Рішення № 74681836, 04.06.2018, Оболонський районний суд міста Києва

04.06.2018 Справа № 756/2820/18

Справа № 756/2820/18

Провадження № 2/756/3300/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 червня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Пересунька Я.В.,

при секретарі - Шецкіній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Український страховий стандарт», треті особи: приватне акціонерне товариство «СК «Провідна», публічне акціонерне товариство «Кредобанк», про виплату страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Український страховий стандарт» (далі - ПрАТ «УСС») страхове відшкодування в розмірі 13 975 грн 27 коп., витрати за проведення експертизи - 1600 грн, витрати на правову допомогу - 5 000 грн та витрати із сплати судового збору - 704 грн 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 1 серпня 2014 року між ПрАТ «УСС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 0113-0104-0112 Добровільного страхування належного ОСОБА_1 транспортного засобу «Geely CK», 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1.

24 січня 2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вищезазначений автомобіль «Geely CK» отримав механічні пошкодження.

25 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УСС» із повідомленням про настання страхового випадку, у відповідь на що отримав листа з вимогою надати додаткові документи.

22 березня 2016 року було проведено огляд пошкодженого автомобіля і відповідно до рахунку-фактури визначено, що вартість відновлювального ремонту становить 6 113 грн 59 коп.

18 квітня 2016 року він отримав листа від ПрАТ «УСС», із змісту якого дізнався, що страховик зменшив суму страхового відшкодування у зв'язку з тим, що на момент настання страхового випадку страхова сума виявилась меншою за дійсну (ринкову) вартість автомобіля більше ніж на 10 %.

Оскільки автомобіль було застраховано на повну вартість і страховик не повідомляв страхувальника про необхідність здійснити доплату до страхового платежу або про те, що автомобіль застраховано не на повну вартість, то таке зменшення суми страхового відшкодування вважає протиправним.

У зв'язку з тим, що сума страхового відшкодування, яка була виплачена відповідачем у розмірі 3 349 грн 10 коп. не покривала вартість матеріального збитку - він був змушений звернутись до страхової компанії винної у ДТП особи ПрАТ «СК «Провідна».

На замовлення ПрАТ «СК «Провідна» було проведено огляд автомобіля «Geely CK», номерний знак НОМЕР_1, в ході якого було виявлено приховані дефекти та пошкодження внаслідок ДТП від 24 січня 2016 року. У зв'язку з цим відповідно до рахунку-фактури від 21 липня 2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля складає вже 12 054 грн. 68 коп.

За таких обставин позивач 24 жовтня 2016 року повторно звернувся до ПрАТ «УСС» із заявою про здійснення доплати суми страхового відшкодування, у відповідь на яку його повідомили, що страховик звернеться до ПрАТ «СК «Провідна» з метою встановлення факту отримання ним страхового відшкодування від останньої.

2 лютого 2017 року на адресу позивача надійшло повідомлення від ПрАТ «УСС», в якому зазначено про відмову в доплаті суми страхового відшкодування у зв'язку з тим, що між фактичною виплатою страхового відшкодування та його зверненням пройшов значний час.

Проте розділ 12 укладеного між сторонами Договору не містить такої підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, як часові обмеження.

Для повного встановлення всіх пошкоджень та визначення розміру завданого збитку позивач замовив проведення незалежного експертного дослідження автомобіля «Geely CK», 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до звіту № 16 від 6 липня 2017 року, на складання якого позивачем витрачено 1 600 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП від 24 січня 2016 року, без урахування втрати товарної вартості автомобіля, становить 17 324 грн 37 коп.

Після цього 20 липня 2017 року позивач знову звернувся до ПрАТ «УСС» із заявою про перегляд розміру страхового відшкодування, на яку отримав відмову х тих підстав, що між фактичною виплатою страхового відшкодування та його зверненням пройшов значний час.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню різниця між розрахованим експертом розміром матеріального збитку (17 324 грн. 37 коп.) та фактично виплаченим страховим відшкодуванням (3 349 грн 10 коп.) - 13 975 грн 27 коп., а також збитку у виді витрат на проведення незалежного експертного дослідження 1 600 грн та судові витрати у виді витрат на правову допомогу - 5 000 грн.

27 квітня 2018 року до суду надійшов відзив ПрАТ «УСС» на позову, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує (а.с. 66-71). Свою позицію обґрунтовує тим, що: 1) умовами Договору страхування було передбачено право застосовувати при виплаті страхового відшкодування коефіцієнту пропорційності (внаслідок збільшення дійсної ринкової вартості застрахованого автомобіля у порівнянні із вартістю автомобіля, на яку його було застраховано); 2) від ПрАТ «СК «Провідна» відповідачу стало відомо про те, що позивачу було виплачено страхове відшкодування в розмірі 2 764 грн 49 коп.; 3) рахунок-фактура від 21 липня 2016 року була сформована після спливу 6 місяців від дати вчинення ДТП; 4) Договір страхування не містить обов'язку страховика повідомляти страхувальника про необхідність здійснити доплату страхового платежу; 5) автомобіль фактично не відремонтовано протягом 1,5 річного періоду і механічні пошкодження могли поглибитись внаслідок неналежного зберігання автомобіля; 6) серед наданих позивачем матеріалів відсутні докази фактичного проведення ремонту та понесення таких витрат; 7) експерт не повідомляв ПрАТ «УСС» та ПрАТ «СК «Провідна» про огляд автомобіля позивача; 8) підстави для відшкодування судових витрат у виді витрат на правову допомогу за змістом ст. 137 ЦПК України - відсутні, оскільки представник позивача не є адвокатом.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 3 травня 2018 року ПрАТ «СК «Провідна» залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а ухвалою від 22 травня 2018 року - публічне акціонерне товариство «Кредобанк» як вигодонабувача за Договором добровільного страхування.

У судових засіданнях представники ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов підтримували.

Представник ПрАТ «УСС» - ОСОБА_4 у судове засідання 4 червня 2018 року не з'явився; про час та місце розгляду повідомлений належним чином, шляхом складання розписки після судового засідання 22 травня 2018 року. Водночас у судових засіданнях 3 травня 2018 року та 22 травня 2018 року цей же представник відповідача проти задоволення позову заперечував із підстав, викладених у відзиві на позов.

Представники третіх осіб ПрАТ «СК «Провідна» та ПАТ «Кредобанк» в судові засідання не з'явились, повідомлялись судом про час та місце розгляду справи, письмових пояснень до суду не надсилали.

За таких обставин суд ухвалив розглядати справу за відсутності представників третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.

Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Обов'язки страховика та страхувальника визначено у ст. ст. 988, 989 ЦК України відповідно.

За змістом ст. 6 Закону України «Про страхування» (далі - Закон, у редакції, чинній станом на час вчинення ДТП) добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Одним із видів добровільного страхування визначено страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Частиною 1 статті 16 Закону визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Судом установлено, що 1 серпня 2014 року між ПрАТ «УСС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 0113-0104-0112 Добровільного страхування транспортного засобу (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та прикріпленим до нього ззовні і всередині додатковим обладнанням, зазначеним в пункті № 3 цього Договору (а.с. 8).

Відповідно до пунктів 3, 4 Договору - застрахованим транспортним засобом на умовах програми страхування «Стандарт» є належний ОСОБА_1 автомобіль «Geely CK», 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, дійсною вартістю 98 900 грн.

Страховим ризиком за Договором, зокрема, визначено дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до п. 2.2 Умов добровільного страхування транспортного засобу (додаток № 1 до Договору) страховим випадком за Договором є зазначена в п. 6 Розділу І Договору подія (ризик), яка відбулась протягом строку дії та на території дії Договору і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування (а.с. 9-12).

24 січня 2016 року сталась дорожнього транспортна пригода, внаслідок якої водій ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом «Chevrolet», номерний знак НОМЕР_2, допустив зіткнення з автомобілем ««Geely CK», номерний знак НОМЕР_1, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року ОСОБА_5 визнано винним у порушенні п. п. 12.1, 12.3 ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у виді штрафу (а.с. 87).

За змістом пунктів 9.1.5, 9.1.6, 9.1.11 Умов добровільного страхування транспортного засобу, у разі настання передбаченої Договором події, яка призвела до збитків і може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник зобов'язаний повідомити страховика за телефоном про настання події безпосередньо з місця події чи відразу, як це стане можливим; не пізніше трьох робочих днів заявити про настання страхової події страховику, шляхом надання письмового повідомлення про настання страхового випадку за формою, встановленою страховиком, із зазначенням місця, часу та обставин, а також надати страховику чи його представнику можливість впродовж 7 робочих днів провести огляд пошкодженого транспортного засобу; надати страховику всі оформлені належним чином документи, передбачені в п. 10 цих Умов, для встановлення причин, обставин та наслідків події, що має ознаки страхового випадку, а також для визначення розміру завданих збитків у строки, передбачені Договором та цими Умовами.

25 січня 2016 року ОСОБА_1 у передбаченому Умовами порядку звернувся до ПрАТ «УСС» із повідомленням про настання страхового випадку, що підтверджується листом страховика від 11 березня 2016 року на його адресу (а.с. 14).

За змістом п. 11.9 Умов добровільного страхування транспортного засобу, у разі пошкодження транспортного засобу страховик відшкодовує матеріальний збиток, що розраховується з урахуванням умов, визначених в п. 5 цих Умов, та дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням експлуатаційного зносу деталей, вузлів та агрегатів ТЗ, що підлягають заміні який визначається в порядку, передбаченому п.п. 1.5 цих Умов. Якщо в розділі І передбачена умова виплати страхового відшкодування «Без урахування експлуатаційного зносу», то при розрахунку розміру страхового відшкодування враховується вартість деталей, вузлів та агрегатів без урахування експлуатаційного зносу.

Відповідно до Розділу І Договору у період страхування з 2 серпня 2015 року по 1 серпня 2016 року страхове відшкодування виплачується без урахування експлуатаційного зносу.

Оскільки страховий випадок настав 24 січня 2016 року під час дії Договору, то розмір страхового відшкодування має бути розраховано без урахування експлуатаційного зносу.

Пунктом 11.9 Умов добровільного страхування транспортного засобу також визначено, що страховик здійснює розрахунок матеріального збитку на підставі рахунків СТО, у випадках обумовлених цими Умовами відповідно до обраної страхувальником програми страхування, виключно за умови виплати страхового відшкодування шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства, що здійснює ремонт ТЗ, для підтвердження цільового використання коштів. Якщо страхувальник (вигодонабувач) бажає отримати страхове відшкодування готівкою з каси Страховика або на банківський рахунок страхувальника (вигодонабувача), страховик здійснює розрахунок матеріального збитку на підставі акта (висновку) автотоварознавчої експертизи. Після надання страхувальником документів, що підтверджують здійснення ним відновлювального ремонту ТЗ (акти виконаних робіт, наряд-замовлення, фіскальні документи про сплату) на СТО, вибір якої попередньо узгоджувався із Страховиком, страховик складає додатковий страховий акт та здійснює доплату до раніше сплаченої суми страхового відшкодування відповідно до розцінок СТО, визначених у деталізованій калькуляції, попередньо погодженій із страховиком. Якщо страхувальник здійснив відновлювальний ремонт на СТО, не погодженій із страховиком, останній звільняється від обов'язку здійснити доплату різниці страхового відшкодування.

Положення п. 11.9 Умов добровільного страхування транспортного засобу дають підстави для висновку про те, що страхувальник може отримати страхове відшкодування на підставі страхового акта двома способами: або шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства, що здійснює ремонт ТЗ (у тому числі на підставі додаткового страхового акта із здійсненням доплати до раніше сплаченої суми страхового відшкодування після фактичного виконання ремонтних робіт, зокрема, у випадку виявлення в процесі ремонту ТЗ прихованих дефектів); або готівкою з каси страховика чи на банківський рахунок страхувальника.

Відповідно до п. 5.1.2а Умов добровільного страхування транспортного засобу, згідно з особливостями програми страхування «Стандарт», розрахунок розміру страхового відшкодування в разі пошкодження ТЗ здійснюється для ТЗ, на які не поширюються гарантійні зобов'язання дилера/імпортера/виробника, - на розсуд страховика, на підставі розцінок СТО, узгоджених страховиком, або на підставі акта (висновку) авто товарознавчої експертизи.

Згідно із звітом № 55081, складеним 22 лютого 2016 року ТОВ «Юніверсал Асістанс-Україна», ринкова вартість автомобіля «Geely CK», 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, до пошкодження становить 136 343 грн 98 коп., а вартість відновлювального ремонту - 6 506 грн 57 коп. (а.с. 88-107).

22 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УСС» із письмовою заявою на виплату страхового відшкодування, в якій просив виплатити страхове відшкодування на рахунок узгодженої із страховиком СТО (ТОВ «Інтехстандарт») (а.с. 109).

Відповідно до рахунку-фактури № J9600000658 від 22 березня 2016 року, складеного ТОВ «Інтехстандарт» для ПрАТ «УСС», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Geely CK», 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, з урахуванням знижки, становить 6 113 грн 59 коп. з ПДВ (а.с. 15).

Пунктом п. 4.2 Умов добровільного страхування транспортного засобу визначено, що транспортні засоби можуть бути застраховані на страхову суму, зокрема, «на повну вартість» - при цьому страхова сума дорівнює дійсній (ринковій) вартості транспортного засобу на момент страхування.

Із змісту цього ж пункту Умов добровільного страхування транспортного засобу випливає, що якщо страхова сума за Договором на дату настання страхового випадку виявляється меншою за дійсну (ринкову) вартість ТЗ, визначену на дату настання страхового випадку, більше ніж на 10 %, то страхове відшкодування зменшується в такій пропорції, в якій співвідноситься страхова сума за Договором до дійсної (ринкової вартості ТЗ на момент настання страхового випадку.

Пунктом 11.18.1 Умов добровільного страхування транспортного засобу визначено, що страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування і складає страховий акт протягом 10 робочих днів з дати отримання страховиком всіх належним чином оформлених документів, необхідних для встановлення причин, обставин та наслідків події, що має ознаки страхового випадку, та визначення розміру завданих збитків (згідно п. 10 цих Умов), а також документів, отриманих страховиком в процесі розслідування страхового випадку

Відповідно до п. п. 11.18.2, 11.18.3 Умов добровільного страхування транспортного засобу виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше 30 робочих днів від дати складання страховиком страхового акта. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, страховик зобов'язаний повідомити про це страхувальника та вигодо набувача не пізніше 10 робочих днів від дати прийняття такого рішення (складання страховиком страхового акта) у письмові формі з обґрунтуванням причин відмови.

4 квітня 2016 року ПрАТ «УСС» складено страховий акт № 6402, відповідно до якого розмір страхового відшкодування визначено у 3 349 грн 10 коп. (а.с. 110).

Згідно з платіжними дорученнями № 23743 від 4 квітня 2016 року та № 23839 від 11 квітня 2016 року ПрАТ «УСС» перерахувало на рахунок ТОВ «Інтехстандарт» 3 349 грн 10 коп. (3 107,60 грн+241,50грн) (а.с. 122-123).

У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 8 квітня 2016 року страховиком у листі від 18 квітня 2016 року страхувальнику роз'яснено, що страхове відшкодування розраховано за формулою: вартість відновлювального ремонту*коефіцієнт пропорційності-франшиза, та становить 3 349 грн 10 коп. (6113,53грн*0,616564-420,33 грн) (а.с. 112).

Аналізуючи положення Договору та Умов добровільного страхування транспортного засобу, суд вважає, що розрахований ПрАТ «УСС» на підставі рахунку-фактури від 22 березня 2016 року розмір страхового відшкодування відповідає їх умовам. Зокрема, страховик з дотриманням п. 4.2 Умов та п. 10 Договору застосував коефіцієнт пропорційності та вирахував франшизу.

Доводи позивача про те, що автомобіль за Договором було застраховано на повну вартість і страховик не пропонував їм доплатити страховий платіж у зв'язку із збільшенням дійсної вартості автомобіля - суд відхиляє, оскільки в п. 4.2 Умов визначено, що страхова сума дорівнює дійсній (ринковій) вартості ТЗ на момент страхування, до того ж Договором та Умовами не передбачено обов'язок страховика повідомляти страхувальника про необхідність здійснення доплати страхового платежу у зв'язку із збільшенням дійсної вартості застрахованого автомобіля.

Не погодившись із розміром страхового відшкодування, якого не вистачало для проведення відновлювального ремонту, ОСОБА_1 звернувся до страховика винної у ДТП особи (ПрАТ «СК «Провідна»), що є його правом та не стосується договірних правовідносин ОСОБА_6 та ПрАТ «УСС».

Відповідно до рахунку-фактури, складеного 21 липня 2016 року ТОВ «Інтехстандарт» на замовлення ПрАТ СК «Провідна», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Geely CK», 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, становить з урахуванням знижки - 12 054,68 грн., у тому числі ПДВ 2 009,12 грн.

24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УСС» із заявою, в якій вказав, що після огляду його автомобіля було виписано рахунок на 6 113 грн 59 коп., але йому було виплачено меншу суму. За різницею він звернувся до страхової компанії винної в ДТП особи і після огляду автомобіля (зняття бампера) було виявлено приховані дефекти та пошкодження; новий рахунок склав 12 054 грн 68 коп. У цій же заяві він просить здійснити доплату у зв'язку з виявленням прихованих дефектів (а.с. 117).

Листом від 30 листопада 2016 року ПрАТ «УСС» повідомило його про з'ясування ними обставин отримання страхового відшкодування в ПрАТ «СК «Провідна» (а.с. 19), а листом від 2 лютого 2017 року - відмовило в доплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що страховик не має змоги прийняти до уваги рахунок від 21 липня 2016 року, оскільки між фактичною виплатою страхового відшкодування та зверненням ОСОБА_1 пройшов значний час (а.с. 20).

Водночас ПрАТ «УСС» не мотивувало, з яких підстав не бере до уваги надану їм ОСОБА_1 рахунок-фактуру від 21 липня 2016 року, що складена на узгодженій із цим же страховиком станції технічного обслуговування - ТОВ «Інтехстандарт».

Суд також звертає увагу на те, що зазначена в листі від 2 лютого 2017 року підстава для відмови в доплаті страхового відшкодування (сплив значного часу між фактичною виплатою страхового відшкодування та зверненням ОСОБА_1В.) не передбачена Договором та Умовами.

Посилання ПрАТ «УСС» на те, що з часу ДТП автомобіль міг неналежно зберігатися страхувальником, у зв'язку з чим пошкодження ТЗ могли поглибитись - є припущенням відповідача, оскільки не доведено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність.

Отримавши відомості про виявлення прихованих дефектів та пошкоджень застрахованого ТЗ внаслідок ДТП 24 січня 2016 року, страховик не вжив жодних заходів задля належного виконання Договору й Умов, та перевірки цих відомостей (зокрема, шляхом повторного огляду транспортного засобу із складанням висновку автотоварознавчого дослідження, що передбачено п. 8.4.1 та особливо п. 8.4.6 Умов), у зв'язку з чим, на думку суду, діяв недобросовісно.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Керуючись принципами добросовісності та верховенства права, суд вважає, що страховик зобов'язаний доплатити розмір такого страхового відшкодування у порядку, передбаченому п. 11.9 Умов добровільного страхування транспортного засобу, за умови обґрунтованості страхувальником своїх вимог про це.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив захистити своє порушене право саме шляхом стягнення страхового відшкодування у виді вартості відновлювального ремонту застрахованого ТЗ в розмірі 13 975 грн 27 коп., при розрахунку якої виходив із даних висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 6 липня 2017 року.

Так, відповідно до висновку № 16 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу, складеного 6 липня 2017 року ФОП ОСОБА_7 (який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих досліджень) на замовлення ОСОБА_1, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Geely CK», 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, пошкодженого при ДТП 24 січня 2016 року, становить 17 324 грн 37 коп., а розмір майнової шкоди власнику цього автомобіля внаслідок ДТП 24 січня 2016 року - 20 826 грн 06 коп. (а.с. 25-38).

Вказаний розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля розраховано спеціалістом (судовим експертом) без урахування ПДВ, оскільки застосовані при складанні цього звіту нормативні і довідкові джерела інформації (Національний стандарт № 1 «Загальні принципи оцінки майна та майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10 вересня 2003 року за № 1440, Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції та ВДМУ від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 та інші нормативні акти та довідкові матеріли) цього не передбачають.

Суд враховує, що при складанні протоколу огляду транспортного засобу № 16 від 30 червня 2017 року судовий експерт ОСОБА_7 повідомляв про проведення цього огляду представників ПрАТ «УСС» та ПрАТ «СК «Провідна», що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які останні отримали 22 червня 2018 року (а.с. 142), але на огляд без поважних причин не з'явились.

За таких обставин суд робить висновок про те, що цей висновок автотоварознавчого дослідження (що складено автотоварознавцем, який має кваліфікацію судового експерта, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства під час його складання) - є належним доказом, який може бути враховано судом при визначенні розміру вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача, а відтак і при визначення розміру страхового відшкодування, яке додатково просить стягнути позивач.

Суд також враховує, що в судовому засіданні 3 травня 2018 року сторонам було роз'яснено право заявити клопотання про призначення судом судової автотоварознавчої експертизи для визначення розміру вартості відновлювального ремонту автомобіля внаслідок ДТП 24 січня 2016 року, проте жодна із сторін у тому судовому засіданні чи вподальшому такого клопотання не заявила.

За таких обставин, за розрахунками суду з відповідача підлягає додатковому стягненню страхове відшкодування у розмірі 7 332 грн. 50 коп. (17 324 грн 37 коп.*коефіцієнт пропорційності 0,616565 - 3 349 грн 10 коп. вже сплаченого страхового відшкодування=7 332,50 грн). При цьому суд враховує, що франшизу в розмірі 420,33 грн вже було враховано раніше при виплаті страховиком страхового відшкодування у квітні 2016 року.

Оскільки п. 11.9 Умов добровільного страхування транспортного засобу передбачено, куди саме має бути перераховано страхове відшкодування, але позивач після виплати страхового відшкодування неодноразово звертався до відповідача із заявою щодо доплати страхового відшкодування, то з урахуванням розрахунку розміру вартості відновлювального ремонту без ПДВ - суд робить висновок про можливість стягнення цих коштів на користь страхувальника (враховуючи також мету страхування за системою КАСКО - повне відшкодування завданих збитків).

Посилання ПрАТ «УСС» у відзиві на позов на те, що позивач, звертаючись до суду з указаним позовом, мав також врахувати здійснення йому страхового відшкодування з боку страхової компанії винної особи, суд вважає необґрунтованими, оскільки такі доводи виходять за межі договірних відносин, що склались між ОСОБА_1 та ПрАТ «УСС».

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Вирішуючи вимогу про відшкодування збитків у виді понесених витрат в розмірі 1600 грн на проведення автотоварознавчого дослідження від 6 липня 2017 року, суд погоджується з тим, що ця сума є збитком у розумінні ст. 22 ЦК України (оскільки є сумою, яку позивач зробив для відновлення свого порушеного права), яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач не надав доказів на підтвердження того, що його представник ОСОБА_2 надавав правничу допомогу як адвокат, тому у відшкодуванні цих судових витрат необхідно відмовити.

Водночас із відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 331 грн 82 коп. (пропорційно до розміру заявлених позовних вимог).

Керуючись Законом України «Про страхування», ст. ст. 81, 83, 89, 141, 223, 264-266, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 22, 979, 989, 990 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Український страховий стандарт» (код ЄДРПОУ: 22229921) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3) доплату страхового відшкодування за Договором № 0113-0104-0112 Добровільного страхування транспортного засобу від 1 серпня 2014 року в розмірі 7 332 грн. 50 коп., збитки у виді витрати за проведення автотоварознавчого дослідження - 1 600 грн, а також судові витрати у виді судового збору - 331 грн. 82 коп., а всього стягнути 9 264 грн 32 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 12 червня 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо його не буде скасовано.

Суддя Я.В. Пересунько