Ухвала суду № 74680278, 13.06.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

13 червня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

Суддів - Збитковської Т.І, ОСОБА_1В, ОСОБА_2

За участю секретаря судового засідання – Міщук Л.А.

Прокурора – Данілея В.Д.

Представника апелянта – адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції з Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2018 року у кримінальному провадженні № 12017180000000010,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_5В, погодженого прокурором, про накладення арешту на легковий автомобіль “BMW” 2011 року випуску, тип: 5L, варіант: FW51, версія: 5В, ідентифікаційний номер ( номер кузова) – WBAFW51070C512905, який зареєстрований на ОСОБА_6, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом заборони відчуження та розпорядження.

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017180000000010, внесеного до ЄРДР 13 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у якому встановлено, що у 2016 році службові особи ТОВ “Компанія “111” ЄДРПОУ 37515650, за попередньою змовою із службовими особами ТОВ “Автохолл” ЄДРПОУ 37707439, порушуючи встановлений Конституцією України порядок реалізації службовими особами своїх повноважень та управлінських функцій в межах наданих їм прав та покладених на них обов’язків, маючи на меті систематичне отримання незаконних прибутків на постійній основі від реалізації автомобілів за підробленими документами, використали документи, які містять ознаки підроблення, а саме сертифікати відповідності, на підставі яких було здійснено реєстрацію ряду транспортних засобів, в тому числі, і автомобіля марки “BMW” 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, внаслідок чого завдано шкоди державі на загальну суму більше 500 тис. грн, що є тяжкими наслідками, що вважаються як такі, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Також встановлено, що службові особи ТОВ “Компанія “111” подали до Регіонального сервісу центру МВС у Волинській області та ДП “Український центр з питань сертифікації та захисту прав споживачів” митні декларації на автомобіль марки “BMW” 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, у зв’язку з чим видано на вказаний транспортний засіб сертифікат відповідності UA.004.10429-16 від 26.10.2016 року, який в подальшому скасований, а тому є підстави вважати, що легковий автомобіль “BMW” 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_7, перебуває на території України незаконно.

Рішення суду мотивоване необхідністю збереження вищевказаного автомобіля, як речового доказу у кримінальному провадженні, що відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, задля забезпечення дієвості та об’єктивності розслідування вказаного провадження, а незастосування заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до відчуження майна або настання інших наслідків, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню.

У поданій апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_3 зазначає, що судом безпідставно, з порушеннями вимог КПК України, накладено арешт на автомобіль марки “BMW” 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_4В, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, та придбаний ним 10 травня 2017 року в гр. ОСОБА_8 Вказує, що арештований автомобіль, на її думку, не підпадає під ознаки, передбачені ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не являється ні підозрюваним, ні обвинуваченим, а сам арешт на майно накладено без участі власника, що позбавило можливості ОСОБА_4 реалізувати свої процесуальні права.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 02 лютого 2018 року щодо накладення арешту на автомобіль марки “BMW” 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта - адвоката ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно норм матеріального права з дотриманням процесуальних вимог, передбачених цим Кодексом.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції належним чином не дотримався.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до вимог п.п.1-3 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також можуть бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказані норми узгоджується із ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Розгляд клопотання про арешт майна, окрім майна, яке не було тимчасово вилучене, здійснюється з обов’язковим повідомленням слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності – також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проте їх неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Однак, з матеріалів судового провадження слідує, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017180000000010 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, розглянуте без повідомлення та участі ОСОБА_4В, у зв’язку з чим було порушено баланс прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, про що правомірно зазначається апелянтом при апеляційному розгляді, та без дослідження відповідних доказів, що мають значення для вирішення клопотання щодо арешту майна.

Вказані порушення вимог кримінально - процесуального закону колегія суддів вважає істотними і такими, що перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому ухвала слідчого судді не може залишатися чинною і підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 415 КПК України.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2018 року про накладення арешту на легковий автомобіль “BMW” 2011 року випуску, тип: 5L, варіант: FW51, версія: 5В, ідентифікаційний номер ( номер кузова) – WBAFW51070C512905, скасувати та призначити новий розгляд клопотання в суді першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

Т.І. ОСОБА_9 ОСОБА_1 ОСОБА_2