Вирок № 74679718, 14.06.2018, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 538/562/18

№ пров.1-кп/544/84/2018

Номер рядка звіту 18

В И Р О К

іменем України

14 червня 2018 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання – Костенко Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду по вул. Ярмарковій, 17 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12018170230000173 від 11.04.2018, стосовно

ОСОБА_1, народження 19 липня 1979 року, громадянина ОСОБА_2 Федерації, росіянина, уродженеця с. Курковици Волосовського району Ленінградської області, ОСОБА_2 Федерації, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, утриманців не має, такого, що раніше притягувався до кримінальної відповідаьності:

- 22.06.2010 Лохвицьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Звільненого умовно – достроково 29.11.2012 з Кременчуцької ВК з невідбутим терміном 1 рік,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Лохвицького відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3, із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 11.04.2018 близько 10 години перебуваючи у с. Сенча Лохвицького району Полтавської області прийшов до господарства ОСОБА_4, яке розташоване по вул. Партизанська, 34, щоб попити води, помітивши на дерев’яній лаві поблизу житлового будинку автомагнітолу Soni CDX-GT237EE, скориставшись відсутністю господаря, таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів викрав її, у відповідності до висновку експерта № 771 від 24.04.2018 вищезананачена магнітола має ринкову вартість 522 грн 50 коп, чим заподіяв майнову шкоду потерпілому ОСОБА_4 на вищезазначену суму.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, ОСОБА_1, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про скорочений порядок судового розгляду кримінальної справи за його обвинуваченням.

Прокурор не заперечував проти такого порядку розгляду справи і суд згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнному злочині визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Також ОСОБА_1 вказав що відшкодував завдані збитки, шляхом повернення викраденого майна, розкаюється у вчиненому злочині.

Потерпілий в судове зачідання не зявився, на адресу суду подав заяву у якій просив справу слухати у його відсутність, претензій до обвинуваченого він не має, майно викрадене ОСОБА_1 йому повернуто.

Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.

З’ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз’яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно – правильна.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його вік та те, що ОСОБА_1 раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, вину визнав повністю, щиро кається у скоєному, добровільно відшкодував завдані збитки, по місцю проживання характеризується посередньо.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставинин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На переконання суду та відповідно до висновку викладеного у Досудовій доповіді органу пробації, з огляду на характер вчиненого кримінального правопорушення та визначені рівня ризику вчинення обвинуваченим повторних кримінальних правопорушень та ризику небезпеки для суспільства чи окремих осіб, орган пробації дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_1, покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, наявність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість обрання обвинуваченому покарання із звільненням його від відбування призначеного покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України із покладенням обов’язків відповідно до ст. 76 КК України.

Питання визначення тривалості іспитового строку та обов'язків передбачених ст. 76 КК України є виключною компетенцією суду та вирішується ним самостійно, а тому враховуючи обставини справи, з огляду на тяжкість вчиненого злочину та його суспільну небезпеку, суд уважає за необхідне встановити ОСОБА_1, тривалість іспитового строку терміном на 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України для здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов'язки забезпечать належну його поведінку.

Суд переконаний, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, можливе без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 285, 349, 373, 374 КПК України, с у д –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Зобов'язати ОСОБА_1 відповідно до пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України в період іспитового строку:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_1 у дохід держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача: ГУДКСУ в Полтавській області, р/р №31118115700379, витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 572 (п’ятсот сімдесят дві) гривні.

Речові докази по справі: автомагнітолу Soni CDX-GT237EE, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4 – залишити останньому як власнику.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий Ю.О. Ощинська