Рішення № 74679149, 12.06.2018, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1354/18

Провадження № 2/552/664/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2018 року Київський районний суд м.Полтави в складі :

головуючого - судді Шаповал Т.В.

при секретарі - Дубовик І.О.

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Київського районного суду м. Полтави з позовом до Полтавської міської ради про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю.

В позовній заяві посилалась на те, що з на підставі ордеру №347 від 26.12.1969 року, виданого Київською районною радою депутатів м. Полтави надано право на зазелення та реєстрацію ОСОБА_4 та його членів сім»ї- Мозолькову Т.А., ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в квартирі №27, що знаходиться за адресою м. Полтава, пров. Інтернаціональний /на даний час пров. Братів Шеметів/. 24.08.1978 року у ОСОБА_6 народився син ОСОБА_7 / змінив прізвище на ОСОБА_2/, який був зареєстрований в спірній квартирі. ОСОБА_6 26.08.2016 року помер. На даний час в квартирі зареєстровані та фактично проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Вони належним чином утримують вказане майно, оплачуьть вартість комунальних послуг, здійснють ремонт квартири. Даним нерухомим майном користуються відкрито та добросовісно. Але в силу обставин, що склалися, вони позбавлені можливості приватизувати вказану квартиру у встановленому законом прядку.

Просили суд визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири №7, розташовану за адресою: м. Полтава, пров. Братів Шеметів за набувальною давністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири №7, розташовану за адресою: м. Полтава, пров. Братів Шеметів за набувальною давністю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та предстаник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. До суду надав відзив, в якому просив в задаоволенні позовних вимог відмовити.

Враховуючи наявність достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який в засідання не з'явився.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно ордеру №347, виданого Київською районною Радою депутатів трудящих м.Полтави від 26.12.1969 року ОСОБА_8 надано право на вселення на реєстрацію у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 на склад сім'ї – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1

Згідно свідоцтва про народження 26.09.1978 року у ОСОБА_6 народився син – ОСОБА_7, який в подальшому змінив прізвище на ОСОБА_2.

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_6 26.08.2016 року помер.

Житловий будинок, у якому розташована спірна квартира, перебуває на балансі ТОВ «Укртехреєстр», яке з 27.01.2017 року перебуває в стані припинення.

До даного часу будинок не прийнято до комунальної власності міста. Тому його мешканці позбавлені можливості у встановленому законом порядку приватизувати квартири, у яких проживають.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

На підставі викладеного чинним цивільним законодавством набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Разом із цим добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вселився до спірної квартири як член сім'ї квартиронаймача, тобто він користується спірною квартирою на праві постійного користування житлом, що підтверджується відповідними документами – ордером та даними паспорта громадянина України серії КН №7146656 щодо реєстрації місця його проживання за вказаною адресою з 16 листопада 1995 року.

Відповідно до даних паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії КО №766272, реєстрація місця проживання останнього за вказаною адресою з 23 червня 1995 року.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача та представника позивача в судовому засіданні, вони достовірно знають, про те, що вони не є власниками квартири, якою користується.

Тому за відсутності підстав, передбачених ст.344 ЦПК України, в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 14 червня 2018 року.

Головуючий Т.В.Шаповал