Вирок № 74678827, 14.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/1510/17 Головуючий у І інстанції Гумбатов В. А.Провадження № 11-кп/780/338/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 14.06.2018

ВИРОК

Іменем України

14 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Миколюка О.В.,

суддів: Дриги А.М., Семенцова Ю.В.,

за участю прокурора: Савченка В.О.,

при секретарі: Шийці Ю.В.,

обвинуваченої: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області Грабця І.Н. на вирок Бородянського районного суду Київської області від 16 січня 2018 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, непрацюючу, неодружену, ІНФОРМАЦІЯ_3, маючу на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстровану та проживаючу в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судиму:

1) 17 червня 2009 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.1 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі 75 КК України звільнену від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;

2) 16 квітня 2010 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України, на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано до призначеного покарання невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м.Києва від 17.06.2009 року і призначено остаточне покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 30.06.2010 року вирок Святошинського районного суду м.Києва від 16 квітня 2010 року змінено: за ч.3 ст.357 КК України призначено покарання - 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У відповідності до ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_2 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, та згідно ст.71 КК України засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. За ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігів від 20 серпня 2013 року звільнено з Чернігівської ВК №44 від подальшого відбування покарання в зв’язку з тяжкою хворобою,

визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на 2 (два) роки.

На підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання.

Вирішено питання речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду, 22 червня 2017 року, близько 16 години, ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні магазину «Побутова техніка» по вул.Центральна, 341, в смт.Бородянка Київської області, повторно, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, непомітно для ОСОБА_3, з її жіночої сумочки, таємно викрала шкіряний гаманець, вартістю 440 гривень, в якому знаходились кошти в сумі 350 гривень та 1 долар США (вартістю 26 гривень 02 копійки відповідно до курсу НБУ станом на22.06.2017 року), карта пам’яті «Micro SD» на 1 Gb, вартістю 110 гривень, а також сережка із золота 750 проби, вагою 2,90 грама, вартістю за 1 грам золота 750 проби 732 гривні на суму 2122 гривні 80 копійок.

Викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 3048 гривень 82 копійки.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вважає вирок незаконним у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі п. «в» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» звільнити її від відбування призначеного покарання.

В обґрунтуванні вказує, що ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, що відповідно до вимог ч.3 ст.61 КК України, унеможливлює призначення покарання у виді обмеження волі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та обвинувачену, що підтримали апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, надавши останнє слово обвинуваченій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.

Оскільки встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 учасниками судового розгляду в апеляційному порядку не оскаржуються, тому колегією суддів вони не перевіряються.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.61 КК України, покарання у виді обмеження волі не призначається жінкам, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відповідно до копій свідоцтв про народження (а.с.67-68), обвинувачена ОСОБА_2 має на утриманні двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8.

Однак, суд першої інстанції, з урахуванням вищевикладених обставин, в порушення вимог ч.3 ст.61 КК України, призначив ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.409 КПК України, підставами для скасування судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно з п.2 ч.1 ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 420 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Вирок Бородянського районного суду Київської області від 16 січня 2018 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання – скасувати.

Ухвалити у цій частині новий вирок.

Призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: