Рішення № 74677483, 13.06.2018, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1111/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради про визнання права власності на земельні ділянки , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить визнати за ним право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9803 га, кадастровий номер 1824286500030000016, площею 0,6193 га, кадастровий номер 1824286500090000160, які розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району, та які належали його матері – ОСОБА_2, яка померла 11.01.1998, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №052583 та серії ЖТ №052582, виданих 10.01.2003, на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №342 від 27.11.2002, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №1083 і № 1082, спадщину після якої прийняв її чоловік, а позивача батько – ОСОБА_3, так як на день її смерті проживав з нею в одному будинку, але юридично не оформив своїх спадкових прав, а також на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0715 га, кадастровий номер 1824286500030000051, площею 0,5067 га, кадастровий номер 1824286500090000148, які розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району, та які належали його батьку – ОСОБА_3, який помер 03.01.2002, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №052653 та серії ЖТ №052652, виданих 10.01.2003, на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №342 від 27.11.2002, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №1153 і № 1152 , мотивуючи тим, що він є спадкоємцем після смерті батька – ОСОБА_3, так як постійно проживав разом з ним на час відкриття спадщини. Однак, в нотаріальній конторі, куди він звернувся за оформленням права на зазначені земельні ділянки, йому було відмовлено, оскільки, державні акти на право власності на них були видані після смерті спадкодавців.

В судове засідання позивач не з’явився, але в своїй позовній заяві просить справу слухати у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надали клопотання, в якому просять справу слухати у їх відсутність. Щодо задоволення позову не заперечують.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, але надали клопотання, в якому просять справу слухати у їх відсутність.

Суд, перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

ОСОБА_2 померла 11.01.1998, а ОСОБА_3 помер 03.01.2002, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії І-ТП №272347 від 12.01.1998 та від 08.01.2002.

На день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами 1,9803 га та 0,6193 га, які розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами 2,0715 га та 0,5067 га, які також розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 04.05.2018 було встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3, померлим 03.01.2002, після смерті дружини – ОСОБА_2, померлої 11.01.1998, та факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька – ОСОБА_3, померлого 03.01.2002.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, є доведеним, що ОСОБА_3 прийняв спадщину на підставі ст.529 ЦК України 1963 року, після смерті дружини – ОСОБА_2, але документально не оформив своїх спадкових прав, та факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька – ОСОБА_3, померлого 03.01.2002.

Позивач є спадкоємцем за законом 1-ї черги після смерті батька – ОСОБА_3. Крім позивача інших спадкоємців, які б претендували на спадщину немає. В нотаріальній конторі, куди він звернувся за оформленням права на спадщину на зазначені земельні ділянки, йому було відмовлено, оскільки, державні акти на них були видані після смерті спадкодавців.

Зазначені обставини підтверджуються копіями: свідоцтва про народження серії VІІ-УР №0347720 від 22.07.1966, державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №052653, серії ЖТ №052652, серії ЖТ №052582 та серії ЖТ №052583 від 10.01.2003, витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки серії від 30.03.2018, 05.04.2018 та 11.04.2018, довідками про вартість сільськогосподарських угідь №29-6-0.29-161/108-18 та №29-6-0.29-162/108-18 від 06.04.2018, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №702/02-31 від 16.02.2018 і повідомленням Овруцької ДНК №1666/01-16 від 19.04.2018.

Відповідно до ст.548 ЦК України в редакції 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об’єктів нерухомого майна, а саме, щодо земельних ділянок кадастрові номери 1824286500:09:000:0160, 1824286500:03:000:0051, 1824286500:09:000:0148 та 1824286500:03:000:0016 та інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна свідчать, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Державному реєстрі іпотек, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна відомості відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що позивач набув право власності на спадкові земельні ділянки на підставі діючої на момент прийняття спадщини ст.12 Закону України “Про власність” від 07.02.1991.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1065 грн. 80 коп. в доход держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 200, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9803 га, кадастровий номер 1824286500030000016, площею 0,6193 га, кадастровий номер 1824286500090000160, які розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району, та які належали ОСОБА_2, яка померла 11.01.1998, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №052583 та серії ЖТ №052582, виданих 10.01.2003, на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №342 від 27.11.2002, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №1083 і № 1082.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0715 га, кадастровий номер 1824286500030000051, площею 0,5067 га, кадастровий номер 1824286500090000148, які розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького район, та які належали ОСОБА_3, який помер 03.01.2002, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №052653 та серії ЖТ №052652, виданих 10.01.2003, на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №342 від 27.11.2002, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №1153 і № 1152.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_4