Вирок № 74677056, 14.06.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2627/16-к

Провадження № 1-кп/161/91/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 14 червня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в колегіальному складі суду:

під головуванням судді - Сівчука А.Є.

суддів - Покидюка В.М. та Черняка В.В.

за участю секретаря - Федьо Н.І.

прокурора - Сушика Ю.В.

захисників - Полячука С.І. та Тарасенка О.В.

потерпілого - ОСОБА_3

представника потерпілого - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальне провадження № 12016030130000035 від 15.01.2016 року про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новосілки Млинівського району Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 проживаючого АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

-за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5, 15.01.2016 року, близько 18:30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в гаражному приміщенні по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, під час конфлікту з ОСОБА_3, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, керуючись метою протиправного заподіяння смерті іншій особі, пішов в будинок, де взяв одноствольну безкуркову мисливську рушницю марки «ІЖ-18ЕМ» № НОМЕР_1 калібру 12 мм., після чого повернувся до гаражного приміщення та продовжуючи свої умисні дії, з метою заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_3, який вважав, що конфлікт завершився та в цей час здійснював зварювальні роботи в положенні навприсядки, який стоячи над потерпілим на відстані близько двох метрів, умисно здійснив прицільний постріл з вищевказаної рушниці в ділянку життєво важливих органів ОСОБА_3, а саме в напрямку його голови та грудей. Однак, одночасно з пострілом обвинуваченого ОСОБА_5 в його сторону, потерпілий ОСОБА_3, з метою уникнення своєї смерті, різко підвівся, внаслідок чого металеві снаряди (дроб), випущений з рушниці обвинуваченим ОСОБА_5 попали в ділянку черева потерпілого, чим спричинив йому вогнепальне поранення черевної порожнини тіла у виді тяжких тілесних ушкоджень, що полягали у вогнепальному пораненні черевної порожнини та за очеревинного простору з пошкодженням петель тонкого кишківника, сечового міхура ускладнене внутрішньо-черевною кровотечею та за очеревинною гематомою, які згідно висновку судово-медичного експерта № 135 від 04.02.2016 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 виконав усі свої злочинні дії, спрямовані на протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_3, однак не закінчив злочин з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілий в момент здійснення пострілу змінив положення свого тіла. Крім того, на звуки пострілу прийшла ОСОБА_6, що перешкодило обвинуваченому ОСОБА_5 довести злочин до кінця.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та показав, що 15.01.2016 року протягом дня будь-яких спиртних напоїв не вживав та будь-яких конфліктів з потерпілим ОСОБА_3 не мав. Близько 18 год. мав намір почистити мисливську рушницю яку взяв в будинку та ніс у гараж, де знаходився сейф для зберігання рушниці, з метою її чистки та в подальшому залишити в сейфі, при цьому коли брав рушницю в будинку, не перевіряв чи є у патроннику патрон та не перевіряв чи зазначена мисливська рушниця була на запобіжнику. Взявши дану рушницю та направився з нею до гаража. Коли підходив до гаража, то потерпілий знаходився до нього спиною напівприсядки та працював. Наблизившись до потерпілого, останній різко повернувся та встаючи потягнув за ствол рушниці, внаслідок чого рушниця в руках обвинуваченого сковзнула та відбувся постріл. Після цього склав рушницю, пішов та придбав спиртне і пішов до сусідки ОСОБА_7. Після цього, перебуваючи у ОСОБА_7, зателефонував до сусіда ОСОБА_8 та повідомив, що має проблеми і в даний час знаходиться у ОСОБА_7. Через деякий час до ОСОБА_7 прийшов сусід ОСОБА_8 та працівники поліції. Просив перекваліфікувати його дії зі ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України на ст.121 КК України, оскільки наміру позбавляти життя потерпілого не мав, а також просив призначити йому покарання, яке було призначено попереднім вироком.

Не зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

-показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_3, який показав, що обвинувачений ОСОБА_5 являється братом дружини потерпілого. 15.01.2016 року ОСОБА_3 працював в гаражі, що знаходиться за місцем проживання обвинуваченого. У вечірній час доби, коли потерпілий працював з болгаркою, до нього підійшов обвинувачений та сказав, що він йде валити дерева і йому потрібен електричний подовжувач. При цьому потерпілий звернув увагу суду на те, що ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп'яніння, оскільки під час розмови він відчув з ротової порожнини ОСОБА_5 різких запах алкоголю, а також було помітно по його не чіткій мові, скляних очах та не чіткій ході. ОСОБА_3 витягнув з подовжувача електроштекер до болгарки та віддав подовжувач ОСОБА_5, після чого останній кудись пішов. Приблизно за 15-30 хв. обвинувачений ОСОБА_5 повернувся та по ньому було помітно, що він був сердитий. В цей час ОСОБА_3 проводив зварювальні роботи напівавтоматом, який чомусь перестав працювати. Обвинувачений ОСОБА_5 підійшов та щось зробив, після чого сварочний напівавтомат почав працювати, при цьому в грубій формі сказав, що ОСОБА_9 не вміє працювати з таким інструментом, після чого останній сказав ОСОБА_5 щоб він йшов з приміщення гаража та не заважав йому працювати і про це вони поговорять взавтра. Обвинувачений ОСОБА_5 виходячи з гаража сказав, що він може поговорити й сьогодні. В подальшому ОСОБА_3 продовжував проводити сварочні роботи напівприсядки. Через кілька хвилин потерпілий почув як хтось підходить до гаража, оскільки був характерний звук щебеню, а коли він розвернувся, то побачив, що із-за буса, який стояв поблизу гаража вийшов обвинувачений ОСОБА_5 з рушницею, при цьому зарядив її, підійшовши до потерпілого на відстань 2-3 метри, взяв в приціл ОСОБА_3 та запитав чи хоче жити останній, на що ОСОБА_3 ствердно відповів, що хоче, а також враховуючи стан обвинуваченого, потерпілий зрозумів, що ОСОБА_5 хоче його застрелити, тому з метою збереження свого життя, ОСОБА_3 підвівся та пригнув боком на ОСОБА_5, з метою вибити рушницю з рук останнього, однак в цей час почув постріл та відчув, що його поранено. Коли ОСОБА_3 лежав на землі, то просив ОСОБА_5 викликати швидку допомогу, на що останній перезаряджаючи рушницю чи виймаючи гільзу з неї, запитав в ОСОБА_3: «ну що, може добити тебе?», на що потерпілий вже нічого не відповідав та продовжував лежати на землі, а обвинувачений ОСОБА_5 в цей час десь пішов. ОСОБА_3 гукав на допомогу і через деякий час прибігла теща потерпілого та запитала, що сталося, на що потерпілий відповів, що його поранив з рушниці ОСОБА_5 та просив викликати швидку допомогу. В цей час обвинувачений підійшов до них та сказав, що хоче подивитися куди він поранив потерпілого, після того як ОСОБА_5 оглянув потерпілого сказав, що він так розуміє, що йому треба втікати. В подальшому були викликані працівники поліції та швидка допомога. Крім того, потерпілий ОСОБА_3 звернув увагу суду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 постійно зловживає алкогольними напоями. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримав повністю та просив задовольнити, а щодо визначення міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5, потерпілий вважає, що його слід покарати, відповідно до чинного законодавства України;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_8, який показав, що точної дати не пам'ятає, однак це було взимку 2016 року він вийшов зі своєю дружиною на терасу свого будинку та побачив карету швидкої допомоги. Повернувшись до будинку до нього зателефонував обвинувачений ОСОБА_5 та повідомив, що він випадково здійснив постріл в ОСОБА_3, і в даний час ОСОБА_5 перебуває в будинку ОСОБА_7. Відразу ж ОСОБА_8 зателефонував до керівництва районного відділу поліції, які повідомили, що вони в даний час знаходяться біля будинку ОСОБА_8. Вийшовши з будинку він повідомив працівникам поліції про те, що знає в загальності що трапилось і йому відомо де знаходиться обвинувачений ОСОБА_5, після чого вони сіли в службовий автомобіль працівників поліції та поїхали до будинку ОСОБА_7. В зазначеному будинку дійсно знаходився ОСОБА_5 та після короткої розмови з яким, ОСОБА_5 погодився спілкуватися з працівниками поліції та давати покази. Крім того, ним було здійснено дзвінок до адвоката, з метою захисту прав ОСОБА_5. Коли в будинок зайшли працівники поліції, ОСОБА_5 добровільно видав мисливську рушницю з якої здійснив постріл, при цьому на його думку обвинувачений ОСОБА_5 був тверезий, а перед початком спілкування з працівниками поліції ОСОБА_5 вжив спиртне, оскільки перебував в шоковому стані;

-протоколом огляду місця події від 15.01.2016 року;

-протоколами огляду місця події від 16.01.2016 року;

-висновком судово-медичного експерта № 135 від 04.02.2016 року;

-висновком експерта № 12-МК від 18.02.2016 року;

-висновком експерта № 22/220 від 24.02.2016 року;

-висновком експерта № 213 від 18.02.2016 року;

-висновком експерта № 232 від 29.01.2016 року;

-актом № 45 наркологічної експертизи від 27.01.2016 року;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.01.2016 року;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.02.2016 року.

Судом не приймається до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_5 та інших свідків щодо перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп'яніння в момент вчинення інкримінованого злочину, оскільки такі їх покази повністю спростовуються показами даними в судовому потерпілим ОСОБА_3, який як під час досудового розслідування, так і судового слідства в категоричній формі стверджував, що обвинувачений в момент вчинення злочину перебував в стані алкогольного сп'яніння, при цьому вказуючи на ознаки такого сп'яніння, що є послідовними та повністю узгоджуються із матеріалами кримінального провадження, а також діями самого обвинуваченого.

Крім того, судом не приймається до уваги пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 щодо відсутності в нього умислу на позбавлення життя потерпілого, оскільки обвинувачений є сам мисливцем, що свідчить про те, що він має навики поводження зі зброєю, однак свідомо взяв мисливську рушницю та направився до потерпілого, при цьому не перевіривши чи знаходиться патрон у патроннику, а також чи перебуває рушниця на запобіжнику, оскільки такі його пояснення повністю спростовуються показами даними ним в судовому засіданні, а також спростовується показами самого потерпілого, який показав, що між ними дійсно був конфлікт протягом усього дня, а також враховуючи слова обвинуваченого, що він хотів поговорити з потерпілим саме сьогодні, після чого відбулися дані події.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5, своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, при виконанні усіх дій, які особа вважала необхідним для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, вчинив злочин, передбачений ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, суд не вбачає.

Обставиною, що обтяжує його покарання, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5, судом враховується те, що останній раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, а також має на утриманні неповнолітню дитину, його стан здоров'я, однак свою вину визнав частково, вчинив даний злочин, при цьому перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не вчиняв будь-яких дій щодо надання допомоги потерпілому, не працює, не займається суспільно-корисною працею, не має постійного джерела доходу, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_5, слід призначити в межах санкції ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України, у виді позбавлення волі, ближче до нижчої межі, оскільки сприяв досудовому розслідуванню, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також витрат пов'язаних з наданням правової допомоги, слід задовольнити частково, тобто стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 74000 грн., моральну шкоду в розмірі 150000 грн., а також 5000 грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги. При цьому, визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілому, суд враховує тяжкість вчиненого злочину щодо нього, глибину фізичних та душевних його страждань, вимушені зміни у його житті, постійне перебування в тяжкому та напруженому моральному і емоційному становищі, погіршення стосунків в сім'ї, а також інші обставини справи та вимоги розумності та справедливості.

Речові докази в даному кримінальному провадженні вирішити в порядку ст.100 КПК України, а судові витрати покласти на обвинуваченого ОСОБА_5.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання, а саме з 15.01.2016 року.

Відповідно до ст.72 ч.5 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_5, термін перебування під вартою, в період з 15.01.2016 року по 20.06.2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 21.06.2017 року до вступу вироку в закону силу, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати в загальній сумі 2152, 76 (дві тисячі сто пятдесят дві гривні сімдесят шість копійок) гривень на залучення експертів в даному кримінальному провадженні.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 в користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 74000 (сімдесят чотири тисячі) гривень, моральну шкоду в розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.

Речовий доказ - одяг потерпілого ОСОБА_3, а саме: пальто чоловіче, дві чоловічі кофти, пара чоловічих чобіт, штани чоловічі, підштаники, труси, пиж з полімерного матеріалу та частини дробу що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Луцького відділення поліції - знищити.

Речовий доказ - одноствольна безкуркова мисливська рушниця марки «ІЖ-18ЕМ» № НОМЕР_1, калібру 12 мм., одна гільза в паперовому конверті, вісім патронів та чотири гільзи в полімерному пакеті, що знаходяться на відповідальному зберіганні в УЛМТЗ ГУНП у Волинській області - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, з моменту отримання копії даного вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: