Рішення № 74677027, 12.06.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13515/17

Провадження № 2/161/613/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 червня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гриня О.М.

при секретарі Муригіній А.І.

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника третьої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Луцької районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через свого представника адвоката ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

Позов обґрунтовано тим, що 27 грудня 2008 року в ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилась донька ОСОБА_5, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку видано Свідоцтво про народження дитини. 24 жовтня 2014 року Управлінням соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації ОСОБА_6 видана довідка про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. У вказаній довідці зазначено, що разом з позивачем переміщується дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач своїх батьківських обов’язків, а саме: обов’язку виховувати та утримувати дитину до досягнення нею повноліття, не виконує. Будь-яких перешкод для виконання йому батьківських обов’язків позивач не чинила. Навпаки, неодноразово пропонувала йому спілкуватись з дитиною, купувати одяг та харчі, шкільне приладдя, відвідувати батьківські збори в школі. Однак батько цього робити не хоче, свідомо ухиляється від виконання батьківських обов’язків. Водночас, ОСОБА_4 зобов’язаний нести витрати по утриманню дитини до досягнення нею повноліття, його доходи мають нерегулярний, мінливий характер.

З огляду на наведене, просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання спільної малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в судовому засіданні вимоги підтримала з підстав, які зазначені в позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі.

Справа неодноразово призначалась до судового розгляду, однак в жодне з судових засідань відповідач не з’явися, будь-яких заперечень з приводу позовних вимог від нього до суду не надійшло. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся шляхом розміщення судового оголошення на офіційному на веб-порталі судової влади України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Луцької районної державної адміністрації в судовому засіданні при вирішенні спору покладалася на розсуд суду. При цьому зазначила, що служба у справах дітей Луцької районної державної адміністрації вимоги про позбавлення батьківських прав не підтримує, а щодо стягнення аліментів з відповідача – не заперечує.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З дозволу позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією свідоцтва про народження серії 1-НО №247252, виданого 16 січня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьк Донецької області (а.с.5).

Згідно копії довідки від 24 жовтня 2014 року №0762000027 Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації ОСОБА_1 взята на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. З даної довідки також вбачається, що ОСОБА_1 прибула разом з неповнолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На час розгляду справи позивач та її малолітня дочка ОСОБА_5 проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Дитина навчається в третьому класі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів села Воютин Луцького району.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов’язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей.

З огляду на вищевикладене суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню через те, що судовим розглядом встановлено факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своєї доньки.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20.11.1959 р., проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості (принцип 6).

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виходячи з цього сторони, як батьки дитини, повинні спільно вирішувати питання про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини.

За змістом ч. 2 ст.с150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до вимог ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Стаття 180 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1200,00 грн., але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Крім цього, згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 640 грн. на користь держави та 640 грн. судового збору на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 141, 180, 182, 183, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 247, 263, 265, 268, 274-284, 354, 430 ч.1 п.1 ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 вересня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 червня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь

Волинської області