Вирок № 74676355, 14.06.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2740/18

Номер провадження 1-кп/629/353/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

прокурора – Лук’яненко Д.О.,

обвинуваченої – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої – ОСОБА_2, ,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження на підставі угоди про примирення за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, 4 класи освіти, не заміжньої, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кв. 2,3, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

12 квітня 2018 року, близько 17 год. 30 хв., ОСОБА_1, знаходячись в магазині «Ангелочек», розташованого в буд. 25 на м-н. 1 в м. Лозова Харківської області, який належить ОСОБА_3, побачила на верхній полиці стелажу для взуття, сумок та рюкзаків, дитячий рюкзак у вигляді сови, після чого у неї виник умисел та таємне викрадення вказаного рюкзаку. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований та таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій, та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з мотиву наживи, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що продавець магазину не слідкує за її діями, таємно викрала дитячий рюкзак у вигляді сови з паєтками, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_3 на суму 270 грн.

Утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_1 з місця події зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд, заподіявши потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

24.05.2018 року між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_1, в присутності захисника – адвоката ОСОБА_2, була укладена угода про примирення та разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Зі змісту даної угоди про примирення вбачається, що під час досудового розслідування підозрювана ОСОБА_1 повністю визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй злочину. Поряд з цим, підозрювана ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також узгодили міру покарання, яке повинна понести підозрювана ОСОБА_1 у вигляді штрафу у в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Перевіривши вказану угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

При цьому судом з'ясовано, що підозрювана, захисник та потерпіла цілком розуміють їх права та обов’язки визначені ст.ст.473-476, 394, 424 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, наслідки її невиконання, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до підозрюваної у разі затвердження угоди судом.

У підготовчому судовому засіданні суд переконався, що підозрювана ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання та розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Про це підозрювана та потерпіла підтвердили суду та просили угоду затвердити.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав, що вказана угода відповідає всім вимогам діючого КПК та КК України, в зв’язку з чим не заперечував проти її затвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні крадіжки, визнала повністю та пояснила обставини, за яких вона в магазині «Ангелочек», за адресою: м. Лозова Харківської області, м-н 1, буд. 25, таємно викрала дитячий рюкзак у вигляді сови.

Отже, судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна (крадіжці), який відповідно до ст.. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, від якого потерпілою є ОСОБА_3.

Дослідженням особи встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судима, неофіційно працює, не заміжня, на утриманні має двох малолітніх дітей, на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває, має місце постійного проживання, отримує допомогу при народженні дитини.

При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, обставинами, які пом'якшують таке, суд визнає щире каяття у скоєному.

Судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст.469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченою та потерпілою, визначена у межах санкції ч.1 ст.185 КК України. Обвинувачена та потерпіла погоджуються на призначення узгодженої ними міри та виду покарання. Підстав для відмови в затверджені угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між підозрюваною ОСОБА_1, в присутності захисника – адвоката ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді штрафу у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом'якшують, відсутність обставин що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченої, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченої до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що її подальше перевиховання та попередження скоєння нею нових злочинів можливе при призначенні кримінального покарання у виді штрафу в межах розміру, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України та узгодженого сторонами.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченої витрати за проведення товарознавчої експертизи № 2099 від 17.05.2018 року в сумі 429 гривень.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Затвердити угоду про примирення між обвинуваченою ОСОБА_1, в присутності захисника – адвоката ОСОБА_2, та потерпілою ОСОБА_3, укладену 24.05.2018 року.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання – у виді ШТРАФУ у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Речові докази: дитячий рюкзак у вигляді сови з паєтками, який виданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_3 – залишити їй же.

-диск з відеозаписом вчинення крадіжки ОСОБА_1, який зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити там же.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 2099 від 17.05.2018 року у розмірі 429 гривень, які необхідно стягнути на наступні реквізити: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу Держава.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: К.Ш.Харабадзе