Ухвала суду № 74674980, 14.06.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №750/1023/18

Провадження №1-кс/750/2155/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року м. Чернігів

Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Самусь Л.В., вивчивши клопотання слідчого у кримінальному провадженні – начальника відділення СВ Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_1 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018270010000116 від 05.01.20178 року, -

В С Т А Н О В И В:

12.06.2018 року слідчий у кримінальному провадженні – начальник відділення СВ Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_2, в якому, з метою забезпечення відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням та з метою позбавлення підозрюваного права на відчуження, розпорядження майном, просить накласти арешт на: 1/4 чотирикімнатної квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 19.10.2012 виданого Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, вартість частки майна становить 227 500 (двісті двадцять сім тисяч п'ятсот) гривень; 1/2 житлового будинку розташованого за адресою: вулиця Зелена, буд 26, с. Новий Білоус, Чернігівського району та області, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину 1-5886 від 22.12.2009 виданого Чернігівською районною нотаріальною конторою, вартість частки майна становить 390 000 (триста дев'яносто тисяч) гривень, з метою забезпечення заборони відчуження такого майна.

Вивчивши клопотання про арешт майна з доданими до нього документами, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

За змістом абзацу 2 частини 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.6 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Разом з тим, конкретних посилань на цей інститут клопотання не містить, в частині обсягу шкоди, завданої діями (бездіяльністю) підозрюваного, чи обґрунтування розміру цивільного позову, як і на сам цивільний позов Чернігівської обласної державної адміністрації, заявлений в рамках даного кримінального провадження. Крім того, у клопотанні зазначено про спричинення державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації збитків, але не зазначено чи є такий розмір збитків відповідно і розміром шкоди або ж ціною цивільного позову у кримінальному провадженні.

Недодержання зазначених вимог щодо питань, пов’язаних із заходами забезпечення кримінального провадження, є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, що випливає зі змісту ч.3 ст. 172 КПК України.

З урахуванням наведеного, клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 172 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні – начальника відділення СВ Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно – повернути прокурору Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_2 для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення недоліків – 72 години.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.В. Самусь