Ухвала суду № 74674396, 08.06.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/3868/18

н/п 4-с/766/158/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Найдишак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні скаргу Кредитної спілки «Альянс Україна», заінтересовані особи: головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення державного виконавця,

встановив:

КС «Альянс Україна» звернулося до суду зі скаргою на постанову ВП №50437674 від 28.09.2017 року головного державного виконавця Нікішиною І.М. Дніпровського районного відділу ДВС міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонської області «Про повернення виконавчого документа стягувачеві», в якій просить поновити строк на подачу даної скарги до суду; скасувати постанову ВП №50437674 від 28.09.2017 року старшого державного виконавця Нікішиною І.М. Дніпровського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонської області «Про повернення виконавчого документа стягувачеві». Скаржник посилається на те, що 28.09.2017 року головним державним виконавцем Нікішиною І.М. Дніпровського районного відділу ДВС міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонської області винесено постанову «Про повернення виконавчого документа стягувачеві», у зв’язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення. Дану постанову стягувач отримав по пошті 01.03.2018 року. КС «Альянс Україна» вважає, що постанова ВП №50437674 є незаконною, винесеною з порушенням нормативного законодавства, яке регулює виконання судових рішень.

Представник скаржника в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Головний державний виконавець Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонської області про розгляд справи повідомлений у встановлений законом порядку, отримав ухвалу про витребування доказів, а саме матеріали виконавчого провадження №50437674 з виконання виконавчого листа №2-1145/09 для перевірки доводів заявника, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. В судове засідання державний виконавець не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, письмові пояснення не надходили, виконавче провадження не надано. На спростування доводів заявника держаний виконавець не надав акт перевірки майнового стану боржника за місцем проживання останнього (складеного державним виконавцем за участю понятих), довідку з органів, які проводять реєстрацію нерухомості та автотранспортних засобів про відсутність у боржника відповідача відповідно майна, довідку банківських установ про відсутність відповідного майна, довідки банківських установ про відсутність у боржника відкритих рахунків або відсутність коштів на цих рахунках, копію трудової книжки боржника, з якої випливає, що боржник не працює, довідку органів соціального забезпечення та зайнятості населення про неотримання боржником доходів, довідку податкових органів про відсутність реєстрації боржника як суб’єкта підприємницької діяльності тощо.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про розгляд скарги повідомлений у встановлений законом порядку.

Відповідно до ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.449 ЦПК скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Як вбачається із матеріалів справи, скаржник, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» оскаржувану постанову від 28.09.2017 року, яка була йому направлена лише 27.02.2018 року, отримав по пошті 01.03.2018 року, а до суду звернувся 12.03.2018 року, тобто в межах строку встановленого законом, отже підстав для поновлення строку суд не встановив, оскільки строк пропущено не було.

Судом встановлено, що 18.02.2016 року Дніпровським районним судом м.Херсона видано виконавчий лист №2-1145/09 по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_2 солідарно на користь Кредитної спілки «Альянс Україна» 110220,30 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором №263-08 кХР від 28.02.2008 року та судові витрати у розмірі 1132,20 грн.

28.09.2017 року головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонської області ОСОБА_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до якої виконавчий лист №2-1145/09 виданий 18.02.2016 року повернуто стягувачу, у зв’язку з тим, що майно, яке належить боржнику і на яке можливо звернути стягнення відсутнє.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Заходи примусового виконання визначені ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1,2 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Державним виконавцем на підтвердження обґрунтування прийнятого рішення про повернення виконавчого документу не надано акт перевірки майнового стану боржника за місцем проживання останнього (складеного державним виконавцем за участю понятих), довідку з органів, які проводять реєстрацію нерухомості та автотранспортних засобів про відсутність у боржника відповідача відповідно майна, довідку банківських установ про відсутність відповідного майна, довідки банківських установ про відсутність у боржника відкритих рахунків або відсутність коштів на цих рахунках, копію трудової книжки боржника, з якої випливає, що боржник не працює, довідку органів соціального забезпечення та зайнятості населення про неотримання боржником доходів, довідку податкових органів про відсутність реєстрації боржника як суб’єкта підприємницької діяльності тощо.

Враховуючи викладені вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що при прийнятті постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, державний виконавець не вжив належних та достатніх заходів з примусового виконання рішення суду передбачених ст.ст. 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак скарга ґрунтується на вимогах Закону та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ухвалив:

Скаргу Кредитної спілки «Альянс Україна», заінтересовані особи: головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення державного виконавця задовольнити.

Скасувати постанову ВП №50437674 від 28.09.2017 року головного державного виконавця Нікішиної І.М. Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонської області «Про повернення виконавчого документа стягувачеві».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вр учена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: С.І.Майдан