Ухвала суду № 74674180, 14.06.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/364/2018 Справа №641/939/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова, в складі: головуючого – судді Маньковської О.О., за участю прокурора – Гєворгяна А.А., захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_1, обвинуваченого – ОСОБА_2, секретаря – Лосковської А.В., при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому, внесені до ЄРДР за № 42017221040000085 від 25.10.2017 за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому, внесені до ЄРДР за № 42017221040000085 від 25.10.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В порядку вимог ст. 331 КПК України, судом на розв'язання поставлене питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2

Прокурор вважав необхідним продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, при цьому вказав, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, ризики, встановлені положеннями ст.177 КПК України, на цей час не змінились.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечували з підстав не надання прокурором доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та обґрунтування неможливості запобігання ризикам шляхом обрання більш м’якого запобіжного заходу.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 вказав, що при вирішенні питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурором має бути подане письмове клопотання. Крім того, обвинувачений заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт, посилався на те, що на утриманні має чотирьох малолітніх дітей, в тому числі дитину інваліда, якому необхідне оперативне лікування. Крім того, обвинувачений посилався на ряд захворювань.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_2 ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29.12.2017 р. застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24.02.2018 року, в подальшому, запобіжний захід було продовжено, у зв’язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України з можливістю внесення застави.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Таким чином, враховуючи, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Суму розміру застави, визначеної ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 29.12.2017 року в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень, з покладенням відповідних обов’язків на обвинуваченого ОСОБА_2 в разі внесення визначеної суми застави – залишити без змін.

Разом з тим при вирішенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, суд дійшов наступного.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 201 КПК України, Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

В клопотанні про зміну запобіжного заходу, обвинувачений посилається на недоведеність прокурором підстав, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому ж, заявляє клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м’який, який в тому числі, може бути застосований, при наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, обставини, на які посилається ОСОБА_2, характеризують особу обвинуваченого та не дають підставу для зміни запобіжного заходу.

Таким чином, враховуючи існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні,суд приходить до висновку, що всі вказані обставини в сукупності виключають підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу в судовому засіданні не встановлено, та інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, щодо відмови в задоволенні клопотання обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 197, 199,376, 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Строк дії ухвали до 11 серпня 2018 року.

Суму розміру застави, визначеної ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 29.12.2017 року в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень, з покладенням відповідних обов’язків на обвинуваченого ОСОБА_2 в разі внесення визначеної суми застави – залишити без змін.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

ОСОБА_3 О . Маньковська