Вирок № 74673961, 14.06.2018, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1982/17

№ провадження 1-кп/647/42/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого – судді: Корсаненкової О.О.

за участю секретаря: Бондаренко Г.В.

прокурора: Іщука Ю.С.

потерпілого: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Берислав Херсонської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.05.2017 року за №12017230090000615, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого електрогазозварювальником ФОП ОСОБА_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України, суд

встановив:

ОСОБА_2 07.05.2017 року близько 03-20 годині, у порушення вимог п.п. 2.3 а), 2.9 а), 31.6 б) Правил дорожнього руху України, не перевіривши технічний стан свого мотоциклу НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, здійснював рух у темну пору доби, по автомобільній дорозі Мар'янське-Нововоронцовка-Берислав, із непрацюючою передньою фарою головного освітлення, рухаючись у своїй смузі руху зі сторони с. Червоний Маяк у напрямку с. Новорайськ на відстані 900 м від повороту на с.Новорайськ Бериславського району Херсонської області, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалась, порушуючи вимоги п. 2.3. б) Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з мотоциклом МТ 10-32, який рухався попереду у попутному напрямку, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого пасажиру мотоцикла К-750М, р.н. 1370ХОЗ, ОСОБА_6 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, від яких 08.05.2017 року о 20-35 годині він помер у лікарняному закладі.

Вказані наслідки знаходяться в причинному зв'язку з порушенням з боку водія ОСОБА_2, вимог Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3. а) згідно з яким, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

п. 2.3. б) згідно з яким, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 2.9. а) згідно з яким, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;

п. 31.6 б) згідно з яким, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Крім того, ОСОБА_2 07.05.2017 року близько 03-20 годині, керуючи мотоциклом К-750М р.н. 1370ХОЗ, рухаючись по автомобільній дорозі Мар'янське-Нововоронцовка-Берислав у своїй смузі руху зі сторони с. Червоний Маяк в напрямку с. Новорайськ на відстані 900 м. від повороту на с. Новорайськ Бериславського району Херсонської області, допустивши зіткнення з мотоциклом МТ10-32, розуміючи та маючи реальну можливість впевнитись у тому, що пасажир мотоциклу К-750М р.н. 1370ХОЗ ОСОБА_6 перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження в наслідок безпорадного стану, умисно не виконав вимоги п.2.10 (а), (г) Правил дорожнього руху України, та не залишився на місці події, а з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин ввів в оману присутніх на місці пригоди свідків, повідомивши останнім про, те, що потерпілий просто заснув, на мотоциклі К-750М р.н. 1370ХОЗ поїхав з місця дорожньо-транспортної пригоди, транспортуючи до себе додому потерпілого ОСОБА_6С, який перебував у непритомному стані, залишивши останнього без надання медичної допомоги у кімнаті свого будинку, та лише після втручання правоохоронних органів та медичних працівників, потерпілого ОСОБА_6 було госпіталізовано до лікарняного закладу, у якому останній помер.

Вказане свідчить про порушення Правил дорожнього руху України з боку водія мотоциклу К-750М р.н. 1370ХОЗ, ОСОБА_2, а саме:

-п. 2.10 а), відповідно до якого, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

-п. 2.10 г), відповідно до якого, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав та пояснив, що у вихідний день травня 2017 року близько 19-00 години він виїхав на своєму мотоциклі погуляти. Близько 23—30 години він зустрів біля будинку культури с.Новорайськ ОСОБА_6, який запропонував поїхати до бару у с.Червоний Маяк. По дорозі від поштовху на черговій ямі на мотоциклі ОСОБА_2 перестала горіти фара. У барі вони зустріли знайомих, із якими вживали алкогольні напої. Близько 03-00 години вони вирішили їхати до дому. Оскільки було місячно та ніде було залишити мотоцикл, то поїхали на ньому. ОСОБА_6 сидів позаду ОСОБА_2, який керував мотоциклом. За ними їхав ОСОБА_7 на Газоні. Недоїжджаючи до с.Новорайську, ОСОБА_2 відчув удар та знепритомнів. Коли він прийшов до тями, то побачив, що вони врізалися у інший мотоцикл, який їхав у попутньому напрямку. Від удару цей мотоцикл відкинуло на узбіччя. Деталі з мотоциклу ОСОБА_2 валялися на дорозі. ОСОБА_2 підбіг до ОСОБА_6, який лежав посеред дороги. Останній тяжко дихав, крові не було, тому ОСОБА_2 подумав, що із ним все гаразд, він спить. Через декілька хвилин під’їхав ОСОБА_7 із ОСОБА_8 та ОСОБА_9, підійшов водій другого мотоциклу ОСОБА_5 Вони перетягнули ОСОБА_6 до узбіччя. ОСОБА_8 сиділа біля ОСОБА_6 та плакала. Вона пропонувала викликати швидку допомогу. ОСОБА_2 просив не викликати швидку, так як злякався. Він просив ОСОБА_7 відвезти ОСОБА_6 до лікарні на Газоні, однак останній відмовився та наполягав на тому, щоб усі чекали приїзду поліції та швидкої допомоги. ОСОБА_2 із ОСОБА_9 погрузили ОСОБА_6 на мотоцикл ОСОБА_2 та поїхали до дому останнього, де поклали потерпілого на диван у одній з кімнат та лягли спати. Вони намагалися привести ОСОБА_6 до тями, проте той не реагував. По дорозі до дому, ОСОБА_2 питав у ОСОБА_9, чи викликав хтось швидку допомогу. Той відповів, що викликала ОСОБА_8, тому обвинувачений вважав, що швидка приїде до них. Чому вони не поїхали до лікарні, яка була до них ближче, ні ж будинок обвинуваченого, ОСОБА_2 не зміг надати відповідь. Він сам не міг зателефонувати та викликати швидку, оскільки його телефон розбився. Зранку до них приїхали працівники поліції та швидка допомога, ОСОБА_6 забрали до лікарні.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів підтверджується об’єктивною сукупністю доказів, зібраних у кримінальному провадженні в ході досудового розслідування, наданих стороною обвинувачення та перевірених в ході судового розгляду, а саме:

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що є братом ОСОБА_6 по матері. На наступний день після аварії йому зателефонувала мати та повідомила, що ОСОБА_6 у лікарні у важкому стані. Коли вони приїхали до лікарні, останній був у комі, лікар повідомив, що шансів у брата замало через те, що йому несвоєчасно надали допомогу. За словами ОСОБА_8, із якою спілкувалася сестра ОСОБА_1, після ДТП ОСОБА_2 просив не викликати швидку та поліцію, що він всю відповідальність бере на себе. Мати ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не була визнана потерпілою у провадженні, оскільки після того, що сталося, сильно хворіє, перебуває у тяжкому емоційному стані.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що у ніч на 07.05.2017 року знайомий попросив відвезти його до с.Червоний Маяк. Оскільки наступного ранку ОСОБА_5 необхідно було їхати у с.Степне, він погодився. У барі в с.Червоний Маяк він намагався у когось купити бензин, оскільки зрозумів, що може не вистачити на дорогу. Коли він їхав з с.Червоний Маяк до с.Степне (проїхав близько 8 км), неподалік від с.Заможне бензин закінчився, тому він котив мотоцикл по своїй смузі руху із увімкненим освітленням, при цьому коляска від мотоциклу була на узбіччі. Він чув звук нібито від мотоциклу, обернувся, проте нічого не побачив, так як було темно. Через кілька хвилин ОСОБА_5 відчув удар та знепритомнів. Коли прийшов до тями, то побачив мотоцикл ОСОБА_2, який перекинувся та лежав посеред дороги, попереду нього стояв Газон та світив фарами. ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_2 та спитав, що трапилося, допоміг йому перекинути його мотоцикл. Після цього він побачив хлопця, який був непритомний, хрипів, з носа у нього йшла кров. ОСОБА_5 хотів допомогти, проте хтось сказав, що із ним все нормально, він спить. На місці аварії також був ОСОБА_7, ОСОБА_9 та якась дівчина, яка плакала. ОСОБА_7 сказав, що необхідно викликати поліцію та не погодився відвозити потерпілого до лікарні, наполягав на тому, щоб викликати швидку допомогу. ОСОБА_2 просив не викликати поліцію та швидку, так як ОСОБА_6 просто спить. Він був у стані алкогольного сп’яніння, вів себе неадекватно, кидався на ОСОБА_7 ОСОБА_5 пішов на АЗС за бензином, повернувся та побачив, що заднє колесо його мотоцикла погнуте та немає акумулятора. ОСОБА_2 та ОСОБА_9 за руки та ноги погрузили ОСОБА_6 на мотоцикл та покатили у бік с.Новорайськ. ОСОБА_5 чекав працівників поліції, проте їх довго не було, тому він вирішив піти до знайомих та попросити відкатити його мотоцикл. Коли він повернувся на місце аварії, там вже були працівники поліції.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що відпочивав у барі у с.Червоний Маяк із ОСОБА_7 та ОСОБА_8, де зустрів ОСОБА_2 та ОСОБА_6, із якими вживав алкогольні напої. Коли вони зібралися їхати до дому, ОСОБА_2 із ОСОБА_6 сіли на мотоцикл обвинуваченого, на якому не світилася фара та поїхали. Через 10 хвилин ОСОБА_9 із друзями сіли у Газон ОСОБА_7 та поїхали за ними. По дорозі вони побачили аварію, мотоцикл ОСОБА_2 був перекинутий. ОСОБА_6 лежав попереду нього посеред дороги непритомний. ОСОБА_8 намагалася привести його до тями, ОСОБА_6 хрипів. ОСОБА_8 викликала швидку допомогу. ОСОБА_9 не мав при собі телефону, тому нікуди не телефонував. До них підходив водій другого мотоциклу ОСОБА_5, який потім кудись пішов. До 05-00 годин ранку вони знаходилися на місці аварії, чекали працівників поліції та швидку. Потім вирішили їхати до дому, погрузили ОСОБА_6 на мотоцикл ОСОБА_2, зібрали деталі з його мотоциклу, серед яких також опинився акумулятор ОСОБА_5, та покатили. На ОСОБА_6 не було крові, тому вони не відвезли його до лікарні. Вони поклали ОСОБА_6 на диван в одній з кімнат будинку ОСОБА_2 та лягли спати. Близько 06-00 години приїхали працівники поліції та швидка допомога, потерпілого забрали до лікарні.

З рапорту Бериславського ВП ГУНП Херсонської області ЄО №2148 вбачається, що 07.05.2017 року о 03-55 год. до чергової частини надійшло повідомлення від ОСОБА_10 про те, що поблизу с.Новорайськ збили невідомого чоловіка (т.2 а.п.3).

Відповідно до рапорту Бериславського ВП ГУНП Херсонської області ЄО№2180, 09.05.2017 року о 06-50 год. надійшло повідомлення від лікаря реанімаційного відділення Бериславської ЦРЛ, про те, що 08.05.2017 року о 20-35 год. в реанімаційному відділенні помер від отриманих травм в результаті ДТП, ЄО №2148 від 07.05.2017 року, ОСОБА_6 (т.2 а.п.4).

Із рапорту слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_11 начальникові СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_12 від 19.08.2017 року вбачається, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.135 КК України (т.2 а.п.5).

За протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.05.2017 року, фото таблицею та план-схемою до даного протоколу, було проведено огляд відрізку дороги с.Новорайськ – а/д Мар’янськ-Берислав на відстані 900 метрів від перехрестя на с.Новорайськ, на якому виявлено мотоцикл Дніпр МТ 10-32, чорного кольору, д/н НОМЕР_2, з боковим причепом, який являє собою площадку з дерев’яних дошок, світлові ліхтарі не пошкоджено. Виявлено пошкодження диску заднього колеса у вигляді вм’ятини (деформації). Кришка панелі приборів зірвана, скло спідометру розбито. Акумулятор відсутній. При перевірці світлових вогнів встановлено, що працює лише задній габарит на крилі коляски (бокового причепу). На двигуні знаходиться номер 121 121. При подальшому огляді дороги слідів гальмування не виявлено, виявлено сліди тертя на асфальті на відстані 24,5 м від мотоцикла на правій стороні проїжджої частини. Плями мастила по середині дороги на відстані 16 м від мотоцикла. Уламки скла на проїжджій частині на відстані 24,5 м від мотоциклу (т.2 а.п.6-8,9,10-16).

З протоколу огляду від 07.05.2017 року та фото таблиці до даного протоколу вбачається, що було оглянуто мотоцикл К-750 М, чорного кольору, який знаходився поблизу будинку №17 по вул.Мічуріна в с.Новорайськ Бериславського району Херсонської області, в ході якого встановлено, що мотоцикл має боковий причеп (площадку), який складається з металевої решітки. На мотоциклі відсутнє дзеркало заднього виду. Водійське сидіння відірвано. Заднє пасажирське сидіння пошкоджене та зшите металевим дротом. Передній ліхтар обв’язаний мотузкою, скло спідометру розбите. На боковому причепі деформовано крило колеса. Згори на крилі та в нижній частині значні вм’ятини. На крилі спереду та ззаду розбиті світлові ліхтарі, але самі лампи в наявності. Також деформована решітка причепу. Також, ОСОБА_2 виніс акумулятор біло-червоного кольору. Під час огляду виявлено та вилучено мотоцикл К-750 М, чорного кольору, д/н НОМЕР_3, двигун 72123, акумулятор «Электро исток» (т.2 а.п.17-21).

Відповідно до технічного паспорту мотоцикла серії МЭ №059102 від 17.01.1991 року, власником мотоцикла марки К-750 М, 1966 року випуску, двигун №72123, чорного кольору, є ОСОБА_13 (т.2 а.п.24).

З висновку експерта № 58 від 01.06.2017 року вбачається, що при дослідженні трупу ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження, а саме закритий

перелом кісток склепіння та основи черепа, правостороння субдуральна гематома, здавлення головного мозку, забій головного мозку, крововилив під м'які мозкові оболонки, в м'які покриви голови, крововилив в підвішуючий апарат внутрішніх органів, закритий перелом правої великогомілкової кістки, садна голови та обличчя, тулуба, кісток. Дані пошкодження утворилися незадовго до звернення до лікарні від дії тупих предметів, можливо в результаті падіння з рухомого мотоцикла і зіткнення з виступаючими частинами елементів перешкоди і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Смерть настала в результаті закритої внутрішньочерепної травми у вигляді закритого перелому кісток черепа, правосторонньої субдуральної гематоми, забою головного мозку, крововиливу під м'які мозкові оболонки, які призвели до здавлення головного мозку, що підтверджується наявністю і характером пошкоджень за даними судово-гістологічної експертизи. При експертизі встановлено, що кров трупу ОСОБА_6 відноситься до групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, що відповідає І групі крові. При дослідженні крові взятій при надходженні до стаціонару етиловий алкоголь не виявлений (т.2 а.п.27-29).

Відповідно до висновку експерта №346 від 15.05.2017 року, кров трупа ОСОБА_6 за дослідженою системою АВ0, відноситься до групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В (т.2 а.п.30).

Згідно із висновком експерта (по матеріалам справи)№38/58 від 17.08.2017 року, при судово-медичній експертизі по матеріалам справи по факту смерті ОСОБА_6 встановлено: смерть настала в результаті відкритого перелому кісток склепіння та основи черепа з пошкодженням цілісності великого потиличного отвору, правобічної субдуральної гематоми із здавленням головного мозку і вклиненням мозочка у великий потиличний отвір, забоями головного мозку, крововиливом під м'яку мозкову оболонку головною мозку, що підтверджується наявністю і характером пошкоджень, за результатами судово-гістологічної експертизи внутрішніх органів. Характер і тяжкість черепно-мозкової травми в даному випадку (відкритий перелом кісток склепіння та основи черепа пошкодженням цілісності великого потиличного отвори, забиті місця головного мозку важкого ступеня, крововиливи під мозкові оболонки, що призвело до здавлення головного мозку і вклинення мозочка у великий потиличний отвір), не виключає настання летального результату, навіть за умови надання своєчасної, медичної допомоги (т.2 а.п.31-32).

З висновку експерта №307 АТ від 13.07.2017 року вбачається, що перед настанням даної дорожньо-транспортної пригоди гальмівна система мотоцикла НОМЕР_4, знаходилась в технічно-несправному стані. Дана несправність забороняє експлуатацію транспортного засобу згідно п.п.31.4, 31.4.1.а Правил дорожнього руху України. Несправність гальмівної системи мотоцикла виникла до моменту настання даної ДТП і могла бути завчасно виявлена водієм перед виїздом на лінію. В той самий час гальмівна система заднього колеса мотоцикла знаходилася в технічно-працездатному стані і дозволяла водієві знижувати швидкість аж до повної зупинки з відомою йому ефективністю. Перед настанням даної ДТП рульове керування мотоцикла К-750 М знаходилося в технічно працездатному стані. Визначити працездатність стану фар головного світла та габаритних вогнів на момент експертного огляду не представилось можливим з причин описаних в дослідницькій частині висновку (на момент огляду експерту не було надано елементу живлення). (т.2 а.п.33-36).

За висновком експерта №308 АТ від 13.07.2017 року, перед настанням даної ДТП гальмівна система та рульове керування мотоцикла НОМЕР_5, знаходились в технічно-працездатному стані. Визначити працездатність стану фар головного світла та габаритних вогнів на момент експертного огляду не представилось можливим з причин описаних в дослідницькій частині висновку (на момент огляду експерту не було надано елементу живлення) (т.2 а.п.37-39).

З висновку експерта №476 АТ від 27.07.2017 року вбачається, що у заданій до розгляду слідством ситуації, водій мотоциклу НОМЕР_4, ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з технічними вимогами п.31.6.б Правил дорожнього руху України. Виконуючи вищевказану вимогу ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути настання даної події. Дати відповідь на поставлене питання, щодо характеру належних дій в даній дорожній ситуації виходячи з Правил дорожнього руху України водія мотоцикла МТ10-32 ОСОБА_14 та наявності технічної можливості попередити настання ДТП не представилось можливим, оскільки не вказано характер дій водія мотоцикла МТ10-32. Вирішення питання про дії якого з учасників ДТП знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку із наслідками даної ДТП, можливе при встановлені технічної можливості для водія мотоцикла МТ10-32 ОСОБА_14 попередити ДТП, також причинно-наслідковий зв’язок є прерогативою слідства (суду) на підставі всестороннього вивчення наявних висновків експертів та матеріалів провадження. (т.2 а.п.40-42).

За токсикохімічним дослідженням № 1197 від 12.05.2017 року, при хімічному дослідженні крові ОСОБА_2, котре проводилося згідно із направленням лікаря від 07.05.2017 року, етиловий алкоголь знайдений у кількості 0,44 промилі (т.2 а.п.53).

Постановою від 07.05.2017 року мотоцикл НОМЕР_1 та мотоцикл НОМЕР_6 визнано речовими доказами та поміщено на охоронювану стоянку по вул.Губайдуліна, 1 а в м.Бериславі (т.2 а.п.57).

За клопотанням сторони захисту судом були допитані такі свідки:

ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що 06.05.2017 року він поїхав у бар с.Чевроний Маяк із ОСОБА_8 та ОСОБА_9, де зустрів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Також він там бачив ОСОБА_5, який пив пиво та просив бензин, щоб доїхати до с.Степне. ОСОБА_7 повідомив, що бензину у нього немає. Коли вони зібралися до дому, ОСОБА_2 із ОСОБА_6 сіли на мотоцикл та поїхали, через 20-25 хвилин ОСОБА_7 із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сіли у Газон та поїхали за ними. Недоїжджаючи до с.Новорайськ ОСОБА_7 побачив, що мотоцикл ОСОБА_2 перевернутий посеред дороги, попереду нього лежить ОСОБА_6, попереду якого біля узбіччя стояв мотоцикл ОСОБА_5 ОСОБА_7 із ОСОБА_8 відтягнули ОСОБА_6 до узбіччя, оскільки за ними їхав Камаз, та ледь не переїхав його. Під ОСОБА_6 крові не було, проте у нього була розбита голова (була велика гематома) та пошкоджена нога, він був непритомний. Вони також відтягнули мотоцикл ОСОБА_2 Останній був неадекватний, у шоці. ОСОБА_8 зателефонувала доньці та попросила викликати швидку допомогу. Та потім повідомила, що викликала її. ОСОБА_7 викликав поліцію. Він казав, що ОСОБА_6 не можна транспортувати та відмовився везти його до лікарні, просив всіх дочекатися швидку та поліції. Вони чекали більше двох годин, після чого ОСОБА_2 із ОСОБА_9 сказали, що ОСОБА_15 просто спить, погрузили його на мотоцикл та покатили до дому обвинуваченого. Чому вони не поїхали до лікарні, до якої було ближче, ОСОБА_7 не знає. Він залишився із ОСОБА_8 на дорозі та чекав поліцію. Через деякий час прийшов ОСОБА_5, який ходив за бензином. Потім ОСОБА_7 із ОСОБА_8 поїхали до дому та попросили ОСОБА_5 повідомити лікарям зі швидкої допомоги адресу ОСОБА_2 Через якийсь час до ОСОБА_7 приїхали працівники поліції, він їм розказав, як проїхати до будинку обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що 06.05.2017 року їздила із ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відпочивати у бар в с.Червоний Маяк. Коли поверталися до дому, то побачили аварію. Валявся мотоцикл, попереду нього посеред дороги лежав непритомний хлопець, тяжко дихав. У нього були побиті руки та голова була у гематомах, сильно набухла. Вони всіх об’їхали та стали попереду, відтягнули хлопця. ОСОБА_8 сиділа біля нього. Вона плакала, так як незадовго до цих подій у неї загинув чоловік. На місці аварії був ОСОБА_2, який був у стані алкогольного сп’яніння та у шоці, хвилювався. Потім з’явився ОСОБА_5, який то приходив, то уходив. ОСОБА_8 зателефонувала донці та попросила знайти машину, щоб приїхала та відвезла непритомного хлопця до лікарні. Проте донька не знайшла знайомих із машиною, тому ОСОБА_8 попросила її викликати швидку допомогу та поліцію. Та викликала. Вони чекали до 5-00 години ранку, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_9 вирішили погрузити ОСОБА_6 на мотоцикл та відкатити до дому до обвинуваченого, так як ОСОБА_7 відмовився везти потерпілого до лікарні на своєму Газоні. Вони усі розуміли, що стан ОСОБА_6 важкий, він не спить. Чому ОСОБА_2 не повіз його до лікарні у с.Новорайськ, ОСОБА_8 не відомо. Після того, як вони пішли, ОСОБА_8 із ОСОБА_7 пішли до дому, де чекали приїзду поліції та швидкої. Близько 06-00 години приїхали працівники поліції, ОСОБА_7 пояснив, як проїхати до будинку ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що їй відомо про ДТП за участю ОСОБА_2 Дати не пам’ятає, вночі зателефонувала її мати ОСОБА_8 та попросила викликати до них машину, щоб відвезти когось до лікарні. Мати не пояснювала, чому сама не зателефонувала до швидкої допомоги. ОСОБА_16 зателефонувала ОСОБА_10, щоб той допоміг знайти автомобіль, проте він викликав швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що вночі йому зателефонувала ОСОБА_16, повідомила, що сталася аварія на перехресті с.Новорайську та попросила викликати автомобіль, щоб доставити до лікарні постраждалого, або швидку допомогу. ОСОБА_10 не зміг знайти автомобіль, тому телефонував до лікарні, не додзвонився, після чого зателефонував до чергової частини поліції, де йому повідомили, що швидка допомога приїде.

Покази зазначених осіб також підтверджують винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

За клопотанням сторони захисту ухвалою суду від 19.02.2018 року було призначено комплексну автотехнічно-трасологічну експертизу.

Відповідно до висновку експерта № 18-132 від 26.04.2018 року, встановити експертним шляхом місце зіткнення мотоцикла К- 750М, р.н. 1370X03 з мотоциклом МТ10-32, р.н. 7515X03 на проїзній частині, у вигляді геометричної точки, не надається можливим, у зв’язку з відсутністю слідової інформації, що характеризує напрямок та траєкторію руху мотоциклів. В умовах події, що розглядається, мотоцикл К-750М, р.н. 1370X03, правою боковою частиною бокового причепа первинно контактував із задньою частиною мотоцикла МТ10-32, р.н. 7515X03, під кутом близько 0-5 градусів (приблизне взаємне положення в момент входу в контакт і відлік кута вказані на схемі №1 на фототаблиці, що додається до висновку). Встановити експертним шляхом траєкторію руху транспортних засобів після зіткнення, рухався або знаходився в нерухомому стані мотоцикл МТ10-32, р.н. 7515X03 при зіткненні у момент первинної контактної взаємодії, не надасться можливим, у зв’язку з відсутністю слідової інформації, що характеризує напрямок та траєкторію руху мотоциклів. Покази водія ОСОБА_2 в судовому засіданні 10.11.2017 року та покази свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні 24.11.2017 року, з технічної точки зору спростувати чи підтвердити експертним шляхом не представляється можливим. В дорожній ситуації, що склалася, водій мотоциклу МТ10-32, р.н. 7515X03, в темну пору доби при непрацюючому двигуні, повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 19.1., 19.4., 9.9.а), 9.9.в), 9.10.6), 9.11. та 31.6.б) Правил дорожнього руху України. Фара головного світла досліджуваного мотоцикла МТ 10-32, р.н. 7515X03 перебувала в працездатному стані в режимі роботи ближнього світла при умові її увімкнення у відповідний режим роботи. Експертним обстеженням лампи фари головного світла встановлено, що колба лампи накалювання неушкоджена, нитка накалювання дальнього світла має ушкодження по типу обриву. Оскільки колба електролампи не має пошкоджень, встановити час пошкодження вольфрамової нитки розжарення дальнього світла електролампи досліджуваного мотоцикла, не представляється можливим, тому що обрив нитки міг статися в будь-який момент часу - як до ДТП, в момент ДТП, так і після нього. Габаритні вогні досліджуваного мотоциклу МТ10-32, р.н. 7515X03 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебували в технічно несправному стані по причині не загорання лампи габаритних вогнів заднього ліхтаря, що є порушенням вимог пунктів 31.1., 31.4., 31.4.3.а), 31.6.б) Правил дорожнього руху України. Дана несправність виникли задовго до моменту ДТП і могла бути своєчасно усунута під час належного технічного обслуговування зовнішніх освітлювальних приладів мотоцикла, так як вона об’єктивно була відома водієві мотоцикла. У заданій до розгляду судом дорожній ситуації, водій мотоциклу К-750М, р.н. 1370X03 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами пункту 31.6.б) Правил дорожнього руху України. У заданій до розгляду судом дорожній ситуації, водій мотоциклу К- 750М, р.н. 1370X03 ОСОБА_2 виконуючи вимоги пункту 31.6.б) Правил дорожнього руху України мав технічну можливість уникнути настання даної події (т.1 а.п.133-155).

Експерт ОСОБА_17, допитаний за клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні пояснив, що на підставі проведеного дослідження ним було складено висновок № 18-132 від 26.04.2018 року. План-схема до протоколу огляду ДТП від 07.05.2017 року не містить повної слідової інформації щодо транспортних засобів, місця їх розташування та іншого, у зв’язку з чим він не має можливості встановити місце зіткнення мотоциклів. Також, через відсутність технічних характеристик та слідової інформації з місця ДТП не можливо підтвердити або спростувати покази ОСОБА_2, які він давав під час судового розгляду. З’ясування можливості не ушкодження ніг ОСОБА_5 при ДТП за обставинами, зазначеними ним під час допиту в судовому засіданні, не відноситься до компетенції експерта та не відповідає переліку питань, визначених відповідною Інструкцією. На підставі досліджених матеріалів провадження та транспортних засобів ОСОБА_17 дав висновок про те, що ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути ДТП, якби дотримався п.31.6.б ПДР та не рухався у темну пору доби без світла. Задні габарити мотоциклу МТ 1032 були у несправному стані, проте габарити на колясці горіли, фара головного освітлення була справна, візуально мотоцикл було видно, тому ОСОБА_2 мав можливість виявити перешкоду та уникнути ДТП.

Ухвалою суду від 05.06.2018 року у задоволенні клопотання сторони захисту про доручення здійснити слідчі (розшукові) дії, а саме провести слідчий експеримент з учасниками ДТП з метою встановлення моменту небезпеки для руху та визначення, чи міг ОСОБА_2 при наявності справного головного освітлення фар свого мотоцикла уникнути даного ДТП, та про призначення комплексної медико-трасологічної експертизи для з’ясування обставин щодо можливості неотримання ОСОБА_5 ушкодження ніг при його розташуванні з лівого боку мотоцикла, тримаючись за його кермо, було відмовлено.

В порядку ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Суд вважав недоцільним встановлення можливості розвитку подій, якщо б на мотоциклі, яким керував ОСОБА_2, працювало б головне освітлення фар, так як з матеріалів провадження вбачається та не заперечувалося самим обвинуваченим, що фара головного світла вийшла із ладу ще по дорозі до бару у с.Червоний Маяк, та на момент ДТП мотоцикл освітлений не був.

У межах висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, за наявності фактичних даних про те, що виконуючи вимоги пункту 31.6.б) Правил дорожнього руху України обвинувачений мав технічну можливість уникнути настання даної події, що крім іншого підтверджується висновком експерта № 18-132 від 26.04.2018 року, встановлення обставин, про які просив захисник ОСОБА_3, не має істотного значення для даного кримінального провадження та призвело б лише до затягування його розгляду.

Посилання захисника ОСОБА_3 на неналежність та недопустимість протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.05.2017 року, фото таблиці та план-схеми до даного протоколу, суд вважає необґрунтованим, оскільки відсутність повної слідової інформації з місця ДТП пов’язане саме із діями обвинуваченого, який в порушення п.2.10.а) Правил дорожнього руху покинув місце ДТП, що не дало змоги відобразити у вказаному протоколі та додатках до нього всю інформацію про обставини даної дорожньо-транспортної пригоди. Слід тертя та слід мастила на план-схемі прив’язано до єдиного сталого орієнтира – мотоцикла М10-32. У вступній частині вказаного протоколу зазначено про участь під час огляду місця ДТП оперуповноваженого ВКП ОСОБА_18, що спростовує посилання захисника на відсутність зазначених даних. План – схема до протоколу на виконання вимог ч.3 ст.105 КПК України посвідчена слідчим та понятими. Посвідчення фото таблиці до протоколу огляду місця події, яка виготовляється пізніше, законом не вимагається. Порушень істотних прав і основоположних свобод людини при проведенні даної слідчої дії не встановлено.

За таких обставин, суд відхиляє посилання захисника ОСОБА_3 на недопустимість проведених авто технічних експертиз, під час яких використовувалися відомості з протоколу огляду місця ДТП, як «плодів отруєного дерева».

Посилання захисника ОСОБА_3 на те, що покази свідка ОСОБА_5 викликають сумнів у їх достовірності у зв’язку з неможливістю їх підтвердження через недоліки протоколу огляду місця ДТП, суд вважає необґрунтованими, оскільки відомостей, які б спростовували його свідчення, суду надано не було.

І хоча з висновку експерта № 18-132 від 26.04.2018 року вбачається, що габаритні вогні мотоциклу МТ10-32, яким керував ОСОБА_5, на момент ДТП перебували у технічно несправному стані, що є порушенням вимог п.п.31.1., 31.4., 31.4.3.а), 31.6.б) ПДР, фара головного світла та габаритні вогні на колясці вказаного мотоциклу горіли, що давало можливість обвинуваченому виявити перешкоду та уникнути цієї пригоди.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що саме дії ОСОБА_2, які полягали у порушенні правил дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, знаходяться у причинному зв’язку із наслідками дорожньо транспортної події, що сталася 07.05.2017 року близько 03-20 годині неподалік від повороту до с.Новорайськ.

На думку суду, також є необґрунтованим посилання захисника на недопустимість протоколу огляду мотоциклу К 750 М, так як даний протокол відповідає вимогам ст.ст.104, 105 КПК України.

Протокол огляду трупа від 09.05.2017 року та фото таблицю до даного протоколу (т.2 а.п.25-26), згідно із яким у морзі м.Берислава було оглянуто труп ОСОБА_6, в порядку ч.1 ст.86 КПК України є недопустимим доказом та не враховується судом при прийнятті цього рішення, оскільки в порушення ч.1 ст.238 КПК України огляд проведено слідчим за відсутності судово-медичного експерта або лікаря.

Разом із тим, визнання даного протоколу недопустимим доказом не тягне за собою визнання недопустимими висновків медичних експертиз, оскільки останні не ґрунтуються на протоколі огляду трупу, у зв’язку з чим посилання захисника ОСОБА_3 в цій частині є необґрунтованими та відхиляються судом.

Посилання захисника ОСОБА_3 на те, що медична експертиза № 58 від 01.06.2017 року проведена за призначенням не уповноваженої особи ОСОБА_19 також є необґрунтованим, оскільки згідно із дорученням про проведення досудового розслідування від 07.05.2017 року, досудове розслідування даного кримінального провадження було доручено слідчим Глущенку К.Ю. та Удовенку І.С. (т.2 а.п.22).

Лист КЗ «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради № 517/01-10 від 22.05.2018 року, з якого вбачається, що згідно із електронною базою даних програми центральної оперативної диспетчерської комунального закладу 07.05.2017 року (заявка № 55) об 03-44 годині надходив виклик від чергового Касьянова з приводу ДТП поблизу смт.Новорайське; об 04-02 годині бригада прибула на місце виклику, постраждалих найдено не було, об 04-53 годині обслуговування виклику закінчено. 07.05.2017 року (заявка № 96) об 06-18 годині надходив виклик від чергового Глущенка до ОСОБА_6 за адресою Херсонська область Бериславський район смт.Новорайське вул.Мічуріна, 17, об 06-42 годині бригада прибула на місце виклику, надавалася медична допомога ОСОБА_6, виклики обслуговувала фельдшер ОСОБА_20 (т.1 а.п.168) не враховується судом при прийнятті цього рішення, оскільки в порушення вимог ч.11 ст.290 КПК України не був відкритий стороні захисту. Крім того, сторона обвинувачення не обґрунтувала неможливості отримання даного доказу під час досудового розслідування.

Посилання захисника ОСОБА_3 на те, що у діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.135 КК України, суд вважає необґрунтованим, зважаючи на наступне:

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищими соціальними цінностями. Кримінальний кодекс України здійснює охоронну функцію щодо вказаних цінностей, зокрема стаття 135 КК встановлює кримінальну відповідальність за завідоме залишення в небезпеці.

Суспільна небезпечність цього злочину полягає у тому, що людина, яка має можливість надати допомогу іншій людині і тим самим врятувати її від смерті або настання інших тяжких наслідків, не робить цього, що свідчить про низькі моральні якості цієї особи. Злочинність такої бездіяльності підвищується, якщо особа сама поставила іншу особу в небезпечний для життя стан, або причетна до події, через яку особа опинилася в такому стані.

Об’єктивна сторона залишення в небезпеці характеризується двома видами злочинної бездіяльності: 1) бездіяльність-невтручання, що полягає у невиконанні особою обов’язку щодо надання необхідної допомоги потерпілому, який перебуває у небезпечному для життя стані й позбавлений можливості вжити заходів для самозбереження, коли небезпека виникла незалежно від суб’єкта цього злочину; 2) змішана бездіяльність – бездіяльність щодо надання допомоги потерпілому особою, яка сама поставила його в небезпечний для життя стан.

За змістом статті 135 КК, поставлення в небезпеку виступає як основа для виникнення спеціального обов’язку надати допомогу особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Іншими словами, саме поставлення в небезпеку знаходиться за межами вказаного злочину та за певних умов містить окремий склад злочину.

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 135 КК, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, ставлення суб’єкта злочину до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю).

Вольовий момент вчинення злочину, передбаченого статтею 135 КК, полягає у небажанні суб’єкта злочину надати допомогу безпорадній особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними (прагнення уникнути кримінальної відповідальності, небажання обтяжувати себе, байдуже ставлення до долі іншої людини, егоїзм, небажання допомогти через брак часу, неприязнь до потерпілого, легкодухість, ревнощі, помста тощо), але на кваліфікацію вони не впливають.

Поняття «завідомість» означає усвідомлення особою, яка чинить будь-яке діяння, певних фактів чи обставин, які випливають зі змісту кримінально-правової заборони залишення в небезпеці, та є ознакою, яка характеризує інтелектуальний момент умислу. В діях особи наявний склад злочину лише тоді, коли вона достовірно знала про небезпеку, що загрожує потерпілому, і про те, що вказана небезпека загрожує життю останнього.

Отже, відповідно до змісту диспозиції статті 135 КК суб’єкт цього злочину має усвідомлювати: а) небезпечний для життя стан потерпілого; б) безпорадність особи, про яку даний суб’єкт повинен був піклуватися або яку поставив в небезпечний для життя стан; в) загроза життю виникла внаслідок поставлення його в небезпечний для життя стан суб’єктом злочину чи внаслідок подій або явищ, не пов’язаних з поведінкою винного; г) суб’єкт злочину має можливість надати необхідну потерпілому допомогу.

Із законодавчого визначення випливає, що моментом закінчення злочину є ухилення від надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Для кваліфікації злочину не має значення, чи відвернула би надана винною особою допомога завдання шкоди життю або здоров’ю особи. Навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, має нести відповідальність за статтею 135 КК. Для кваліфікації дій винного за цією нормою кримінального закону не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.

Така правова позиція була висловлена ВСУ в ухвалі № 5-1кс14 від 06.03.2014 року.

У даному кримінальному провадженні встановлено, що після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_6 вилетів з мотоциклу та отримав тілесні ушкодження, був у непритомному, а отже у безпорадному стані, ОСОБА_2 достовірно знаючи, що такими своїми діями він поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, маючи можливість для надання допомоги, не виконав свого громадянського обов’язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі: не залишився на місці ДТП та не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги ОСОБА_6, не переконався, чи потребує потерпілий допомоги, не викликав карету швидкої допомоги, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу, а транспортував до свого будинку, де поклав на диван та ліг спати, тобто умисно залишив його у небезпеці.

Суд критично оцінює твердження обвинуваченого про те, що йому здавалося, що ОСОБА_6 просто спить, оскільки це твердження спростовується показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які неодноразово зазначали, що потерпілий лежав непритомний, хрипів, у нього на голові була велика гематома, у зв’язку з чим вони наполягали на виклику швидкої допомоги, проте ОСОБА_2 просив цього не робити, після чого транспортував ОСОБА_6 не до лікарні, до якої з місця ДТП було ближче, а до свого будинку, де залишив останнього без медичної допомоги.

Оцінюючи зібрані у провадженні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв’язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів доведена повністю.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 ґрунтується на показаннях самого обвинуваченого та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди та дій обвинуваченого після ДТП, правдивість яких у суду немає підстав ставити під сумнів. Дані свідчення є логічними, послідовними, змістовними, детальними, повністю узгоджуються між собою, а також із письмовими доказами, дослідженими судом, яким надано відповідну оцінку.

Дії обвинуваченого, суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого; за ч.1 ст.135 КК України, як завідомо залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Інші кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого диспозицією ч.1 ст.135 КК України, які були інкриміновані ОСОБА_2, а саме «…через малолітство, старість, хворобу, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу» суд вважає за необхідне виключити, як зайві.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, один з яких відноситься до необережних тяжких, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліку лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння. До обставин, що пом’якшують покарання суд відносить активне сприяння розкриттю злочину.

Крім того, суд враховує думку потерпілого, який наполягав на призначенні обвинуваченому суворого реального покарання, а також, що внаслідок заподіяного злочину настали невідворотні наслідки - смерть людини.

Передбачених законом підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України суд не знаходить.

З урахуванням наведеного та виходячи із необхідності та достатності покарання, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів ОСОБА_2 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України, із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд переконаний, що таке покарання відповідатиме принципам законності, справедливості, індивідуалізації покарання та вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Застосувати відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді особистого зобов’язання із покладенням обов’язків прибувати до суду за першою вимогою, не виїжджати за межі Херсонської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_2 в порядку виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в розмірі 2 483, 58 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області від 10.05.2017 року, на речові докази мотоцикл НОМЕР_1 і мотоцикл НОМЕР_6 та повернути їх власникам.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору, потерпілому, засудженому та захиснику.

Суддя О.О.Корсаненкова