Постанова № 74672683, 14.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 676/1543/18

Головуючий у 1-й інстанції: Шевцова Л.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

14 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2018 року (повне рішення складено 15 травня 2018 року в м. Кам'янець-Подільський) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора СРПП Кам'янець-Подільського РВП лейтенанта поліції ОСОБА_3, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

12 березня 2018 року позивач звернувся до Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Інспектора СРПП Кам'янець-Подільського РВП лейтенанта поліції ОСОБА_3, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в якому просив визнати протиправними дії інспектора поліції щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та скасувати постанову серії БР №638463 від 02 березня 2018 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, постановою старшого інспектора СРПП Кам'янець-Подільського РВП лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 02.03.2018 ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП до штрафу в розмірі 425 грн.

Правопорушення полягало в тому, що ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 без посвідчення водія , чим порушив ч. 1 ст. 126 КУпАП.

У даному випадку, позивач надав працівнику поліції тимчасовий дозвіл на керування, технічний паспорт на транспортний засіб та страховий поліс.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою по справі про адміністративне правопорушення серії БР №638463 від 02 березня 2018, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що позивач є людиною похилого віку, є опікуном недієздатної сестри, яка потребує стороннього догляду та матеріальних витрат, а він є малозабезпеченою людиною, щиро розкаявся, порушення допустив не навмисно та не значне, у зв’язку з малозначністю вчиненого правопорушення, його слід звільнити від адміністративної відповідальності згідно ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 зазначеного Закону визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Підпунктом "а" п. 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно підпункту "а" п. 2.4 ПДР, на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що позивач не заперечував факт не пред'явлення для перевірки посвідчення водія, та вказав, що фактично допустив зазначене у постанові правопорушення, так як не мав при собі вказаного посвідчення.

Разом з тим, на вимогу працівників поліції позивач надав тимчасовий дозвіл, який на момент вчинення даного правопорушення був простроченим.

При цьому, згідно матеріалів справи, позивач посилається на те, що правопорушення допустив не навмисно, оскільки транспортним засобом не користувався, лише 02 березня 2018 року вимушений був поїхати до лікарні, оскільки є опікуном недієздатної сестри.

Доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б могли підтвердити пом’якшуючі відповідальність позивача обставини.

Суд першої інстанції в своєму рішенні також не посилався на докази, які б підтверджували пом’якшуючі вину обставини та малозначність вчиненого позивачем правопорушення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 638463 від 02 березня 2018 року передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП та застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2018 року - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5