Постанова № 74672595, 13.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/4256/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

суддя в 1-й інстанції – Зима І.Є.,

час ухвалення рішення – 04.05.2018 року, 10:48 год.,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складення повного тексту рішення – 09.05.2018 року,

в с т а н о в и в:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача – Львівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1032/20900/18 від 06 березня 2018 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивач через незалежні від нього обставини не мав можливості повідомити Львівську митницю ДФС про протиправні дії третіх осіб, оскільки на момент пропуску строку транзиту автомобіля ОСОБА_1 не були відомі обставини про вчинення відносно нього шахрайських дій з автомобілем марки «Mercedes 350», реєстраційний номер RP65139, VIN:WDB140134A161192. Зазначає, що, дізнавшись про те, що його фактично позбавили можливості користуватися та розпоряджатися автомобілем, він звернувся із заявою до відповідача і повідомив про неможливість вивезення цього автомобіль в ОСОБА_2. Крім того, повідомив Львівську митницю ДФС, що органом досудового розслідування його визнано потерпілим внаслідок кримінального правопорушення за фактом вчинення протиправних самоправних дій по відношенню до автомобіля марки «Mercedes 350», реєстраційний номер RP65139, VIN:WDB140134A161192, що підтверджується кримінальним провадженням №12018140090000571 від 16 лютого 2018 року за ознаками вчинення щодо ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст.356 КК України (самоправство), яке полягає у незаконному оформленні автомобіля ««Mercedes 350», реєстраційний номер RP65139, VIN:WDB140134A161192 на його ім’я. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває та здійснюється Шевченківським ВП ГУ НП у Львівській області. Вважає, що органом досудового розслідування підтверджено факт заподіяння йому кримінальним правопорушенням майнової, моральної та фізичної шкоди, оскільки він формально залишається власником цього автомобіля, але можливості розпоряджатися таким для вчасного доставляння до митного органу у нього не має. Таким чином, являючись потерпілим у кримінальному провадженні, в якому органом досудового розслідування не прийняте рішення про його закриття, позивач не може бути суб’єктом адміністративного правопорушення. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким скасувати постанову про порушення митних правил, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Представник позивача (апелянта) – ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задоволити повністю.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 лютого 2018 року при перетині позивачем ОСОБА_1 державного кордону з ОСОБА_2, в ході митного контролю було встановлено, що останній 27 жовтня 2016 року ввіз на митну територію України транспортний засіб особистого користування у митному режимі «Транзит» смугою руху «зелений коридор» через п/п «Рава-Руська-Хребенне» Львівської митниці ДФС, а саме: автомобіль марки «Mercedes 350» реєстраційний номер RP65139, VIN:WDB140134A161192, який зареєстрований в ОСОБА_2.

Станом на 11 лютого 2018 року зазначений транспортний засіб з митної території України не вивозився та у інший митний режим не поміщений, що підтверджується автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор».

Постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та МВ ОСОБА_4 від 06 березня 2018 року у справі про порушення митних правил №1032/20900/18 позивача визнано винним у порушенні митних правил за ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 8500 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята правомірно, відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень встановлених чинним законодавством України, факт перевищення ОСОБА_1 встановленого ст.95 МК України строку доставки автомобіль марки «Mercedes 350» реєстраційний номер RP65139, VIN:WDB140134A161192 до митного органу призначення підтверджується матеріалами справи та не спростований позивачем належними доказами. Разом з тим, факт звернення ОСОБА_1 у правоохоронні органи не приймається до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутня інформація про прийняте рішення щодо вчинення відносно ОСОБА_1 протиправних дій третіх осіб.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обгнрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу та без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі ст.ст.90, 93, 102 МК України переміщений у митному режимі «транзит» автомобіль перебуває під митним контролем та до його переміщення повинні використовуватися наступні вимоги, а саме: перебувати у незмінному стані, крім природних змін; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленим у митний орган призначення до закінчення передбаченого законом строку.

Ст.95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно зі ст.470 МК України відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.

Ч.3 ст.470 МК України передбачає, що перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Ст.489 МК України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.491 МК України однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Згідно з ч.1 ст.494 МК України про кожен випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 жотвня 2016 року ОСОБА_1 через митний пост “Рава-Руська-Хребенне” Львівської митниці ДФС ввіз автомобіль марки «Mercedes 350», реєстраційний номер RP65139, VIN:WDB140134A161192.

Станом на 11 лютого 2018 року зазначений транспортний засіб з митної території України не вивозився та у інший митний режим не поміщений, будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили, у відповідності до вимог ст.460 МК України позивач не надав.

У матеріалах справи міститься інформація про відкрите кримінальне провадження №12018140090000571 від 16 лютого 2018 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.356 КК України (самоправство), заявником/потерпілим якого є ОСОБА_1, що підтверджується Витягом з ЄРДС (а.с.13).

Ч.1 ст.460 МК України передбачає, що вчинення порушень митних правил, передбачених ст.470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Згідно з ч.1, 4 ст.73, ст.74 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ч.4 ст.77 КАС України передбачає, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У матеріалах справи відсутня інформація про прийняте рішення у справі №12018140090000571 від 16 лютого 2018 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.356 КК України (самоправство), заявником/потерпілим якого є ОСОБА_1 щодо вчинення відносно нього протиправних дій третіх осіб, а інформація про відкрите кримінальне провадження не може бути належним та допустимим доказом у справі.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що органом досудового розслідування його визнано потерпілим внаслідок кримінального правопорушення за фактом вчинення протиправних самоправних дій по відношенню до автомобіля марки «Mercedes 350», реєстраційний номер RP65139, VIN:WDB140134A161192, що підтверджується кримінальним провадженням №12018140090000571 від 16 лютого 2018 року за ознаками вчинення щодо нього злочину, передбаченого ст.356 КК України (самоправство), яке полягає у незаконному оформленні автомобіля «Mercedes 350», реєстраційний номер RP65139, VIN:WDB140134A161192 на його ім’я, оскільки факт звернення ОСОБА_1 у правоохоронні органи не підтверджує тієї обставини, що проти нього вчинені злочинні дії, які мають відношення до цієї адміністративної справи у зв’язку з відсутністю вироку чи ухвали, які набрали законної сили і встановили факт протиправних дій щодо позивача.

Крім того, позивач не надав суду будь-яких інших доказів, які б спростовували дані, наведені в постанові про порушення митних правил та не навів обґрунтованих підстав, з яких постанова у справі про порушення митних правил №1032/20900/18 від 06 березня 2018 року є незаконною та підлягає скасуванню, а судом таких не здобуто.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята правомірно, факт порушення позивачем митних правил доведено та позивачем не спростовано, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.229, 243, 250, 271, 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 травня 2018 року у справі № 466/1938/18 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий- суддя ОСОБА_5 Судді: ОСОБА_6 ОСОБА_7