Постанова № 74672560, 14.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/26376/15 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року, ухвалене за наслідками розгляду справи в поряду письмового провадження, у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3, яке оформлене наказом № 813 від 16.09.2015 (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору №004-26503-120215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро від 12.02.2015 та договору № 002-26503-130215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро від 13.02.2015, що укладені між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та застосування до них наслідків нікчемності правочинів (договорів);

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_3 включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором №003-26503-120215 від 12.02.2015 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, що укладений між ним та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020), та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором №003-26503-120215 від 12.02.2015 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, що укладений між ним та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020), за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

12 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_2 (далі - Вкладник) укладено договір № 004-26503-120215 банківського вкладу (депозиту «Зростаючий» у євро, за умовами якого сума вкладу складає 2550, 00 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят євро 00 євро центів).

Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6 Договору, та по 26 лютого 2015 року (п. 1.3).

Пунктом 1.6 Договору передбачено, що Банк відкриває Вкладнику рахунок № НОМЕР_2 (далі - Рахунок).

Пунктом 1.8 Договору встановлено, що зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору.

У той же час, Договором передбачено, що нараховані проценти за Вкладом виплачуються одночасно з поверненням суми Вкладу у разі закінчення строку розміщення Вкладу, або в день продовження дії цього Договору, а також в інший термін дострокового припинення дії цього Договору, у випадках передбачених цим Договором та Правилами, шляхом нарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів № НОМЕР_3, відкритий на ім'я Вкладника в установі Банку (п. 1.9).

13 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_2 (далі - Вкладник) укладено Договір № 002-26503-130215 банківського вкладу (депозиту «Зростаючий» у євро, за умовами якого сума Вкладу складає 2750, 00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят євро 00 євро центів).

Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6 Договору, та по 27 лютого 2015 року (п. 1.3).

Пунктом 1.6 Договору передбачено, що Банк відкриває Вкладнику рахунок № 26309112990334 (далі - Рахунок).

Договором передбачено, що нараховані проценти за Вкладом виплачуються одночасно з поверненням суми Вкладу у разі закінчення строку розміщення Вкладу, або в день продовження дії цього Договору, а також в інший термін дострокового припинення дії цього Договору, у випадках передбачених цим Договором та Правилами, шляхом нарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів № НОМЕР_3, відкритий на ім'я Вкладника в установі Банку (п. 1.9).

Пунктом 1.8 Договору встановлено, що зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору.

12 лютого 2015 року та 13 лютого 2015 року між цими ж сторонами укладено Додаткові угоди № 1 до Договорів № 004-26503-120215 та № 002-26503-130215 банківського вкладу (депозиту «Зростаючий» у євро, за умовами яких Сторони домовилися викласти п. 1.8 вказаного Договору у наступній редакцій, а саме: «Зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовилися, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не укладений».

Згідно платіжного доручення від 12 лютого 2015 року № 45774541 суму у розмірі 2 550, 00 євро на рахунок позивача (НОМЕР_2) та платіжного доручення від 13 лютого 2015 року № 45829568 суму у розмірі 2 750, 00 євро на рахунок позивача (НОМЕР_4) перераховано від ОСОБА_5.

Також 12 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_2 (далі - Клієнт) укладено Договір № 003-26503-120215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електричних платіжних засобів.

Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору, Банк відповідно до наданого Клієнтом пакету документів, а також згідно з вимогами Банку та чинного законодавства України, відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_3 у євро.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02 жовтня 2015 № 181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

07 жовтня 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет розмістив оголошення для вкладників: «У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 02 жовтня 2015 року № 181 «Про початок процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 08 жовтня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку».

У Загальному реєстрі вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування вкладів відсутнє відшкодування за вкладом позивача у межах гарантованої суми відшкодування (200 000 грн.), та у банку-агенті відсутній відповідний переказ на ім'я позивача.

Згідно витягу з Протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» № 408 від 29.05.2015 від 15 вересня 2015 року, комісія дійшла до висновку, що Договори банківських вкладів, укладені між Банком та фізичними особами після 16.01.2015 включно, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами Банку, є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Комісія вирішила затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі й Договорів банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 року № 004-26503-120215 та від 13.02.2015 року № 002-26503-130215, укладених між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» № 813 від 16.09.2015 вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківських вкладів (депозитів), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно переліку, наведеного в Додатку № 1, в якому міститься інформація про Договори банківського вкладу (депозиту), укладені між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».

На адресу позивача надійшли повідомлення від 23.09.2015 про нікчемність правочину, якими повідомлено про нікчемність договорів банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 року № 004-26503-120215 та від 13.02.2015 року № 002-26503-130215, укладених між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем, згідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи своє право на отримання відшкодування коштів за договором вкладу за рахунок Фонду порушеним, ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу були встановлені індивідуальні умови за договорами банківського вкладу, що мало наслідком отримання переваг перед іншими вкладниками. Кошти на банківський рахунок були перераховані з рахунку іншої особи, що суперечить вимогам постанови Правління НБУ № 365 від 16.09.2013, та у період дії постанови НБУ № 692/БТ від 30.10.2014 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» та призвело до штучного збільшення зобов'язань Фонду по виплаті гарантованого відшкодування та штучної зміни черговості задоволення вимог кредиторів.

Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з невключенням позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання договорів банківського вкладу, укладених з ПАТ «Дельта Банк», нікчемними.

Відповідно до частини 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (далі - Закон N 4452-VI) фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону N 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За змістом пункту 4 ч. 2 ст. 37 названого Закону Уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до ч. 2 та п.1 ч. 4 Закону N 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемними договорів банківського вкладу на підставі норм пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Такий висновок пояснюється тим, що кошти на його вкладний рахунок надійшли внаслідок так званого «дроблення» вкладу іншого клієнта банку, що є порушенням вимог договору банківського вкладу та пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», та вимог постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» в частині заборони проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду.

Перевіряючи наявність підстав для такого висновку, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними (банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку).

Слід зазначити, що серед обставин, на які посилається відповідач, слід розрізняти декілька правочинів: відкриття депозитного рахунка позивачем, перерахування коштів з рахунку іншої особи в цьому ж банку та зарахування цих коштів на депозитний рахунок позивача.

Оскаржуваним наказом Уповноваженої особи Фонду визнано нікчемною саме депозитні угоди між позивачем і банком.

При визнанні договору нікчемним Уповноважена особа Фонду посилається на «дроблення» вкладу іншої особи.

Мотивація Уповноваженої особи Фонду щодо надання переваг може мати сенс лише стосовно «дроблення» свого вкладу іншою особою та не підтверджує наявність підстав для визнання нікчемним правочину між позивачем і банком.

При цьому, відповідачем не зазначено, які конкретно переваги надано саме позивачу при укладанні такого договору, як і не надано доказів надання цих переваг.

Щодо доводів відповідача стосовно неможливості внесення на вкладний (депозитний) рахунок коштів іншою особою колегія суддів зазначає, що згідно з п. 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше.

Відповідно до ст. 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

З аналізу наведених законодавчих актів випливає, що на момент укладення спірних договорів банківського вкладу (депозиту) з урахуванням додаткових угод та поповнення депозитного рахунку на виконання цього договору обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником встановлено не було.

Можливість внесення на депозитний рахунок коштів іншою особою було передбачено умовами договорів з урахуванням додаткових угод.

Нікчемність договору відповідач пов'язує з виконанням його умов.

Таке твердження є помилковим у зв'язку з тим, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У даному випадку правочин є вчиненим, оскільки на виконання його умов сторонами було вчинено дії щодо перерахування коштів та зарахування їх на рахунок позивача, що підтверджується платіжним дорученням, копія якого міститься в матеріалах справи.

Докази недодержання сторонами вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, договір банківського вкладу не може вважатися нікчемним в силу Закону.

При вирішенні спору слід також враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Крім цього, у п. 18 постанови Пленуму від 06.11.2009 р. N 9 Верховний Суд України звернув увагу, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України:1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В матеріалах справи відсутні вироки чи інші рішення, які б встановлювали певні факти по кримінальному провадження в межах спірних правовідносин.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено існування підстав, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI, для віднесення спірного правочину до нікчемних.

Відповідач посилається на факт наявності на момент укладення договору банківського вкладу між позивачем і Банком постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», яким було заборонено банку проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб.

Колегія суддів зазначає, що існування вказаної постанови не є підставою для визнання договору банківського вкладу нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI.

Отже, обставини щодо наявності визначених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав нікчемності правочину не знайшли свого підтвердження, відповідач належних та допустимих доказів щодо цього не надав.

При цьому колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжного доручення від 12 лютого 2015 року № 45774541 суму у розмірі 2 550, 00 євро (НОМЕР_2) та платіжного доручення від 13 лютого 2015 року № 45829568 на суму у розмірі 2 750, 00 євро. Кошти було перераховано до запровадження тимчасової адміністрації.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в Уповноваженої особи були відсутні підстави для визнання договорів нікчемними та приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного наказу Уповноваженої особи Фонду.

З огляду на зазначене, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до Переліку вкладників щодо позивача як вкладника, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (надалі - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, окрім іншого, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення.

Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача подати зміни та доповнення до Переліку.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції вирішив справу при з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Згідно з ч. 6 цієї статті якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідачем , у даній справі виступає Уповноважена особа Фонду.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з п. 6.8 ч. 6 р. V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду, в тому числі, витрат на сплату судового збору.

З огляду на викладене, у разі задоволення позову до Уповноваженої особи Фонду, судові витрати покладаються на Банк.

Керуючись статтями ст.ст. 308, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», яке оформлене наказом № 813 від 16.09.2015 (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору №004-26503-120215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро від 12.02.2015 та договору № 002-26503-130215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро від 13.02.2015, що укладені між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та застосування до них наслідків нікчемності правочинів (договорів).

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, 01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-Б) надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до Переліку вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме відносно ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за договором №004-26503-120215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро від 12.02.2015 та договором № 002-26503-130215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у євро від 13.02.2015, що укладені між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) та ОСОБА_2.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, 01133, м.Київ, вул. Щорса, будинок 36-Б) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 2000,0 грн. (дві тисячі грн.) 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов (з окремою думкою) О.А. Губська

Повний текст постанови виготовлено 14.06.2018