Постанова № 74672429, 11.06.2018, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

11.06.2018 справа №905/3002/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого (судді-доповідача): суддів: при секретарі судового засідання: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: не з’явився; не з’явився; розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.МаріупольНа рішення господарського суду Донецької областівід 14.02.2018р. (повний текст підписано 14.02.2018р.)у справі №905/3002/17 (суддя Левшина Г.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікопольдо Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріупольпростягнення заборгованості в сумі 1543109,06 грн.В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів”, м. Нікополь (далі – Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь (далі – Відповідач) про стягнення пені в сумі 185559,00 грн. та 3% річних в сумі 20971,24 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.02.2018 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача пеню в сумі 97138,54 грн., 3% річних в сумі 20971,24 грн., а також судовий збір в сумі 3097,95 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить спірне рішення господарського суду змінити в частині визначення пені, зменшивши її розмір на 80% та задовольнити клопотання про відстрочення виконання судового рішення до 01.06.2018р.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, заявник посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права України, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки при розгляді клопотання про зменшення розміру пені та відстрочення виконання рішення суд не прийняв до уваги майновий стан відповідача, незначний період прострочення основного зобов’язання, що на думку останнього призвело до прийняття судом необгрунтованого рішення про часткове задоволення вищевказаного клопотання про зменшення розміру пені та відмову у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Учасники справи в судове засідання 11.06.2018р. не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, у зв’язку з чим судова колегія вважає за можливе закінчити розгляд справи у їх відсутності.

Станом на 11.06.18 на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив та зазначав про правомірне зменшення судом першої інстанції розміру пені до 92 779,50грн. та відмову у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Інших клопотань від сторін не надходило.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення 26.12.2016р. між сторонами договору поставки №171501/1605846, за умовами якого Позивач (постачальник) зобов’язався поставити та передати у власність Відповідача (покупця), а Відповідач прийняти та оплатити згідно п.3.4 договору феросплави, протягом строку з 01.01.2017р. по 30.04.2017р. на умовах, у кількості та строки, вказані у специфікаціях до договору, які є його невід’ємними частинами.

- підписання сторонами до Договору поставки №171501/1605846 від 26.12.2016р. специфікацій №1 від 21.02.2017р., №2 від 03.03.2017р., №№4, 5 від 04.04.2017р., в яких узгоджено найменування товару, його якість, кількість, ціну реалізації, строки поставки, загальну суми по специфікації тощо;

- передання Позивачем та прийняття Відповідачем поставленого товару на загальну суму 83659694,38 грн. за залізничними накладними, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 32-56);

- несвоєчасне виконання Відповідачем зобов’язання з повної оплати вартості поставленого товару, що є підставою для нарахування пені та 3% річних.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №171501/1605846 від 26.12.2016р. в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару. За твердженням позивача, таке порушення умов Договору є підставою для нарахування пені та 3% річних на суму заборгованості.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з мотивів доведеності факту не внесення Відповідачем повної оплати за поставлений товар, що є підставою для нарахування пені та 3% річних. При цьому, господарський суд дійшов висновку про можливість зменшення пені до 92 779,50грн. та відмову у задоволенні клопотання Відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

Відмова у задоволенні клопотання Відповідача про відстрочку виконання рішення суду та у зменшенні пені на 80% є підставою для звернення Відповідача з апеляційною скаргою до суду. В іншій частині рішення господарського суду не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені (штрафу) наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Водночас, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.13 № 7-рп/2013. Як вбачається зі змісту судового рішення, суд першої інстанції, зменшуючи розмір заявленої до стягнення пені, на підставі розгляду усіх обставин справи та оцінки зібраних у справі доказів, встановив наявність тих виняткових обставин, з якими законодавство пов'язує можливість зменшення розміру неустойки.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції при розгляді наданого клопотання, враховано об’єктивні обставини складної ситуації у державі та економічного її становища, період, за який виник борг (лютий–березень 2017р.). Враховано судом і ступінь виконання боржником зобов`язань за договором: повне погашення суми основного боргу, у тому числі за рахунок проведених попередніх оплат та незначний час прострочення строків виконання зобов’язання.

Виходячи з того, що можливість використання судом права на зменшення розміру штрафних санкцій, як і визначення розміру, до якого вони підлягають зменшенню, законодавством віднесено на розсуд суду, та враховуючи встановлені господарським судом обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для зменшення пені у визначеном судом першої інстанції розмірі до 92779,50грн. та погоджується, що зменшення пені на 80 % є надмірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується з висновками місцевого суду щодо необґрунтованості заявленого Відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення, оскільки, як вірно зазначено у рішенні суду, обставини, наведені Відповідачем, не є винятковими у розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судовою колегією встановлено відсутність підстав до задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь про відстрочення виконання рішення господарського суду до 01.06.2018р., оскільки по-перше: заявником жодним чином не обґрунтовано, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на даний момент – зміняться після перебігу наданого відстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі; по-друге: строк відстрочення виконання рішення суду, що визначений апелянтом в апеляційній скарзі, – сплинув на дату прийняття означеної постанови.

Таким чином, будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2018 у справі № 905/3002/17 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2018 у справі № 905/3002/17– залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції – покласти на Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2018р.

Головуючий (суддя-доповідач): О.В. Стойка

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3