Ухвала суду № 74672256, 13.06.2018, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/371/18 провадження № 1-кс/403/36/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року смт.Устинівка

Слідчий суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю.,

при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,

з участю прокурора Павлюченко Л.В.,

слідчого слідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка матеріали клопотання слідчого слідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_1, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: вул.Шевченка, буд.№5 с.Садки Устинівського району Кіровоградської області, на дату розгляду клопотання слідчим суддею раніше судимого:

1)05.08.2015 року Устинівським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

2) 12.08.2015 року Долинським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;

3) 09.10.2015 року Бериславським районним судом Херсонської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст.81 КК України звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 3 місяці 24 дні за ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 04.10.2017 року

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області (далі – СВ Устинівського ВП Долинського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області) ОСОБА_1, за погодженням з прокурором - начальником Устинівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4, в межах досудового розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120290000027 від 03.02.2018 року за правовою кваліфікацією ч.3 ст.185 КК України по факту таємного викрадення 02.02.2018 року близько 12 год. 00 хв. з житлового будинку потерпілої ОСОБА_5, розташованого за адресою: вул.Гагаріна, №13 с.Садки Устинівського району Кіровоградської області, належного їй майна на загальну суму 2293 грн. 05 коп., звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання стосовно підозрюваного у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, гр.-на ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки останній раніше неодноразово засуджувався за корисливі злочини; злочин, у вчиненні якого він підозрюється, вчинив під час умовно-достроково звільнення, вчинений ним злочин є тяжким, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років; не має постійного місця проживання, не працює та не має постійного джерела доходу, не одружений, що свідчить про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення і запобігти цим ризикам шляхом застосування до нього більш м’яких запобіжних заходів не можливо.

В судовому засіданні по розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 прокурор та слідчий обгрунтували необхідність його задоволення наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 відноситься до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк від 3 до 6 років; ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні вказаного злочину під час його умовно-достроково звільнення від відбування призначеного за вироком суду покарання, не має міцних соціальних зв"язків. Підтримали клопотання та вважали його таким, що підлягає до задоволення з вище викладених підстав.

В судовому засіданні по розгляду клопотання слідчого підозрюваний ОСОБА_2 визнав факт вчинення ним крадіжки майна з житлового будинку потерпілої ОСОБА_5. Проти задоволення клопотання слідчого про обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів заперечив, зазначивши, що буде проживати у будинку своєї сестри, влаштується на роботу та буде з"являтися за викликами до слідчого та суду, а тому стосовно нього можливо обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Разом з тим вулиці та номеру будинку, в якому проживає його сестра, повідомити суду не зміг.

В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання слідчого щодо обрання його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що з огляду на наміри підозрюваного проживати в будинку свої сестри на влаштуватися на роботу можливим є застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час. Разом з цим, у випадку задоволення слідчим суддею клопотання та застосування до підозрюваного тримання під вартою, вважав за необхідне визначити щодо підозрюваного розмір застави.

Дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення підозрюваного, захисника, думку прокурора, слідчого приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

03.02.2018 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120290000027 (а.п.1).

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, крім іншого, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Відповідно до ч.2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

У відповідності до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей; вагомість наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини тощо.

Відповідно до ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України під час розгляду справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права, а відповідно до ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п.63 рішення від 18.02.2010 року в справі «Гарькавий проти України» (заява № 25978/07), зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п.п.1, 3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому п.3 ст.5 Конвенції також передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

Крім того, вирішуючи питання про наявність підстави застосування запобіжного заходу, передбаченої ч.2 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої термін «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, заява № 42310/04).

Також Європейський суд з прав людини в п.51 рішення у справі «Летельє до Франції» від 26 червня 1991 року (заява №12369/86) зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув’язнення як виключну міру протягом певного часу.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують слідчого суддю у тому, що підозрюваний ОСОБА_2 міг вчинити злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, санкція за вчинення якого передбачає покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, висунута підозра є обгрунтованою, що підтверджується сукупністю досліджених слідчим суддею доказів, а саме: протоколами допиту потерпілої ОСОБА_5 від 02.03.2018 року (а.п.5-6), протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 від 14.03.2018 року (а.п.7-14), висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №922-925/18-27 від 07.03.2018 року (а.п.15-16), протоколом огляду місця події від 14.03.2018 року (а.п.17).

Крім того, слідчим суддею приймається до уваги підтвердження особисто підозрюваним ОСОБА_2 в судовому засіданні по розгляду клопотання факту викрадення ним майна у потерпілої ОСОБА_5.

При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу в органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Зокрема, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року (заява № 9627/81) Суд вказав, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто у вчиненні умисного злочину проти власності, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Відповідно до положень ст.12 КК України вказаний злочин класифікується як тяжкий.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на рід інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (п.106 рішення від 8 лютого 2005 року у справі «Панченко проти Росії», заява № 45100/98). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов’язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв’язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

З огляду на викладене, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних середньої тяжкості та тяжких злочинів проти власності, з відбуттям призначених покарань у виді позбавлення волі, однак знову вчинив умисний тяжкий злочин під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, що безпосередньо підтверджується дослідженими слідчим суддею доказами: довідкою про притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_2 №18074374223935574195 від 15.03.2018 року (а.п.25)., довідкою Устинівського районного сектору пробації від 28.03.2018 року про відбуття підозрюваним ОСОБА_2 покарань за вироками Казанківського районного суду Миколаївської області від 16.12.2009 року та Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2012 року (а.п.27), ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 04.10.2017 року про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 на 01 рік 03 місяці 24 дні, яка набрала законної сили 12.10.2017 року (а.п.28-29), та свідчить про схильність підозрюваного до вчинення злочинів.

Слідчим суддею шляхом опитування підозрюваного ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів, доданих до клопотання, встановлено, що останній не працює, не одружений, власної сім"ї не має, не має також на утриманні малолітніх дітей та (або) непрацездатних осіб, не являється інвалідом, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації не проживає (а.п.30-34).

За таких обставин, вирішуючи питання необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя зазначає, що відповідно до приписів ст.ст.132, 177, 178, 194 КПК України, слідчим доведено існування обґрунтованої підозри щодо можливості вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України; необхідність забезпечення особистої участі підозрюваного під час проведення досудового розслідування з метою забезпечення його дієвості виправдовує відповідний ступінь втручання у його права і свободи; наявними є ризики, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_2, який суспільно-корисливою працею не займається, постійного місця роботи та власної сім"ї не має, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченому ч.3 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, з метою уникнення покарання яке може бути призначене у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, може здійснити спробу переховуватися від органів досудового розслідування, а з урахуванням неодноразового вчинення підозрюваним умисних корисливих злочинів, в тому числі і під час умовно-дострокового звільнення його від відбування покарання, також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тому для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, передбачених ст.2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, та який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, слідчий суддя вважає виправданим застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_2 тримання під вартою та неможливість запобігання вище зазначеним ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м"яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, в тому числі, домашнього арешту, що з урахуванням особи підозрюваного, відсутності постійного місця роботи та міцних соціальних зв"язків, не забезпечить в повній мірі його належну процесуальну поведінку під час кримінального провадження та запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, про необхідність та доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором під час розгляду клопотання, що виключає можливість застосування до ОСОБА_2 більш м"якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини застава необхідна лише тоді, коли існують підстави тримання під вартою (п.139 рішення від 12.03.2009 року у справі «ОСОБА_11 проти Росії», заява №15217/07). Влада має визначати з однаковою ретельністю як розмір застави, так і необхідність продовження тримання особи під вартою (п.39 рішення від 03 листопада 2009 року у справі «Пьотр Осух проти Польщі», заява №30028/06). Розмір застави має бути належним чином обгрунтовано у рішенні, яке встановлює заставу (п.п.15, 30 та 31 рішення від 03 липня 2008 року у справі «Георгієва проти Болгарії», заява №16085/02). За певних обставин небезпідставним також буде взяття до уваги суми збитку, що ставиться обвинуваченому в провину (п.п.81, 92 рішення від 28 вересня 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії», заява №12050/04»).

З огляду на зазначені правові норми, з урахуванням розміру майнової шкоди, завданої потерпілій, майнового стану підозрюваного, даних про його особу та наявності підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд визначає суму застави у тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52860 грн. 00 коп., з покладенням на обвинуваченого в разі внесення застави обов’язків, передбачених п.п.1, 2, 3 та 4 ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту.

Відповідно до ч.1 ст.207 КПК України ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 310,369, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчогослідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, задоволити.

Обрати стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з 20 години 35 хвилин 13 червня 2018 року.

Строк дії даної ухвали закінчується о 20 годині 35 хвилин 11 серпня 2018 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави в сумі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 52860 (п"ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Застава може бути внесена за наступними реквізитами: отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; код отримувача: 26241445; банк отримувача: ДКСУ м.Київ; код банку отримувача: 820172; розрахунковий рахунок 37312037002505.

У разі внесення застави підозрюваним ОСОБА_2 на нього покладаються обов’язки на строк в два місяці:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_5, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120290000027 від 03.02.2018 року, за винятком участі у процесуальних діях.

У разі нез’явлення ОСОБА_2 за викликом до слідчого, суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення інших покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а також вирішується питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_2.

Копію ухвали невідкладно направити до Державної установи «Миколаївського слідчого ізолятора» (вул.Лагерне Поле, 5 м.Миколаїв, 54030).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Устинівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_12