Рішення № 74671776, 12.06.2018, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Кремінна

Справа № 414/1189/18

Провадження № 2/414/324/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

за участі секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна під час загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «КБ «Приватбанк» звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому вказав, що з відповідачем було укладено договір кредиту №бн від 10 вересня 2008 року, відповідно до якого відповідач отримав кредитну картку з лімітом 5000 грн. зі сплатою відсотків відповідно до умов договору на суму залишку. Позивач зі своєї сторони умови договору виконав, надав відповідачу кредит. Відповідач в свою чергу умови виконання договору порушував, внаслідок чого виникла заборгованість 47787,68 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту 4708,34 грн., 1648,33 грн. заборгованості по відсотках, заборгованості по пені 38917,31 грн., штрафів 250 грн. та 2263,70 грн., а тому позивач звертається до суду та прохає стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, справу просив розглянути за його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково щодо стягнення тіла кредиту та відсотків, в іншій частині щодо стягнення неустойки заперечував, оскільки мешкає в зоні АТО та неустойка не повинна нараховуватися.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з заяви про надання кредитної картки та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, між сторонами виникли договірні відносини та укладено договір кредиту, внаслідок чого позивач надав відповідачу кредитну картку з лімітом 5000 грн. зі сплатою відсотків за здійснення операцій, а відповідач зобов’язався повертати грошові кошти в передбачені договором терміни та сплачувати за користування грошима відсотки, а у разу несвоєчасного погашення заборгованості сплачувати ще й неустойку (а.с. 12-12-34).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 22 березня 2018 року утворився борг 47787,68 грн., який складається з заборгованості по тілу кредиту 4708,34 грн., 1648,33 грн. заборгованості по відсотках, заборгованості по пені 38917,31 грн., штрафів 250 грн. та 2263,70 грн. (а.с. 6-11).

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вбачається зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. Як вбачається з ч.ч. 2,3 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. На підставі ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зі змісту ч. 1 ст. 651 ЦК України вбачається, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. На підставі ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами укладено договір кредиту, відповідач отримав кредитну картку з лімітом у розмірі 5000,00 грн., з умовами договору та графіком погашення був ознайомлений, їх в повній мірі не виконував, платежів своєчасно не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість. Заборгованість відповідає розрахунку, що наданий до позовної заяви. Відповідач факт невиконання зобов’язання визнав у повному обсязі.

Разом з тим, відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який затверджений Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р та від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, населений пункт с. Новокраснянка Кремінського району Луганської області є такими, де проходила АТО.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що неустойка (пеня та штраф) не підлягає стягненню з відповідача за даним кредитним зобов’язанням, оскільки, як вбачається з розрахунків, вона нарахована позивачем після прийняття Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», зокрема це стосується і штрафів, які не зазначені в розрахунку станом на 31 травня 2015 року; а тому з відповідача підлягає стягненню сума без врахування пені та штрафів – 4708,34 грн. тіла кредиту, 1648,33 грн. відсотків за користування грошима, а загалом 6356,67 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Але, у зв’язку з тим, що мінімальна сума судового збору для позивачів юридичних осіб складає 1762,00 грн., то задоволенню підлягає сума документально підтверджених понесених судових витрат у вказаному вище розмірі.

Загальна сума стягнення, яка складається з заборгованості 6356,67 грн. та судових витрат 1762,00 грн., становить 8118,67 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 536, 549-551, 625, 629, 651, 1054,1056-1 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія ЕК № 740367, виданий 23 січня 1998 року Кремінським РВ УМВС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» р/р № 29092829003111 код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, заборгованість та судові витрати на загальну суму 8118,67 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованості.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Є.М Акулов