Постанова № 74671193, 13.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 754/793/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії .

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2018 року ухвалено адміністративний позов ОСОБА_3 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання неправомірними та зобов'язання призначити пенсію, разом із додатками передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху у зв'язку з тим, що відповідачем до позовної заяви додано документи, які не завірено належним чином та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року позовну заяву разом із доданими до неї документами повернуто позивачу з підстав, визначених ст. 169 ч.4 п.4 КАС України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв незаконне рішення.

Повертаючи позовну заяву та додані до неї документи, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що позивач не усунув недоліки позовної заяви як те було вказано в ухвалі від 03 березня 2018 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Суд першої інстанції в обґрунтування ухвали про повернення позовної заяви зазначив, що суду не надано належним чином завірених копій доказів наданих до адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З аналізу наведених норм вбачається, що підстави для залишення позовної заяви без руху встановлені саме статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За частиною 4 та 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

За статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Отже, зазначеними нормами визначено обов'язок викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з зазначенням доказів, що їх підтверджують, зазначити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, та надати наявні в нього докази. У разі неможливості подання разом із позовною заявою доказів, позивач письмово повідомляє про це суд з зазначенням причин неможливості їх подання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позові зазначено позовні вимоги, з викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги. До позову на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, надані копії документів, а саме копії паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, посвідчення учасника бойових дій, та інші.

Стаття 161 КАС України не містить вимог щодо засвідчення доказів наданих до адміністративного позову. Зазначені вимоги містяться у статті 94 КАС України.

За частиною 1 - 2, 4 - 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, за вимогами законодавства надані стороною докази, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, засвідчуються підписом особи яка їх надала та яка має оригінал доказу із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу, що позивачем до позову було надано копії паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, посвідчення учасника бойових дій та інші. Докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивач не надавав, зазначив в клопотанні про неможливість їх подання.

Отже, суд першої інстанції повинен був врахувати зазначені обставини щодо неможливості подання завірених копій документів, які стосуються предмету доказування, та у відповідності до вимог КАС України мав витребувати їх ухвалою або дослідити оригінали у судовому засіданні, а у разі не подання оригіналів не брати їх до уваги, як докази. Також, надані до позову документи які суд вимагає засвідчити позивача, не стосуються спірного питання - правомірності призначення пенсії позивачу.

Згідно статті 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

У справі v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року скасувати.

Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

О.Є.Пилипенко