Постанова № 74670688, 13.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року справа №805/4165/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_1

За участю секретаря судового засідання Борисові А.А.

за участю сторін по справі:

позивач: не з’явився

відповідач: ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на рішення Донецького окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Буряк І.В.) від28 лютого 2017 року (повне рішення складено 12 березня 2018 року) по справі №805/4165/17-а за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за платежем «податок на додану вартість» №0006534614 від 28.07.2017 року на суму 732 133,47 грн, №0006524614 від 28.07.2017 року на суму 929 280,42 грн, №0006414614 від 28.07.2017 року на суму 838 387,45 грн, №0006484614 від 28.07.2017 року на суму 115 566,63 грн, №0006494614 від 28.07.2017 року на суму 2 000,00грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року в задоволені позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги положення Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Позивач зазначив, що ним було отримано сертифікати Торгово-промислової палати України, які засвідчують настання форс-мажорних обставин для позивача щодо справляння та сплати податків і зборів з початком дії з 14 квітня 2014 року по день закінчення антитерористичної операції, та які є підставою для звільнення від відповідальності. Крім того, згідно п.120-1.3 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01.01.2016 року. Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику Тобто, обов’язковою умовою для застосування штрафу було наявність затвердженого Порядку застосування санкції. Однак, такий порядок на той час затверджений не був.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку у відповідача та є платником податку на додану вартість.

Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на підставі пп.19-1.1.2. п. 19-1. ст. 19, пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п.75.1. ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральні перевірки позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних виписаних у грудні 2015 року, січні-березні 2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами яких складено наступні акти перевірок:

Акт від 14.07.2017р. № 444/28-10-46-14-00191678 «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних КП «Компанія «Вода Донбасу» виписаних у січні 2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних», яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2017р.), в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: - до 15 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 801 355,67 грн; - від 16 до 30 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 36 336, 44 грн.; - від 31 до 60 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 100 552, 66 грн.; - від 61 і більше календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 2 095 968,67 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки прийнято: - податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 № НОМЕР_1, яким визначено за порушення п. 201.10 ст. 201 (в редакції, що діяла до 01.01.2017) та згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України на загальну суму штрафу у розмірі 838 387,45 грн. - податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 № НОМЕР_2, яким визначено за порушення п. 201.10 ст. 201 (в редакції, що діяла до 01.01.2017) та згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України на загальну суму штрафу у розмірі 115 566, 63 грн. - податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 №0006494614, яким визначено за порушення п. 201.10 ст. 201 (в редакції, що діяла до 01.01.2017) та згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України на загальну суму штрафу у розмірі 2000, 00 грн.

Акт від 14.07.2017р. № 445/28-10-46-14-00191678 «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних КП «Компанія «Вода Донбасу» виписаних у лютому 2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних», яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2017р.), в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: - до 15 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 781 805,93 грн.; - від 16 до 30 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 69 832, 80 грн.; - від 31 до 60 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 293 326,39 грн.; - від 61 і більше календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 1 872 838, 41 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 № НОМЕР_3, яким визначено за порушення п. 201.10 ст. 201 (в редакції, що діяла до 01.01.2017) та згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України на загальну суму штрафу у розмірі 929 280, 42 грн.

Акт від 14.07.2017р. № 446/28-10-46-14-00191678 «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних КП «Компанія «Вода Донбасу» виписаних у березні 2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних», яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 ст.201 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2017р.), в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: - до 15 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 242, 13 грн.; - від 16 до 30 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 2 848,36 грн.; - від 31 до 60 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 53 250, 18 грн.; - від 61 і більше календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 1788911,30 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 № НОМЕР_4, яким визначено за порушення п. 201.10 ст. 201 (в редакції, що діяла до 01.01.2017) та згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України на загальну суму штрафу у розмірі 732 133,47 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 23.08.2017р.№ 44759/10/28-10-10-4-33, скаргу позивача від 11.08.2017 було залишено без розгляду та зазначено, що відповідні повноваження перегляду в рамках процедури адміністративного оскарження, податкових повідомлень рішень, прийнятих відповідачем належать ДФС України.

Рішенням ДФС України від 09.11.2017 року № 25705/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача від 06.09.2017р. було залишено без розгляду.

Висновком Донецької ТПП від 03.07.2014 року №2005/12.12-03 встановлено наявність форс-мажорних обставин з 10.06.2014р., з якими пов'язано невиконання КП «Компанія «Вода Донбаса» договірних зобов'язань щодо надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

Сертифікатом (висновок) Торгово-промислової палати України №1736 від 25.11.2014 року засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року КП «Компанія «Вода Донбасу» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подачі податкових декларацій. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Сертифікатом (висновок) Торгово-промислової палати України №1735 від 25.11.2014 року засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року КП «Компанія «Вода Донбасу» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подачі податкових декларацій. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Повідомленням від 17.02.2015 року № 17/199 та від 08.09.2016р. № 17/1172 на адресу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Донецьку МГУ ДФС, КП «Компанія «Вода Донбасу» повідомляла про отримання Сертифікатів про настання обставин непереборної сили від 25.11.2014 року № 5268/05-4 та №5270/05-4, у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької області, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, а також продовження граничного строку подачі податкових декларацій.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Згідно пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

У відповідності до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду про те,що на дату проведення камеральних перевірок відповідачем, норма пп. 75.1.1 п. 75.1 ст 75 ПК України в редакції Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016 року, була чинною та відповідач правомірно, відповідно наданих законом повноважень, здійснив перевірку платника за правилами, що були чинні на момент проведення такої перевірки.

Згідно п. 1201.1. статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

У п.1201.3 ст.120-1 Податкового кодексу України (чинний до 01.01.2016р.) було встановлено, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначений Порядок до 01.01.2016 року не був затверджений.

Законом України від 24.12.2015р. № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" пункт 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України виключено з 01.01.2016р.

Тобто, на дату прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення п.1201.3 ст.120-1 Податкового кодексу України було виключено.

Згідно положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп зазначено, що частину першу ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення у позивача відповідного обов’язку щодо реєстрації спірних податкових накладних, норми пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, якими встановлена відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, набрали чинності та були діючими.

Відповідно до п.35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України норми пункту 1201.1 статті 1201 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

Спірними податковими повідомлення-рішеннями до позивача застосовані штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, складених у грудні 2015 року, січні-березні 2016.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що відсутність у спірний період Порядку застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України позбавляла права відповідача на застосування штрафних санкцій, колегія суддів вважає помилковим.

Щодо застосування до спірних правовідносин положень Закону № 1669-VII, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, колегія суддів зазначає наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року. На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція до якого включено, зокрема, м.Маріуполь.

Статтею 10 Закону № 1669-VII передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно частини 3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Як встановлено колегією суддів, позивач має сертифікати (висновок) Торгово-промислової палати України від 25 листопада 2014 року, а саме: - № 5268/05-4, яким позивачеві відповідно до пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 ПК України засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подачі податкових декларацій. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити неможливо; - №5270/05-4, яким позивачеві відповідно до пунктів 100.4 – 100.5 статті 100 ПК України засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

За змістом пункту 102.6 статті 102 Податкового кодексу України, граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків, зокрема мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Відповідно до підпункту 102.7.2 пункту 102.7. статті 102 Податкового кодексу України, дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

За положеннями пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Тобто, податкова накладна є підставою для можливого отримання податкового кредиту у покупця та податкового обов'язку у продавця. Її відсутність не дає права включення до податкового кредиту будь-яких витрат щодо сплати податку.

Податкова накладна є звітним податковим документом, що підтверджує виникнення податкового обов'язку платника податків у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця - платника податків у зв'язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг).

Реєстрація податкових накладних є однією із складових звітності платника податків перед податковим органом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що дія обставин непереборної сили, засвідчена даними сертифікатами, розповсюджується також на виконання обов'язків позивача щодо реєстрації податкових накладних, як документів податкової звітності.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 08 травня 2018р. у справі №805/808/17-а.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку, штрафні санкції застосовано до позивачая неправомірно, а тому судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від28 лютого 2017 року по справі №805/4165/17-а – задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від28 лютого 2017 року по справі №805/4165/17-а – скасувати.

Позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0006534614 від 28.07.2017 року на суму 732 133,47 грн, №0006524614 від 28.07.2017 року на суму 929 280,42 грн, №0006414614 від 28.07.2017 року на суму 838 387,45 грн, №0006484614 від 28.07.2017 року на суму 115 566,63 грн, №0006494614 від 28.07.2017 року на суму 2 000,00грн.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 00191678) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) витрати по сплаті судового збору у розмірі 98 151 (дев’яносто вісім тісяч сто п’ятдесят одна) грн. 22 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 13 червня 2018 року.

Повне судове рішення складено 14 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 13 червня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

ОСОБА_1