Рішення № 74670409, 13.06.2018, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/715/18

Провадження № 2/347/457/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Гордія В.І., з секретарем Корбутяк Н.М., розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Косові справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В судове засідання представник позивача не з’явився, при подачі позовної заяви, звернувся до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримує повному обсязі, справу просить розглядати без участі представника банку, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Із позовних вимог видно, що 31.10.2013 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н згідно якого, відповідач отримав кредит в розмірі 500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак відповідач умов кредитного договору не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість по кредитному договору в розмірі 29163,77 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, звернувся до суду з заявою-клопотанням, в якій позовні вимоги не визнає, просить застосувати до них строк позовної давності, оскільки останній платіж ним було здійснено ще 03.09.2014 року, а справу просить розглядати без його участі.

Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно кредитного договору б/н, який викладено у формі заяви-анкети, від 31.10.2013 року (а.с.7), банк відкрив відповідачу кредитну лінію та на день укладення цього договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 500 грн. з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Пам"ятку клієнта, яка містить в тому числі Тарифи і основні умови обслуговування і кредитування, відповідач отримав і ознайомився з її змістом під розписку 31.10.2013 року. А також, відповідач погодився з тим, що дана заява разом з Пам»яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, – складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Тобто, судом було встановлено, що відповідач, підписавши заяву-анкету, підтвердив своїм підписом те, що він ознайомився і згідний з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Як видно із витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.8), погашення кредиту здійснюється шляхом внесення обов»язкового щомісячного платежу в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості.

13.06.2018 року відповідачем подано заву про застосування до позовних вимог ПАК КБ «Приват Банку» строків позовної давності.

У відповідності до положень ст.256 ЦК України та згідно ст.257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

В п.1.5.2. правових Висновків ВСУ у цивільних справах висловлених у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв з підстав, передбачених п.п.1,2,4 ч.1 ст.355 ЦПК України, викладено наступний правовий висновок.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Даний правовий висновок висловлено у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 9 серпня 2017 р. у справі № 6-2322цс16.

Як видно із розрахунку заборгованості за договором № б/н від 31.10.2013 року станом на 28.03.2018 року, наданої суду ПАТ КБ «Приват Банк» (а.с.5-6), який подано у вигляді таблиці здійснення операцій по картці відповідача ОСОБА_1, загальна сума заборгованості становить 29163,77 грн., зокрема: заборгованість за кредитом складає – 425,68 грн.; заборгованість за процентами – 22973,15 грн.; нарахована комісія – 3900 грн.; заборгованість по судових штрафах – 1864,94 грн.

Однак, судом встановлено, що останній платіж на погашення кредиту відповідачем було здійснено ще 03.09.2014 року в розмірі 1000 грн., після сплати якого, ще залишилася заборгованість в розмірі 425,68 грн., а позов до суду ПАТ КБ «Приват Банком» було подано 18.04.2018 року, тобто після спливу термінів позовної давності передбачених чинним законодавством. І протягом більше трьох років, позивач не вчиняв жодних дій по поверненню кредитних коштів, і зокрема, зовсім не використовував своє право передбачене Умовами та правилами надання банківських послуг щодо виконання держателем картки ОСОБА_1, своїх боргових зобов"язань, сума яких з кожним роком все збільшувалася і збільшувалася.

У відповідності до вимог ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За таких обставин, суд вважає, що в позові ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, слід відмовити за спливом строків давності звернення до суду.

На підставі наведеного, ст.ст. 256, 257-261, 267 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

В позові ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Гордій В.І.