Постанова № 74670267, 13.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3542/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуд М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року по справі № 820/3542/18(головуючий І інстанції: Зінченко А.В.) за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дії протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просив суд визнати протиправною відмову відповідача у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 03 грудня 2009 року у справі №2-а-983/09 у розмірі 8,75 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнути із Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 03 грудня 2009 року у справі №2-а-983/09 у розмірі 8,75 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 37561,16 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі(а.с.2-4).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, яке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати, та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт наполягає на тому, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, які були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується документально, в зв’язку з чим, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду та вирішення питання за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії відповідача в даному випадку не пов’язані зі здійсненням ними владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, оскільки в даному випадку відповідач не виступає в даному спорі як суб’єкт владних повноважень у розумінні п. п. 1, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України. За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 частини 1статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з положеннями частини 1статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

В пункті 7 частини 1 зазначеної статті визначено, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, адміністративне процесуальне законодавство визначило суб'єктом владних повноважень не лише орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, а й іншого суб'єкта, який в силу повноважень, наданих законодавством, виконує окремі владні управлінські функції або делеговані повноваження.

Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно - правовий характер, пов'язаний із сферою реалізації публічної влади.

Тобто, суттєвою ознакою публічно - правового спору є участь у справі суб'єкта владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб'єктів і його рішення є обов'язковими для виконання.

Зі змісту позовної заяви колегією суддів встановлено, що предметом даного спору є оскарження позивачем відмови Ізюмського об'єднаного УПФ України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 03 грудня 2009 року у справі №2-а-983/09 у роз мірі 8,75 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Відповідно до п. 7,8 ч. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань:

призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства;

забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Враховуючи вказані вище норми чинного законодавства України, а також те, щоколегією суддів встановлено, що відповідач в справі є суб'єктом владних повноважень, який в спірних правовідносинах виконує владні, управлінські функції, предметом розгляду справи є оскарження дій вказаного суб'єкта, тому колегія суддів вважає, що даний спір підпадає під ознаки адміністративно-правового спору.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованим висновок судді суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов передчасного та необґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, що є підставою для скасування спірної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.242, 294, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року по справі № 820/3542/18 - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дії протиправними та зобов’язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3