Постанова № 74670162, 12.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5856/17

Категорія: 11 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача-головуючого – ОСОБА_1,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі – Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційні скарги Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Дочірнього підприємства “Формет” на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства “Центр обслуговування громадян” ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “Порто-Франко”, Державне підприємство “Центр обслуговування громадян”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – Дочірнє підприємство “Формет” про визнання незаконними та скасування наказів, –

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2017 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Державного підприємства “Центр обслуговування громадян” ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати Наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 07.09.2017 року за № 393/03-07 «Про повне задоволення скарги Дочірнього підприємства «Формет» від 31.08.2017 року, зареєстрованої в Головному територіальному управлінні юстиції в Одеській області 01.09.2017 року за № 16692/08-13»; визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 10.10.2017 року за № 3802/7 «Про відмову у задоволенні скарги державного реєстратора прав на нерухоме майно державного підприємства «Центр обслуговування громадян» ОСОБА_2 від 18.09.2017 року № 2.1-09/2363».

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ДП «Формет» звернулося до ГТУЮ в Одеській області зі скаргою від 01.09.2017 року вх. реєстр. № 16692/08-13 на дії державного реєстратора прав на нерухоме майно ДП «Центр обслуговування громадян» ОСОБА_2, вчинені за результатом розгляду заяви про скасування за реєстр. № 23580831, яку подала ОСОБА_3 в інтересах ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО». За результатами розгляду скарги ДП «Формет», ГТУЮ в Одеській області було прийнято рішення (наказ) від 07.09.2017 року № 393/03-07, відповідно до якого: скаргу ДП «Формет» від 31.08.2017 року, зареєстровану в ГТУЮ в Одеській області 01.09.2017 року за № 16692/08-13, задоволено у повному обсязі; у зв’язку з відсутністю технічної можливості внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом відміни рішення про скасування від 07.08.2017 року № 36501014, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП «Центр обслуговування громадян» ОСОБА_2, а також наслідків, пов’язаних з прийняттям державним реєстратором зазначеного рішення, для забезпечення захисту прав скаржника внести зміни наступним чином: - сформувати та зареєструвати заяву про державну реєстрацію речових прав, з метою державної реєстрації припинення іпотеки № 1725177, - вчинити всі необхідні дії, пов’язані з державною реєстрацією припинення іпотеки № 1725177. Не погодившись з вищевказаним рішенням від 07.09.2017 року № 393/03-07, позивач звернулась зі скаргою до Міністерства юстиції України. Наказом Міністерства юстиції України від 10.10.2017 року № 3802/7 було відмовлено у задоволенні скарги у зв’язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку. На думку позивача, оскаржувані накази відповідачів є необґрунтованими, прийнятими при неповному з’ясуванні всіх юридичних обставин, що мають значення для справи, а також з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивач вважав, що при наданні юридичної оцінки доводам скарги ДП «Формет», ГТУЮ в Одеській області було грубо порушено приписи спеціальної норми матеріального права, якою регламентовано підстави скасування державної реєстрації прав, а саме: частину 2 статті 26 Закону.

Так, 07.08.2017 року на адресу ДП «Центр обслуговування громадян» звернулась гр. ОСОБА_3 в інтересах ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» на підставі довіреності від 03.07.2017 року за № 1725177 із заявою про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Разом із заявою гр. ОСОБА_3 надала: рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 року по справі № 522/16534/14-ц, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23.04.2015 року (номер провадження 22-ц/785/1124/15), ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2015 року за № 6-16686св15. Позивач зазначає, що в процесі розгляду документів було здійснено консолідовані пошуки, за результатами яких встановлено, що номер запису про іпотеку 1725177 було припинено 01.10.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 року за № 522/16534/14ц та ухвали про виправлення описки від 29.4.2014 року за № 522/16534/14-ц. Позивач, проаналізувавши в юридичній площині надані документи задля проведення скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, встановила, що на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 23.09.2015 року у справі № 6-16686св15 було скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 року, яке слугувало правовою підставою для припинення іпотеки № 1725177. Позивач зазначав, що нею було отримано відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень та встановлено наявність відповідного рішення суду касаційної інстанції за наступними ідентифікаторами: № рішення 51550152, № судової справи 6-16686св15. З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що її дії повністю відповідали приписам законодавства, а тому наказ ГТУЮ в Одеській області від 07.09.2017 року за № 393/03-07 є протиправним та підлягає скасуванню. Також, позивач вказував на те, що у відповідності до законодавства, необхідною умовою задля внесення змін до записів Державного реєстру прав є встановлення факту технічної помилки державного реєстратора. Проте, ані в скарзі ДП «Формет», ані під час розгляду справи ГТУЮ в Одеській області не було досліджено наявність або відсутність технічної помилки державного реєстратора, та в чому саме вона знаходить свій прояв. Окрім того, ГТУЮ в Одеській області було вирішено питання про припинення іпотеки, тобто, за предметом, що взагалі не досліджувався реєстратором. Також, позивач вказував, що відповідач поверхнево розглянув скаргу, про що свідчить визначення по-батькові державного реєстратора як «Пилипівна», замість «Петрівна».

На думку державного реєстратора ОСОБА_2, оскаржувані накази є не вмотивованими.

Так, в наказі № 3802/7 від 10.10.2017 року вказано, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку. Позивач вказував, що в наказі не визначено, які саме додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому законом порядку, у зв’язку з чим та яким чином вони повинні бути засвідчені відповідно до вимог діючого законодавства. Додані до скарги документи, позивач - не створювала, а отже, була позбавлена можливості засвідчувати відповідні документи згідно вимог діючого законодавства. Також, на думку позивача до відповідних правовідносин було помилково застосовано приписи абзацу 8 частини 5 статті 37 Закону, які наголошують, що до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором. Проте, Міністерством юстиції України при прийнятті оскаржуваного наказу було залишено поза увагою, що рішення приймалось не державним реєстратором, а суб’єктом владних повноважень, що у свою чергу виключає необхідність у засвідченні копій документів, які надавались до скарги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року визнано протиправним та скасувати Наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 07.09.2017 року за № 393/03-07 «Про повне задоволення скарги Дочірнього підприємства «Формет» від 31.08.2017 року, зареєстрованої в Головному територіальному управлінні юстиції в Одеській області 01.09.2017 року за № 16692/08-13».

В іншій частині позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Головне територіальне управління юстиції в Одеській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Дочірнє підприємство “Формет” подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неповним з'ясування обставин у справі, невірним застосуванням норм матеріального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що 19 липня 2013 року між Дочірнім підприємством «Формет» та ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» був укладений Кредитний договір (відклична реверсивна кредитна лінія) №527/2-13 строком до 17 липня 2015 року.

В забезпечення вимог ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» по вищевказаному Кредитному договору, між ДП «Формет» та ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_4 19.07.2013 р., реєстровий №1701.

Відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 року по справі № 522/16534/14-ц, позов ДП «Формет» задоволено. Визнано Кредитний договір (відклична реверсивна кредитна лінія) № 527/2-13, укладений 19.07.2013 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО» та Дочірнім підприємством «ФОРМЕТ», припиненим, у зв'язку з його повним виконанням. Визнано Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_4, 19.07.2013 року, зареєстрований в реєстрі за № 1701, припиненим, у зв'язку з припиненням Кредитного договору № 527/2-13, укладеного 19.07.2013 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО» та Дочірнім підприємством «ФОРМЕТ». Зобов'язано приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_4, зняти заборону на нерухоме майно - виробничі та невиробничі будівлі, що знаходяться за адресою: смт Великодолинське по вул. Ентузіастів, буд. 10-В, Овідіопольський район, Одеська область, які належать Дочірньому підприємству «ФОРМЕТ», та на підставі заяв Дочірньому підприємству «ФОРМЕТ» внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження (вид обтяження: заборона на нерухоме майно; номер запису про обтяження: 1724265; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 4126690 від 19.07.2013 p.; Державний реєстратор: приватний нотаріус ОСОБА_4, Одеський міський нотаріальний округ; підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: 1701, виданий 19.07.2013 (видавник: ПН ОМНО ОСОБА_4; реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 109388351237) та про припинення іншого речового права (Іпотеки) вищевказаного майна (номер запису про іпотеку: 1725177; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 4128341 від 19.07.2013 p.; Державний реєстратор: приватний нотаріус ОСОБА_4, Одеський міський нотаріальний округ; підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: 1701, виданий 19.07.2013 (видавник: ПН ОМНО ОСОБА_4; реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 109388351237).

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23.04.2015 року по справі №522/16534/14-ц, апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк "ПОРТО-ФРАНКО" - ОСОБА_5, відхилено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року залишено без змін.

Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2015 року по справі № 6-16686св15, касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Порто-Франко» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на період ліквідації публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Порто-Франко» ОСОБА_6 задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 квітня 2015 року скасовано. Провадження у справі за позовом дочірнього підприємства «Формет» до публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Порто-Франко», треті особи: ОСОБА_7, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання припиненими кредитного та іпотечного договорів та зобов'язання вчинити певні дії закрито.

07.08.2017 року ОСОБА_3 в інтересах ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» звернулася із заявою, реєстраційний номер № 23580831, про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

До заяви додано, у тому числі, рішення № 2/522/8276/14, видавник: Приморський районний суд м.Одеси, ухвала суду № 22-ц/785/1124/15, видавник: Апеляційний суд Одеської області, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

07.08.2017 року державний реєстратор ОСОБА_2 прийняла рішення № 365001014 по скасування запису про припинення державної реєстрації іпотеки за номером 1725177 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об’єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 109388351237.

01.09.2017 року ДП «Формет» звернулося до ГТУЮ в Одеській області зі скаргою вхід. № 16692/08-13 від 01.09.2017 року про визнання дій державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 щодо скасування запису про припинення іпотеки за номером 1725177 протиправними та внесення змін до записів в Державному реєстрі прав на нерухоме майно шляхом відновлення попереднього запису про припинення іпотеки за номером 1725177.

Так, в обґрунтування скарги, ДП «Формет» зазначав, що Порядок № 1141 від 26.10.2011 року не передбачає та не визначає механізм внесення записів про скасування державної реєстрації прав та про поновлення записів про речові права на підставі рішення суду, яким скасовані рішення судів попередніх інстанцій, на підставі яких раніше були внесені записи до Реєстру. В ухвалі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2015 року, якою керувалася державний реєстратор ОСОБА_2 немає жодного слова про скасування рішення державного реєстратора ОСОБА_4 про припинення іпотеки. Крім того, представник ДП «Формет» зазначив, що здійснюючи перевірку в Єдиному реєстрі судових рішень за номером справи державний реєстратор ОСОБА_2 повинна була дізнатись про наявність в реєстрі інших судових рішень, що були прийняті пізніше ухвали ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2015 року. Так, у листопаді 2015 року ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» звернувся із заявою до Приморського районного суду м. Одеси про поворот виконання рішення суду, в якому просив: скасувати запис про припинення іпотеки від 01.10.2014 року. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.02.2016 року по справі № 522/16534/14 у задоволенні заяви ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» було відмовлено за безпідставністю. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23.03.2016 року та ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.07.2016 року була підтверджена законність ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.02.2016 року. Таким чином, в рамках справи № 522/165345/14 судами було відмовлено ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» у скасуванні запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення іпотеки. ДП «Формет» у скарзі зазначає, що оскаржуваними діями було фактично поновлено реєстрацію неіснуючого речового права – іпотеки на об’єкт нерухомості, що належить ДП «Фоормет», оскілки строк дії кредитного договору № 527/2-13 від 19.07.2013 року закінчився ще 17.07.2015 року. Всі зобов’язання за кредитним договором були виконані.

Відповідно до Висновку за результатом засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області від 07.09.2017 року за результатами розгляду скарги ДП «Формет», комісія дійшла висновку, що державним реєстратором ОСОБА_2 рішення про скасування від 07.08.2017 року № 36501014 прийнято з порушенням вимог пункту 4 частини першої статті 24 Закону та державним реєстратором ОСОБА_2 помилково застосовано норми законодавства у сфері державної реєстрації. Тобто, при прийнятті рішення державним реєстратором допущено помилку. Так, у висновку вказано, що ухвалою ВССУ від 21.07.2016 року ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» відмовлено у скасуванні припинення іпотеки, однак державним реєстратором ОСОБА_2 було проведено скасування відповідних записів на підставі рішень судових інстанцій, прийнятих під час минулої редакції Закону, яка не передбачала на підставі скасування документів, які були підставою для проведення державної реєстрації, скасовувати саму державну реєстрацію.

07.09.2017 року ГТУЮ в Одеській області прийнято наказ № 393/03-07, з огляду на п.п. 1, 2 якого, скаргу ДП «Формет» задоволено у повному обсязі. У зв’язку із відсутністю технічної можливості внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом відміни рішення про скасування від 07.08.2017 року № 36501014, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП «Центр обслуговування громадян» ОСОБА_2, а також наслідків пов’язаних з прийняттям державним реєстратором зазначеного рішення, для забезпечення захисту прав скаржника, внести зміни наступним чином: - сформувати та зареєструвати заяву про державну реєстрацію речових прав, з метою державної реєстрації припинення іпотеки № 1725177; - вчинити всі необхідні реєстраційні дії, пов’язані з державною реєстрацією припинення іпотеки № 1725177.

Висновок комісії від 07.09.2017 року став підставою для прийняття оскаржуваного наказу ГТУЮ в Одеській області № 16692/08-13 від 07.09.2017 року.

18.09.2017 року, державний реєстратор ОСОБА_2, не погодившись із наказом ГТУЮ в Одеській області № 16692/08-13 від 07.09.2017 року, склала скаргу № 2.1-09/2363 на вказаний наказ. З огляду на зміст скарги, у якості додатків позивач надала: належним чином засвідчену копію наказу ДП «ЦОП» від 30.06.2016 року № 41/2016, копію супровідного листа ГТУЮ в Одеській області від 07.09.2017 року № 16692/08-13, копію рішення (наказу) ГТУЮ в Одеській області від 07.09.2017 року № 393/03-07, копію скарги ДП «Формет» від 31.08.2017 року № 31/08, копію скарги в 2-х екземплярах.

Згідно з висновком комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.10.2017 року, за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 було встановлено, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки додані до скарги копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором, не засвідчені в установленому порядку, чим порушено вимоги ч. 5 ст. 37 Закону.

Згідно з наказом № 3802/7 від 10.10.2017 року, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 7,12 порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1128, відмовлено у задоволенні скарги державного реєстратора прав на нерухоме майно державного підприємства «Центр обслуговування громадян» ОСОБА_2 від 18.09.2017 року № 2.1-09/2363 у зв’язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 07.09.2017 року за № 393/03-07 «Про повне задоволення скарги Дочірнього підприємства «Формет» від 31.08.2017 року винесений неправомірно.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом пунктів 1, 9 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на дату прийняття рішення державним реєстратором), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на дату прийняття рішення державним реєстратором), Міністерство юстиції України: розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

Згідно пуанту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на дату прийняття рішення державним реєстратором), територіальні органи Міністерства юстиції України в межах території, на якій вони здійснюють свою діяльність: розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав та приймають обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

За правилами частин 1, 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на дату прийняття рішення державним реєстратором), державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на дату прийняття рішеня державним реєстратором), державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Згідно статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на дату прийняття рішеня державним реєстратором) передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб’єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, відомостей про об’єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, ведення Державного реєстру прав передбачає: 1) формування та реєстрацію заяв (запитів) у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав (далі - база даних про реєстрацію заяв і запитів); 2) пошук відомостей у Державному реєстрі прав; 3) оформлення рішень, свідоцтв про право власності на нерухоме майно; 4) відкриття розділів Державного реєстру прав та/або внесення записів до нього; 5) внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), скасування записів Державного реєстру прав;6) надання інформації з Державного реєстру прав; 7) закриття розділів Державного реєстру прав.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно пунктів 38, 39 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, зміни до записів Державного реєстру прав вносяться у разі зміни ідентифікаційних даних суб’єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, відомостей про об’єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка).

Внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, записи про яку містяться у зазначеному Реєстрі, а також у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

У разі внесення змін у зв'язку з допущенням технічної помилки державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості: 1) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав; 2) підстава для внесення змін до запису: назва рішення; дата формування рішення;індексний номер рішення; 3) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 4) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Слід зазначити, що державний реєстратор ОСОБА_2 розглянула заяву про скасування запису про припинення державної реєстрації іпотеки за номером 1725177 та прийняла відповідне рішення № 36501014 від 07.08.2017 року про скасування запису про припинення державної реєстрації іпотеки за номером 1725177 на підставі розглянутих документів та заяви.

Також встановлено, що з огляду на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, яка сформована 16.02.2018 року, запис про іпотеку № 1725177 припинено приватним нотаріусом ОСОБА_4 01.10.2014 року на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси суду по справі 522/16534/14-ц від 08.09,2014 року та ухвали про виправлення описок у судовому рішенні від 24.09.2014 року.

Вказаний запис про припинення іпотеки скасований 07.08.2017 року державним реєстратором ОСОБА_2 на підставі ухвали ВССУ від 23.09.2015 року.

Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає підстави, за яких державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Водночас посилання ГТУЮ в Одеській області на порушення позивачем пункту 4 частини 1 статті 24 Закону, якою визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, є помилковими, оскільки державний реєстратор ОСОБА_2 не приймала рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно або їх обтяжень, не розглядала заяв про реєстрацію прав на нерухоме майно або їх обтяжень, а розглянула заяву про скасування запису та прийняла рішення про скасування запису.

Позивач прийняла рішення у відповідності до положень статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Стосовно посилання щодо визначення у п. 41 Порядку № 1141, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та з приводу того, що на час прийняття 23.09.2015 року ухвали ВССУ Законом не було передбачено можливість внесення записів про скасування державної реєстрації прав у випадку скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, слід вказати таке.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно частини 9 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на дату прийняття рішеня державним реєстратором) передбачено, що датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Порядок № 1141, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 року. На час прийняття державним реєстратором ОСОБА_2 рішення про скасування запису про припинення іпотеки та на теперішній час є чинною редакція Порядку від 16.11.2016 року.

Водночас, на час прийняття державним реєстратором ОСОБА_2 рішення про скасування запису про припинення іпотеки була чинною редакція Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 04.06.2017 року, якою передбачено можливість внесення записів про скасування державної реєстрації прав у випадку скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Отже, у своїй діяльності державний реєстратор керується нормами чинного законодавства станом на дату реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої приймає рішення.

Закони мають вищу юридичну силу, аніж підзаконні нормативно-правові акти, які приймаються на виконання Законів.

У даному випадку Порядок № 1141 є підзаконним нормативно-правовим актом, тому для державного реєстратора при прийнятті рішення пріоритетними є положення Закону.

Отже, державний реєстратор ОСОБА_2 у відповідності до приписів статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» прийняла рішення про скасування запису про припинення державної реєстрації іпотеки за номером 1725177 у зв’язку із скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/16534/14-ц від 08.09.2014 року.

Варто зазначити, що відхиляються посилання відповідачів, що державним реєстратором не було враховано рішення Приморського районного суду від 10.02.2016 у справі № 522/16534/14-ц, яким відмовлено в задоволенні заяви ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» про поворот виконання рішення суду по справі за позовом ДП «Формет» до ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» про визнання припиненими кредитного договору та іпотечних договорів та зобов'язання вчинити певні дії, у зв’язку з тим, що підставою для прийняття державним реєстратором рішення стала ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 23.09.2015 року, якою скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року по справі № 522/16534/14-ц на підставі якого внесено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 01.10.2014 року запис про припинення обтяження, у зв’язку з чим, постановлена Приморським районним судом ухвала від 10.02.2016 року про відмову в повороті виконання рішення не є підставою для відмови у скасуванні запису про припинення обтяження на підставі ст. 26 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом частин 1, 2, 3, 5, 6, 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Відповідно до положень п. 2,3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128, для забезпечення розгляду скарг суб’єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін’юстом або відповідним територіальним органом.

Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Така скарга у день її надходження реєструється суб’єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Відсутність обов’язкових відомостей у скарзі та документів, що долучаються до скарги, передбачених Законами, не є підставою для відмови у її реєстрації.

Скаржник може відкликати подану скаргу на будь-якому етапі її розгляду. У такому випадку скарга залишається без розгляду.

Пунктом 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 передбачено, що у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб’єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Відповідно до пункту 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 передбачено, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об’єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб’єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб’єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб’єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб’єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб’єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

У наказі ГТУЮ в Одеській області № 393/03-07 від 07.09.2017 року зазначено, що у зв’язку із відсутністю технічної можливості внесення змін до державного реєстру прав на нерухоме майно шляхом відміни рішення про скасування від 07.08.2017 року № 36501014, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП «ЦОП» ОСОБА_8, а також наслідків, пов’язаних з прийняттям державним реєстратором зазначеного рішення для забезпечення захисту прав скаржника внести зміни наступним чином: - сформувати та зареєструвати заяву про державну реєстрацію речових прав, з метою державної реєстрації припинення іпотеки № 1725177; вчинити всі необхідні реєстраційні дії , пов’язані з державною реєстрацією припинення іпотеки № 1725177.

Слід зазначити, що такий спосіб відновлення прав скаржника не відповідає нормам законодавства, оскільки з огляду на положення Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128, такий спосіб, як внесення змін до записів Державного реєстру прав застосовується у випадку допущення державним реєстратором технічної помилки, що на думку суду не свідчить про протиправність прийнятого ним рішення, а, навпаки, свідчить про те, що реєстратор прийняв рішення правомірно та у відповідності до законодавства, проте, допустив технічну помилку, виправлення якої не змінює суті самого рішення. Водночас, у висновку від 07.09.2017 року, на підставі якого прийнятий наказ ГТУЮ в Одеській області, комісія зазначила про порушення державним реєстратором норм законодавства при прийнятті рішення про скасування запису про припинення державної реєстрації іпотеки та про протиправність такого рішення, чим припустилася помилки. Проте, така помилка не є технічною.

Отже наказ ГТУЮ в Одеській області № 393/03-07 від 07.09.23017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3802/7 від 10.10.2017 року, колегія суддів зазначає, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до пункту 13.1. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013, № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги.

Стосовно доводів Дочірнього підприємства “Формет”, що в рамках справи № 522/165345/14 судами було відмовлено ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» у скасуванні запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення іпотеки колегія суддів зазначає, що вказане не спростовує протиправність оскаржуваного Наказу.

При цьому на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.02.2016 року Дочірнє підприємство “Формет” не позбавлене права звернення до реєстратора з метою поновлення порушених на його думку прав.

Інші доводи апеляційних скарг, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного підприємства “Центр обслуговування громадян” ОСОБА_2 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Дочірнього підприємства “Формет” залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі № 815/5856/17 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення – 14 червня 2018 року.

Головуючий: ОСОБА_1Суддя: Суддя: ОСОБА_9 ОСОБА_10