
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/179/18
Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,
суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року, прийняте в порядку письмового провадження в м. Херсоні, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2018 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просила визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради щодо відмови ОСОБА_1 починаючи з 19.04.2017р. у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги, відповідно до постанови КМУ від 01.10.2014 №505;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу з моменту написання заяви про призначення щомісячної адресної допомоги, встановлену Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2014 року №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", а саме, з 19.04.2017 року;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради виплатити з 19.04.2017р. по 19.01.2018 року, у розмірі 8840 грн., щомісячну адресну допомогу, встановлену Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2014 року №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи. 19.04.2017 р. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2014 року №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг". 09 січня 2018 року позивач отримала відмову у призначенні вказаної допомоги, яку обґрунтовано тим, що сел. Горького м. Макіївка Донецької області, в якому проживала позивач відсутнє в переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки сел. Горького Червоногвардійського району адміністративно підпорядковане місту Макіївка Донецької області, яке значиться у вищевказаному переліку, у зв'язку з цим безпосередньо сел. Горького не вказано у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги, відповідно до постанови КМУ від 01.10.2014 №505 на підставі її заяви від 19.04.2017р. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу, відповідно до постанови КМУ від 01.10.2014 №505, з моменту написання заяви, а саме, з 19.04.2017 року по 19.10.2017 р. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні вжити заходи щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2014 року №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" з 19.04.2017 р. по 19.10.2017 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідач не інформував її про те, що необхідно писати заяву про відсутність змін, що впливають на призначення адресної допомоги, тому вважає неправомірним рішення суду першої інстанції. Також апелянт не погоджується із зазначенням в рішенні суду першої інстанції, що зобов`язання відповідача виплатити з 19.04.2017 р. по 19.01.2018 р. у розмірі 8840 грн. щомісячну адресну допомогу є втручанням у дискреційні повноваження.
Відповідачем надано відзив, в якому Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради зазначили, що станом на 13.06.2017 р. допомога ними призначена, але нарахування та виплата центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не проведена через відсутність доказів того, що сел.. Горького входить в перелік населених пунктів, на яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Від сторін не надійшло клопотань про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, у зв`язку з чим справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, відповідно до копії паспорту, наявного в матеріалах справи, з 16.10.1969 р. Червоногвардійським районним відділом Макіївського МУ Управління МВС України в Донецькій області.
Відповідно до довідки № НОМЕР_1 від 10.04.2017 р. позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа, зареєстроване місце проживання: вул. Пугачова, б. 3, кв. 12, Макіївка, Червоноградський район, Донецька обл., фактичне місце проживання/перебування - 73008 м. Херсон-8, Бериславське шосеАДРЕСА_1.
19 квітня 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
09.01.2018 р. позивач отримала відповідь від 05.01.2018 р., відповідно до якої відмовлено у виплаті соціальної допомоги. Відмову обґрунтовано тим, що сел. Горького відсутнє в переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085 та повідомлено, що звернення про призначення допомоги повторно розглянуто на комісії з розгляду питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам 19.12.2017 прийнято рішення про відмову у призначенні допомоги.
Не погоджуючись з даною відмовою позивач звернулась до суду з позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначає, що сел. Горького відноситься до м. Макіївки Донецької області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085 відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та є територією, де проводиться антитерористична операція. Однак, у зв`язку з тим, що для призначення адресної допомоги на наступні шість місяців уповноважений представник сім`ї має подати до уповноваженого органу заяву-повідомлення про відсутність змін, що впливає на її призначення, а позивачем такої заяви не було подано, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про призначення адресної допомоги після 19.10.2017 р. Крім того, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення адресної допомоги у твердій грошовій сумі у зв`язку з тим, що такі дії суду будуть втручанням у дискреційні повноваження відповідача, тому зобов`язав Управління вжити заходи, щодо виплати позивачу адресної допомоги, встановленої постановою КМУ від 10.10.2014 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 р. № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Частинами 2, 3 ст.7 Закону № 1706-VII встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505).
Відповідно до п.2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Пунктом 3 Порядку № 505 встановлено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї), для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї); загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2 400 гривень; особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Згідно п.6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
Отже, законодавством встановлено, що право на отримання грошової допомоги мають особи, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи, що перемістилися з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або які розташовані на лінії зіткнення. При цьому перелік таких населених затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, стало те, що у Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085 зазначено м. Макіївка, а сел. Горького у вказаному Переліку відсутнє.
Зважаючи на вказане суд зазначає, що сел. Горького на час виникнення спірних правовідносин не було зазначено у Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. При цьому, суд звертає увагу, що п. 4.4. Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.07.2014 № 282 "Про затвердження Правил написання українських географічних назв на картах та в інших виданнях" встановлено, що джерелом унормованих назв населених пунктів, районів, районів у містах, сільських та селищних рад є довідник Верховної Ради України "Україна. Адміністративно територіальний устрій" 2012 року видання, а також електронний довідник Верховної Ради України "Україна. Адміністративно-територіальний устрій", який щомісяця оновлюється за офіційними даними (www.rada.gov.ua). У довіднику подані алфавітні покажчики нових і старих найменувань, а також населених пунктів, об'єднаних з іншими населеними пунктами, включених у межі міст та інших населених пунктів або знятих з обліку.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно відомостей електронного довідника "Україна. Адміністративно-територіальний устрій", підрозділу 1 "Відомості про райони, міста і селища міського типу Донецької області" розділу 2.5. "Адміністративно-територіальний устрій Донецької області", відомості про міста і селища міського типу: а) міста обласного значення: райони міст, число рад і населених пунктів - місто Макіївка має райони: Гірницький, Кіровський, Совєтський, Центрально-Міський, Червоногвардійський. В Червоногвардійському районі м. Макіївка не має в складі міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів. Згідно алфавітного покажчику районів, станом на 01.01.2018. Червоногвардійський район знаходиться тільки в місті Макіївка.
Таким чином, згідно відомостей електронного довідника "Україна. Адміністративно-територіальний устрій", розміщеного на офіційному веб-порталі Верховної Ради України, сел. Горького в складі Червоногвардійського району м. Макіївка відсутнє. Отже, сел. Горького не є містом, селищем міського типу, сільським населеним пунктом, є селищем у м. Макіївка та пишеться після міста Макіївка.
При цьому, віднесення сел. Горького саме до м. Макіївка підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме, копією Свідоцтва на право спадщину за законом від 10 березня 1998 р. серії ААМ № 018682, відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також із копії паспорта позивача судом встановлено, що він виданий Червоногвардійським РВ Макіївського УМВС України в Донецькій області 18 червня 2002 р., місце проживання 16.10.1969 р. ОСОБА_1 зареєстровано: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що сел. Горького відноситься до м. Макіївка Донецької області, яка відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085 відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та є територією, де проводилася антитерористична операція.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу в наданні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 19 квітня 2017 року.
При цьому суд зазначає, що з аналізу вищевказаного законодавства встановлено, що грошова допомога призначається з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Відповідно до п. 3 Порядку № 505, для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Таким чином, за заявою позивача відповідач повинен був призначити грошову допомогу строком на 6 місяців, тобто, з 19.04.2017 р. по 19.10.2017 р.
В матеріалах справи відсутні докази звернення до відповідача із заявою при призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 19 жовтня 2017 року.
З огляду на вищезазначене, є вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги, відповідно до постанови КМУ від 01.10.2014 №505 на підставі її заяви від 19.04.2017р. - неправомірними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу з моменту написання заяви, а саме, з 19.04.2017 року по 19.10.2017 р.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради виплатити з 19.04.2017р. по 19.01.2018 року, у розмірі 8840 грн., щомісячну адресну допомогу, встановлену Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2014 року №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вказане є втручанням в дискреційні повноваження.
При цьому, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні вжити заходи щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2014 року №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" з 19.04.2017 р. по 19.10.2017 р.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року – залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: А.Г. Федусик
Судове рішення № 74670029, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 821/179/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: