Постанова № 74669846, 06.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2345/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представника позивач: ОСОБА_2

представників апелянта: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 819/1728/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області до Державного підприємства «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

10.10.2017р. позивач ОСОБА_5 управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області звернувся в суд (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) із позовом до Державного підприємства «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» про стягнення заборгованості перед бюджетними та державними цільовими фондами в розмірі 1 227 243,73 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.02.2018р. позов задоволено. Суд стягнув з Державного підприємства «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» на користь Головного управління ДФС у Тернопільській області суму в розмірі - 1 227 243 грн. 73 коп. податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих відповідача та за рахунок його готівки.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Державне підприємство «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.02.2018р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Представник позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суд без змін.

Представники апелянтів ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, станом на 13.02.2018 р. у відповідача Державного підприємства «Кременецьке управління з реалізації та постачання газу» наявна заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в розмірі - 1 227 243,73 грн. а саме:

- по податку на додану вартість в розмірі – 305841,31 грн.; ( відповідач самостійно частково погасив податковий борг по ПДВ відповідно до платіжного доручення від 30.01.2018 р. на суму – 55000 грн. ).

- по частині чистого прибутку ( доходу ) господарських організацій ( державних унітарних підприємств) в розмірі – 921 402,42 грн. ( основний платіж – 754 767,00 грн., штрафні санкції – 109 499 грн., пеня – 57 136,41 грн. ).

Заборгованість по платежу частина чистого прибутку господарських організацій Державних унітарних підприємств, виникла у зв'язку із несплатою самостійно узгодженого податкового зобов'язання, нарахованого згідно поданих відповідачем розрахунків частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями від 06.08.2017 року №9154568039 в сумі 946 875,00 грн., від 09.02.2017 року № НОМЕР_1 в сумі 148 338,00 грн., від 03.03.2017 року №9270649781 в сумі 149 892,00 гри., а також згідно рішення від 30.11.2016 року №4/12 в сумі 148 500,00 грн.

Нараховано штрафні санкції згідно податкових повідомлень-рішень (форма 'ПС') № НОМЕР_2 від 19.06.2017 в сумі 1020,00 грн., № НОМЕР_3 від 12.01.2017 року в сумі 64 699,00 гри., N НОМЕР_4 від 21.11.2016 року в сумі 43 780,00 грн.

На підставі поданого відповідачем ОСОБА_6 частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету N НОМЕР_5 від 06.08.2017 року, зменшено платником самостійно основний платіж на суму - 490500,00 грн.

Згідно розрахунку №17/19-00-12-03 від 28.04.2017 року зменшено частину чистого прибутку на суму - 148338,00 грн.

Таким чином, з врахуванням нарахованої пені - 57 136,42 грн., за боржником рахується борг по платежу частина чистого прибутку господарських організацій державних унітарних підприємств в розмірі - 921 402,42 грн. та із податку на додану вартість в сумі 305 841,31 грн. в т.ч.: (основний платіж 305 841,31 грн., штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн.), що в загальній сумі складає 1 227 243,73 грн.

ч. 1 ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п. 57.3 статті 57 Податкового кодексу України видно, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Із змісту пункту 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Із змісту ст. 87.9 Податкового кодексу України видно, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У зв’язку із наявністю податкового боргу контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 22.08.2016 р. № 2906-17. (а.с. 13 )

Як видно з матеріалів справи, податковий борг відповідачем повністю не сплачений.

Колегія суддів вважає що податкові зобов'язання Державного підприємства «Кременецьке управління з реалізації та постачання газу» є узгодженими, в адміністративному чи судовому порядку не оспорюються, а тому є податковим боргом.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, у відповідача виникла заборгованість в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання яке стягується в судовому порядку.

Інші доводи апелянта колегія суддів не бере до уваги, оскільки предметом розгляду даної справи є наявність узгодженого податкового боргу, а не дослідження правомірності винесених податкових повідомлень-рішень, які є чинними.

Крім того, колегія суддів вважає зазначити, що листи Державної фіскальної служби України на які покликається апелянт носять виключено рекомендаційний та роз’яснювальний характер оскільки, не є нормативно правовими актами прийнятими відповідним органом законодавства, а тому не мають для суду правового значення при виборі законодавства у спірних правовідносинах.

При цьому, заява податкового органу про зменшення (уточнення) розміру позовних вимог від 05.06.2018р. відповідно до ч.5 ст.308 КАС України не підлягає до задоволення оскільки, позовні вимоги не були заявлені в суді першої інстанції та згідно ст. 47 КАС України позивач має право зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п’ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Не приймає до уваги колегія суддів доводи апелянта про те, що заборгованість по частині чистого прибутку ( доходу) підприємство за один період діяльності ( перших три квартали 2016 р.) в розмірі 921402,42 грн. була предметом розгляду у справі № 819/1447/16 та дана сума стягнута Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 р. оскільки, борг стягнутий який виник станом на 08.11.2016 р., а в справі яка розглядається податковий борг виник з 21.11.2016 р. тобто, охоплює інший податковий період.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 819/1728/17 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя З.М. Матковська

Суддя Р.М. Шавель

Постанова складена в повному обсязі 14.06.2018 року.