Постанова № 74669759, 13.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2812/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 20.03.2018 у справі №163/3060/17 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил (суддя І інстанції – Павлусь О.С., місце ухвалення: м. Любомль, дата складення повного тексту рішення суду І інстанції: 20.03.2018),

встановив:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулася в суд з позовом до Волинської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил №0883/20501/2016 від 27.04.2016, якою притягнуто її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 20.03.2018 адміністративний позов задоволено повністю: скасовано постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС – начальника управління боротьби з митними порушеннями ОСОБА_2 від 27.04.2016 №0883/20501/2016 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного кодексу України; провадження в справі про порушення митних правил №0883/20501/2016 закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, зокрема, на те, що позивач перевищила більше ніж на 10 діб встановлений ст. 95 МК України строк доставки транспортного засобу, що перебував під митним контролем, до органу доходів і зборів, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши доводи апелянта та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд дійшов переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що 18 квітня 2016 року головним державним інспектор відділу митного оформлення №1 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_3 за ознаками ч.3 ст.470 МК України складено щодо ОСОБА_1 протокол про те, що остання 21 жовтня 2015 року ввезла автомобіль марки «Мercedes-Benz Vito» реєстраційний номер NES626 (країна реєстрації – Федеративна Республіка Німеччина), номер кузова НОМЕР_1, для особистого користування з метою транзиту по спрощеній формі митного контролю «зелений коридор» через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС на митну територію України, відповідно до ч.1 ст.381 Митного кодексу України, однак з митної території України не вивезла та у інший режим згідно із законодавством не помістила, тим самим більше ніж на 10 діб перевищила строк транзиту, який закінчився 01.11.2015 року.

За результатами розгляду вказаного протоколу, 27 квітня 2016 року заступником начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_2 винесено постанову в справі про порушення митних правил №0883/20501/2016, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на неї стягнення у виді штрафу розміром п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Вважаючи зазначену вище постанову в справі про порушення митних правил протиправною, позивач оскаржила її до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, керувався тим, що при прийнятті постанови у справі про порушення митних правил №0883/20501/2016 не було здобуто та наведено жодних доказів ввезення саме ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки «Мercedes-Benz Vito» реєстраційний номер NES626 (країна реєстрації – Федеративна Республіка Німеччина), номер кузова НОМЕР_1, з метою особистого користування, в митному режимі «транзит» та у подальшому, в порушення строку, встановленого МК України, не вивезення нею його за митну територію України. Відтак, в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ( ст. 489 МК України).

Згідно зі ст. 495 МУ України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до даних з АСМО «Інспектор» позивач 21.10.2015 через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС ввезла на митну територію України автомобіль марки «Мercedes-Benz Vito» реєстраційний номер NES626 (країна реєстрації – Федеративна Республіка Німеччина), номер кузова НОМЕР_1, з метою особистого користування, в митному режимі «транзит» та станом на 18.04.2016 його не вивезено та в інший митний режим не заявлено.

Проте позивач вказує на те, що наведене у постанові не відповідає дійсності та фактичним обставинам, оскільки вона не ввозила зазначений вище автомобіль чи будь-який інший транспортний засіб на територію України та не мала такого наміру, не була присутня під час оформлення документів про ввезення вищезазначеного автомобіля на територію Украйни в режимі «транзит», не підписувала жодних документів, не знала та не могла знати про те, що їй належить протягом десяти днів вивезти за межі митної території України будь - який транспортний засіб.

Відповідно до вимог п. 7 розділу І «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби № 1118 від 17.11.2005, власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, в обов'язковому порядку пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, зокрема: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних документів на транспортний засіб з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом.

Однак, як зазначив суд першої інстанції, жодних оригіналів чи копій документів на ввезений автомобіль, а також тих, що посвідчують право власності чи користування ним митному органу ОСОБА_1 не пред'являла і не надавала, а копії чи ксерокопії таких взагалі відсутні в матеріалах справи.

Крім цього, інформація Волинської митниці ДФС з АСМО «Інспектор», покладена в основу постанови про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за порушення митних правил, містить дані про те, що позивач саме як водій ввезла на митну територію України транспортний засіб «Мercedes-Benz Vito». На спростування зазначеного факту позивачем подано до суду докази того, що їй не видавалося посвідчення водія, що виключає можливість ввезення нею будь-якого автомобіля на митну територію України. Зазначене підтверджується відповіддю Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області від 11.12.2017 №31/3-56аз, наданою на адвокатський запит в межах розгляду даної справи.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що факт ввезення ОСОБА_1 автомобіля марки «Мercedes-Benz Vito», реєстраційний номер NES626, ставиться під сумнів й інформацією, наданою Головним центром обробки спеціальної інформації ДПС України. Так, відповідно до такої, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пройшла паспортний контроль на виїзд з України о 2 годині 15 хвилин в автомобілі з реєстраційним номером LСН11AJ, а повернулася в Україну через 20 хвилин автомобілем реєстраційний номер NES626, о 2 годині 35 хвилин. Вказаний час, на думку колегії суддів, не є достатнім для того, щоб пройти прикордонний контроль з української сторони на виїзд в РП, прикордонний і митний контроль польських контролюючих служб на «в'їзд» в Польщу, отримати в РП автомобіль і документи на нього, і знову пройти польські митні і прикордонні служби на «виїзд з РП», і повернутися назад в Україну.

В матеріалах справи міститься також інформація з АСМО «Інспектор» про те, що 21 жовтня 2015 року в автомобілі марки «Мercedes-Benz Vito» реєстраційний номер NES626, слідувало на «в’їзд в Україну» троє осіб, однак вказані особи митним органом не встановлювалися та не перевірялись.

Вказане свідчить про те, що посадовою особою митного органу при розгляді справи про порушення митних правил, не виконано покладені на неї, зокрема, ст. 489 МК України, обов’язки та не використано надані права у точній відповідності із законом.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем на наведено належних доказів того, що саме позивачем ввезено в Україну в режимі «транзит» автомобіль марки «Мercedes-Benz Vito», реєстраційний номер NES626, оскільки інформації про приналежність автомобіля до країни, фізичної чи юридичної особи, надання ОСОБА_1 права на користування чи розпоряджання даним автомобілем в матеріалах справи немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Любомльського районного суду Волинської області від 20.03.2018 у справі №163/3060/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повне судове рішення складено 13.06.2018.