Рішення № 74669670, 11.06.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/360/18

Суддею Господарського суду Чернігівської області Мурашко І.Г., за участю секретаря судового засідання Рослого В.В., розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівгаз Збут”,

юридична адреса: вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

фактична адреса: проспект Миру, 53, ІІІ поверх, м. Чернігів, 14005

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Камвольно – суконна компанія “Чексіл”, вул. Івана Мазепи, 66, м. Чернігів, 14014

предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 414402,46грн.

За участю:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 007ДР-144-1217 від 21.12.2017, представник

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 19.04.2018 б/н, представник

У судовому засіданні 11.06.2018 року Господарським судом Чернігівської області на підставі ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернігівгаз Збут” подано позов до Приватного акціонерного товариства “Камвольно – суконна компанія “Чексіл” про стягнення заборгованості в сумі 414402,46 грн., з якої 381215,23 грн. сума основного боргу за поставлений природний газ у січні 2018 року; 26448,20 грн. сума пені за період з 12.09.2017 по 13.04.2018 за порушення відповідачем грошових зобов’язань по розрахунку за поставлений природний газ; 4330,94 грн. сума інфляційних втрат за період з 01.02.2018 по 28.02.2018та 2408,09 грн. сума трьох відсотків річних за період з 12.09.2017 по 13.04.2018.Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору від 01.10.2016 за № 1141ОЕ6ZKEAP106 та додаткових угод до нього, укладених сторонами у період з 25.10.2016 по 29.01.2018.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2018 позовну заяву ТОВ «Чернігівгаз збут» до ПрАТ «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» про стягнення заборгованості в сумі414402,46 грн., - було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 11.06.2018 о 10:00 (а.с. 1-2).В судовому засіданні 11.06.2018 за письмовими заявами обох сторін (а.с. 155-156), суд керуючись приписами ч. 6 ст. 183 ГПК України, після закінчення підготовчого судового засідання, розпочав розгляд по суті.

Позивач у судовому засіданні 11.06.2018 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав. Натомість на адресу Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення. Згідно поданої заяви відповідач проти задоволення позову не заперечив та просив суд розстрочити виконання судового рішення рівними частинами на шість календарних місяців (а.с.61-63).

Позивач проти розстрочення виконання судового рішення заперечив, посилаючись на відсутність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим. (а.с.153-154).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В :

01 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернігівгаз збут” (надалі – позивач, постачальник за договором) та Приватним акціонерним товариством «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» (надалі – відповідач, споживач за договором) було укладено договір № 1141ОЕ6ZKEAP106на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, за умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність споживачу, що є кінцевим споживачем, у2016 - 2018 роках природний газ (далі – газ), а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1 договору, з урахування редакцій додаткових угод від 30.12.2016 та від 01.12.2017).

Пунктом 1.3 договору № 1141ОЕ6ZKEAP106, з урахуванням редакцій додаткових угод від 30.12.2016 та від 01.12.2017, сторони погодили наступні планові обсяги постачання газу по місяцях: жовтень 2016 року – 2,000 тис. куб. м.; листопад 2016 року – 5,000 тис.куб.м.; грудень 2016року – 5,000 тис.куб.м.; січень 2017 року – 3,000 тис.куб.м.; лютий 2017 року – 5,000 тис.куб.м.; березень 2017 року – 10,000 тис.куб.м.; квітень 2017року – 10,000 тис.куб.м.; травень 2017 року – 10,000 тис.куб.м.; червень 2017 року – 10,000 тис.куб.м.; липень 2017 року – 10,000 тис.куб.м.; серпень 2017року – 10,000 тис.куб.м.; вересень 2017 року – 10,000 тис.куб.м.; жовтень 2017 року – 10,000 тис.куб.м.; листопад 2017року – 10,000 тис.куб. м.; грудень 2017 року – 10,000 тис.куб.м.; січень 2018 року – 10,000 тис.куб.м.

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві – приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (п. 2.3 договору).

Визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку. За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов’язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та /або даних оператора ГРМ, постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника у письмовій формі або з використанням електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» та ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання – передачі газу зобов’язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання – передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання – передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання – передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ (п.п. 2.9.1 – 2.9.4. договору, у урахуванням редакції додаткової угоди від 24.02.2017).

Відповідно пункту 3.1 договору № 1141ОЕ6ZKEAP106 розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Сторони погодили пунктом 3.3 договору, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Виходячи з умов пункту 3.2 договору, з урахуванням редакцій додаткових угод від 25.10.2016, 23.11.2016, 30.12.2016, 01.02.2017, 24.02.2017, 31.03.2017, 31.05.2017, 25.09.2017, 25.10.2017, 23.11.2017, 27.12.2017 до спірного договору (а.с. 18-31, 33), ціна за 1000 куб.м. природного газу, з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість, у листопаді 2016 року становила8562,52 грн.; у грудні 2016 року – 8862,52 грн.; у січні 2017 року – 8926,24 грн.; у лютому 2017 року – 10267,44 грн.; у березні 2017 року – 9865,44 грн.; у квітні - травні2017 року – 8976,24 грн.; у червні - вересні 2017 року – 8931,24 грн.; у жовтні 2017 року – 9444,24 грн.; у листопаді 2017 року – 10118,644 грн.; у грудні 2017 року – 10344,24 грн.; у січні 2018 року – 11157,24 грн.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п.п. 3.5, 3.6 договору).

Договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 01.10.2016 за № 1141ОЕ6ZKEAP106 набув чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу з 01 вересня 2016 року до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п. 11.1 договору, з урахуванням редакції додаткової угоди від 01.12.2017). Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк(п. 11.2 договору).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору від 01.10.2016 за № 1141ОЕ6ZKEAP106, позивачем у період з листопада 2016 року по січень 2018 року було передано, а відповідачем прийнято природний газ обсягом 511,814 тис. м. куб., загальною вартістю – 5178824,39 грн. (з ПДВ), про що свідчать акти приймання – передачі природного газу від 30.11.2016 за № ЧРЗ00012945 на суму 7226,77 грн. (за листопад 2016 року), від 31.12.2016 за № ЧРЗ00015980 на суму 31807,58 грн. (за грудень 2016 року), від 31.01.2017 за № ЧРЗ00001432 на суму 14210,58грн. (за січень 2017 року), від 28.02.2017 за № ЧРЗ00003935 на суму 34190,58 грн. (за лютий 2017 року), від 31.03.2017 за № ЧРЗ00005502 на суму 26113,82 грн. (за березень 2017 року), від 30.04.2017 за № ЧРЗ00006928 на суму 5403,70 грн. (за квітень 2017 року), від 31.05.2017 за № ЧРЗ00008322 на суму 5681,96 грн. (за травень 2017 року), від 30.06.2017 за № ЧРЗ00009280 на суму 37243,27 грн. (за червень 2017 року), від 31.07.2017 за № ЧРЗ00010609 на суму 34099,48 грн. (за липень 2017 року), від 31.08.2017 за № ЧРЗ00011429 на суму 797577,60 грн. (за серпень 2017 року), за № ЧРЗ00012275 на суму 264900,58грн. (за вересень 2017 року), від 31.10.2017 за № ЧРЗ00013547 на суму 33942,60грн. (за жовтень 2017 року), від 30.11.2017 за № ЧРЗ00014862 на суму 1200000,35 грн. (за листопад 2017 року), від 31.12.2017 за № ЧРЗ00017249 на суму 1229557,74 грн. (за грудень 2017 року) та від 31.01.2018 за № ЧРЗ00001136 на суму 1456867,78 грн. (за січень 2018 року), що складені за підписом обох сторін та засвідчені печатками юридичних осіб (а.с. 35-49).

У відповідності до п. 5.4.2. договору на відповідача покладено обов’язок оплачувати позивачеві вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць – з 07.00 годин першого дня місяця до 07.00 годин першого дня наступного місяця включно. Оплата газу здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача в наступному порядку: 100 відсотків місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Відповідач самостійно розраховує суму платежу, виходячи із ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації щодо ціни газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати відповідач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п.п. 4.1 - 4.3. Договору).

У разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості газу, сторони за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зараховувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення (п.п.4.4 - 4.5 договору).

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ на загальну суму 4797609,16 грн. На момент звернення позивачем до суду відповідач взяті на себе зобов’язання за договором № 1141ОЕ6ZKEAP106 в повному обсязі не виконав, за природній газ вартістю381215,23 грн. (5178824,39 грн. – 4797609,16грн.), спожитий ним у період з листопада 2016 року по січень 2018 року, - не розрахувався.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за договором від 01.10.2016 за № 1141ОЕ6ZKEAP106 за спожитий природний газ у період з листопада 2016 року по січень 2018 року становить 381215,23 грн., що відповідачем не спростовується.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 6.2.1 договору, в редакції додаткової угоди від 30.12.2016, сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись умовами п. 6.2.1 договору та приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 26448,20 грн. пені за період з 12.09.2017 по 13.04.2018; 2408,09 грн. відсотків річних за аналогічний період та 4330,94 грн. інфляційних втрат за лютий 2018 року.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором від 01.10.2016 за № 1141ОЕ6ZKEAP106, суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині основного боргу та інфляційних витрат в повному обсязі в сумі 381215,23 грн. та 4330,94 грн. відповідно, та про часткове задоволення позовних вимог в частині пені та відсотків річних в сумі 25182,54 грн. та 2289,43 грн. відповідно, у зв’язку з допущенням позивачем помилки при визначені дати граничної оплати природного газу, поставленого у січня 2018 року, що настала 12.02.2018 (платіж прострочено з 13.02.2018), виходячи з вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

Відповідачемподано до суду заяву про розстрочення виконання рішення суду рівними частинами на 6 календарних місяців, починаючи з 30 червня 2018 року (а.с.61-63).Обґрунтовуючи заявлене клопотання, відповідач зазначив, що підприємство відповідача перебуває в дуже складному фінансовому стані та не в змозі одразу погасити всю суму боргу перед позивачем в добровільному порядку. Так, ПрАТ “КСК “Чексіл” є великим промисловим підприємством, що займається виробництвом тканини з кількістю працюючих близько 310 чоловік. За результатами звіту про фінансові результати за перший квартал 2018 року відповідач є збитковим підприємством, зі збитками за перший квартал 2018 року – 2,73млн. грн. (а.с.67-68). Основними витратами відповідача є оплата енергоресурсів, заробітної плати, єдиного соціального внеску, кредиту та відсотків за користування кредитними коштами. Так, щомісячно підприємство відповідача повинно здійснювати оплати: за спожиту енергію у вигляді пару – в середньому 1000000,00 грн. (а.с.69); за спожиту електроенергію – в середньому 1700000,00 грн. (а.с.70-71); заробітної плати – в сумі близько 1372000,00грн. (а.с. 72-77); кредиту та відсотків за користування кредитом в сумі 2000000,00 грн. (а.с. 78-87); за необхідну для виготовлення продукції сировину, матеріали - в середньому в сумі 3300000,00 грн. (а.с.88-125).Підприємством відповідача у період січень – квітень 2018 року сплачено єдиний соціальний внесок в сумі близько 1,316 млн. грн.; проведено оплату по відшкодуванню пільгових пенсій до Пенсійного фонду України в сумі близько 248087 грн. (а.с.72-77).

Відповідач пояснив, що на фоні підвищення вартості енергоресурсів, сировини, матеріалів, індексу інфляції, на підприємстві відповідача значно зменшилась кількість замовлень на виготовлення продукції, що призвело до затримок у виплаті заробітної плати та несвоєчасного розрахунку з контрагентами, в тому числі з позивачем. Станом на 31.05.2018 грошових коштів на поточних рахунках відповідача не достатньо для погашення заборгованості перед позивачем в повному обсязі (а.с. 65-66).

Окрім того відповідач зауважив, що здійснює поставку продукції державним замовникам, в тому числі і на потреби АТО, які за умовами договорів поставки проводять розрахунок за поставлений товар виключно після отримання продукції – в середньому протягом 30 робочих днів. Така форма оплати не відповідає економічній політиці підприємства, і є вкрай невигідною для нього, оскільки вимагає наявності у вільному обігу значної суми грошових коштів на закупівлю сировини та матеріалів для виготовлення продукції.

Разом з тим, відповідач ствердив, що не зважаючи на всю складність фінансового стану, ПрАТ “КСК “Чексіл” продовжує свою господарську діяльність, поступово нарощує обсяги виробництва та буде в змозі добровільно погасити заборгованість перед позивачем протягом 6-ти місяців, сплачуючи борг рівними частинами. Розстрочення виконання судового рішення дозволить відповідачу уникнути зупинки діяльності підприємства, зберегти робочі місця та своєчасно виконати поточні грошові зобов’язання. Натомість примусове стягнення всієї суми боргу державною виконавчою службою призведе до арешту майна та рахунків підприємства, що повністю зупинить його діяльність та, як наслідок, призведе до банкрутства. Разом з тим, відповідач повідомив суд про очікування надходження додаткових грошових коштів від покупців відповідача: до 01.07.2018– в сумі 332948 грн. за контрактом № 015400 від 14.03.2017; до кінця червня 2018 року - в сумі 3,94 млн. грн. за контрактом № 56700 від 30.03.2018; в липні, серпні 2018 року – 1,7 млн. грн. за контрактом № 56700 від 30.03.2018; в липні – вересні 2018 року – 2 млн. за контрактом № 0502-01 від 05.02.2018; в липні – серпні 2018 року – 6,38 млн. грн. за контрактом № 2803-01 від 28.03.2018. (а.с. 126-139).

Позивач проти розстрочення виконання судового рішення заперечив, посилаючись на власні грошові зобов’язання перед суб’єктами господарювання, у яких він закуповує природний газ з метою подальшої реалізації споживачам. На думку позивача, відповідачем не доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим (а.с.153-154).

Відповідно до ч.1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, з огляду на частину 4 вказаної статті, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору. Згідно частини 5 зазначеної статті розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема наявну загрозу банкрутства юридичної особи, відсутність коштів на її банківських рахунках та майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство відповідача дійсно знаходиться в скрутному матеріальному становищі та є збитковим за результатами господарської діяльності, однак відповідачем вживаються всі залежні від нього заходи для погашення наявної заборгованості перед контрагентами, у тому числі і перед позивачем.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважних представників сторін, суд, виходячи з того, що стягнення всієї суми заборгованості перед позивачем в примусовому порядку може призвести до зупинки господарської діяльності відповідача, що утруднить або взагалі зробить неможливим виконання судового рішення, прийшов до висновку про задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання судового рішення строком на 6 календарних місяці, з огляду на те, що відповідач очікує надходження додаткових коштів від своїх контрагентів у ІІІ кварталі 2018 року.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно до обсягу задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91,123, 129, 233, 236, 238, 239, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Камвольно – суконна компанія “Чексіл” (14014, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66, код ЄДРПОУ 14251734,з будь – якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» (14021, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код ЄДРПОУ 39576385, р/р № 26006010050 АБ «Кліринговий Дім», МФО 300647) – 381215,23 грн. основного боргу, 25182,54 грн. пені, 2289,43 грн. 3% річних, 4330,94 грн. інфляційних втрат, розстрочивши виконання рівними частинами на 6 календарних місяці наступними платежами зі строком пред’явлення наказів до виконання:

- до 30червня 2018 року – 68836,36 грн., з яких 37033,45 грн. основного боргу, 25182,54 грн. пені, 2289,43 грн. 3% річних, 4330,94 грн. інфляційних втрат;

- до 31липня 2018 року – 68836,36 грн. основного боргу;

- до 31 серпня 2018 року – 68836,36 грн. основного боргу.

- до 30вересня 2018 року – 68836,36 грн. основного боргу;

- до 31жовтня 2018 року – 68836,36 грн. основного боргу;

- до 31листопада 2018 року – 68836,34 грн. основного боргу.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Камвольно – суконна компанія “Чексіл” (14014, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66, код ЄДРПОУ 14251734,з будь – якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» (14021, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код ЄДРПОУ 39576385, р/р № 26006010050 АБ «Кліринговий Дім», МФО 300647)– 6195,53 грн. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення суду складено 14.06.2018

Рішення Господарського суду Чернігівської області набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Г. Мурашко

Веб - адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/