Постанова № 74669667, 14.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14188/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Шелест С.Б.

Суддів: Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засідання: Кузик М.А.

За участі представників:

Позивача: Старцева К.І.;

Відповідача: Малогіна А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.01.18р. у справі №826/14188/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.08.17р. №0006431401 та №0006441401.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.01.18р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що податкова накладна сформована за господарською операцією з ТОВ «Авангард системз» не відповідає вимогам податкового законодавства, оскільки не містить коду УКТ ЗЕД імпортованого товару, а тому Позивачем безпідставно віднесено суму ПДВ, на підставі такої податкової накладної, до складу податкового кредиту за грудень 2016 року.

У судовому засіданні представник Апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник Позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог чинного законодавства за період з 01.01.14р. по 31.12.16р. в частині встановлених порушень з податку на прибуток, податку на додану вартість, що стали предметом заперечення ТОВ «Блок Майстер Україна», за результатами якої складено акт від 04.08.17р. №323/26-15-14-01-02/36387055.

На підставі акта перевірки, Відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 1108.17р.:

№0006431401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 73 379 грн., в т.ч.: за основним платежем - 58 703 грн., штрафні (фінансові) санкції - 14 676 грн.;

№0006441401, яким зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за грудень 2016 року у сумі 146 816 грн.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугував висновок податкового органу про порушення вимог: пункту 189.1 статті 189, пункту 198.3 статті 198, пункту 198.5 статті 198, пункту 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено його заниження на 58 703 грн., у т.ч. за грудень 2016 року на 58 703 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на 146 816 грн., у т.ч. за грудень 2016 року на 148 816 грн., та пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено граничний термін реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що настають за днем виписки податкової накладної.

Такий висновок ґрунтується на тому, що виписана ТОВ «Авангард системз» на користь Позивача податкова накладна оформлена з порушенням вимог податкового законодавства, так як не містить коду УКТ ЗЕД імпортованого товару. На переконання контролюючого органу, код УКТ ЗЕД повинен зазначатись по всьому ланцюжку поставки товару до моменту продажу кінцевому споживачу чи до моменту продажу кінцевому споживачу чи до моменту, коли такі товари перетворюються в інший товар або стають частиною нового. Під час реалізації придбаних імпортованих або підакцизних товарів платники податків-продавці, які не є безпосередніми імпортерами чи виробниками зазначених товарів, також повинні зазначати код УКТ ЗЕД. За таких обставин, контролюючий орган дійшов висновку про безпідставність формування Позивачем податкового кредиту на підставі такої податкової накладної.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішення, Позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, робіт (послуг), правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону. Відсутність одного із реквізитів податкових накладних не позбавляє платника податку права включити до податкового кредиту суму податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, підтверджених такою податковою накладною.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом установлено, що між Позивачем (покупець) та ТОВ «Авангард Системз» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №28/09, за умовами якого продавець зобов'язується передати на умовах даного договору у власність покупця металопродукцію, металовироби, сталь листову оцинковану з полімерним покриттям, а покупець зобов'язується сплатити повну вартість товару на умовах даного договору.

За фактом поставки товару, а саме - прокату плоского з вуглецевої сталі, оцинкованого з полімерним покриттям в рулонах, ТОВ «Авангард Системз» складено видаткову накладну №61 від 31.12.16р., а також товарно-транспортні накладні №61 та №61/1 від 31.12.16р.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №50 від 30.11.16р.

ТОВ «Авангард Системз» складено та зареєстровано податкову накладну №61 від 31.12.16р. на суму 1 233 112,50 грн., в т. ч. ПДВ 205 518,75 грн., на підставі якої Позивачем сформовано суму податкового кредиту.

Контролюючим органом не заперечується товарність господарської операції, позаяк Відповідач вказує на безпідставність формування Позивачем у перевіряємому періоді податкового кредиту на підставі податкової накладної оформленої з порушенням вимог податкового законодавства.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 (наявність обов'язкових реквізитів) цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому, саме відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до підпунктів 1 та 5 пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 (наявність обов'язкових реквізитів податкової накладної) та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Судом установлено, що податкова накладна №61 від 31.12.16р. зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 11.01.17р., що за законом дає підстави покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Поміж тим, відсутність одного із реквізитів податкової накладної (коду УКТ ЗЕД) не позбавляє платника податків права включити до податкового кредиту суму податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, підтверджених такою податковою накладною, з огляду на те, що вказана податкова накладна зареєстрована у встановленому законом порядку, дає змогу ідентифікувати контрагента Позивача, містить достатні дані про зміст господарської операції, підтверджує фактичність здійснення такої операції та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому обліку, позаяк окремий її недолік сам по собі не може бути безумовною підставою для позбавлення податкової накладної сили звітного документа, відтак, позбавлення покупця права на формування податкового кредиту.

Інших підстав для висновку про завищення Позивачем у перевіряємому періоді податкового кредиту контролюючим органом не наведено.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.01.18р. у справі №826/14188/17 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.01.18р. у справі №826/14188/17 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 14.06.18