Постанова № 74669647, 12.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3094/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

за участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі № 813/567/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про повернення безпідставно сплачених коштів,-

суддя в 1-й інстанції – Гавдик З.В.,

час ухвалення рішення – 10.02.2017 року, не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 10.02.2017 року,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом у якому просив стягнути з Золочівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області безпідставно сплачені кошти у розмірі 9431,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчено нотаріусом ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 1995.

Згідно ст. 19 Закону України “Про нотаріат” однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів пов’язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, позивач сплатив збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об’єкта купівлі продажу, що становить 9431,30 грн., підтвердженням чого є квитанція №2602\з8 від 30.08.2016 року, хоча житло придбавалось позивачем вперше.

З метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів позивач звернувся до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року відмовлено у відкритті провадження, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову, якою справу направити в суду першої інстанції для продовження розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім цього, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що предметом даного спору, по суті, становлять цивільні правовідносини пов’язані з поверненням на думку позивача безпідставно сплачених коштів з операцій купівлі продажу нерухомого майна, лише спір про стягнення коштів за своєю сутністю та характером спірних правовідносин не є публічно – правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Такий висновок колегія суддів вважає передчасним, з огляду на наступне.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З матеріалів справи видно, що між сторонами склалися відносини щодо повернення сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об’єкта купівлі продажу.

Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до положень п.1 , п.3 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 Порядку про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюються за поданнями органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.

Постановою КМ України від 16.02.2011 року № 106 затверджено питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету. Відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, контроль за справлянням надходжень до бюджету за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.

Таким чином, за наявності законних підстав, повернення збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при купівлі нерухомого майна повинно проводитися шляхом направлення подання органом Пенсійного фонду України.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач звернувся з позовом до Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив стягнути із Золочівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України безпідставно сплачений ним збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9 431,30 грн., даний спір фактично по своїй суті є публічно-правовим, оскільки виникають правовідносини за участю суб’єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних відносинах надані йому законодавством владні управлінські функції стосовно забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Справи за позовом до такого суб’єкта належать до юрисдикції адміністративних судів.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції передчасно відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла переконання, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття передчасного судового рішення, що є наслідком скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою справу направити для продовження розгляду до першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 308, 310, 311, 313, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі № 813/567/17 – скасувати та справу направити для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 14.06.2018 року