Ухвала суду № 74669600, 13.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/3824/17 Суддя 1 інстанції Хлистуненко О. В.

Номер провадження 11-кп/774/273/К/18 Суддя-доповідач Пістун А.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Пістун А.О.

суддів Остапенко В.О., Коваленко Н.В.

за участю секретаря судового засідання Чубіної А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу та доповнення до неї обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2018 року по кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12017040730001134 від 18.04.2017 року, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 24.02.2017 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор - Буйленкова І.М.

обвинувачений - ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)

захисник - Солодовник О.А.

В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, врахувати всі пом'якшуючі обставини та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, крім того просить зарахувати йому в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 09 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого покарання призначено ОСОБА_2 до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

У відповідності до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24.02.2017 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі, та на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, та остаточно призначено обвинуваченому ОСОБА_2, покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний ОСОБА_2 залишено без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня його затримання, тобто з 09 червня 2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано ОСОБА_2 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 09 червня 2017 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та з 21 червня 2017 року по 23 березня 2018 року попереднє ув'язнення зараховано у строк покарання відповідно до розрахунку день за день.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задоволено, стягнуто в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в результаті злочину 2100,00 (дві тисячі сто ) гривень, а також моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі ) гривень.

Цивільний позов ТОВ «Житлокомцентр» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Житлокомцентр» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в результаті злочину 750 (сімсот п'ятдесят ) гривень 60 копійок.

Цивільний позов Державної судової адміністрації територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в результаті злочину 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) гривня 67 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в результаті злочину 2014 (дві тисячі чотирнадцять) гривень 00 коп.

Питання з речовими доказами та процесуальними витратами вирішене.

За обставин, встановлених судом першої інстанції та детально викладених у вироку, ОСОБА_2 17.04.2017 року приблизно о 17.00 годин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, побачив раніше незнайому йому жінку - потерпілу ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка залишила свій дитячий візок «Adamexcosmos», сіро-жовтого кольору, біля вказаного будинку та направилась до магазину, в цей час у ОСОБА_2 виник раптовий злочинний намір, направлений на таємне викрадення дитячого візку та обернення його на свою користь.

Того ж дня, близько 17.05 години, ОСОБА_2, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, реалізуючи раптовий злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої та інших можливих свідків-очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, з корисного мотиву, шляхом вільного доступу таємно викрав, належний потерпілій ОСОБА_7, дитячий візок «Adamexcosmos», сіро-жовтого кольору, вартістю 2250,00 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_7 завдано майнову шкоду на загальну суму 2250,00 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1929 від 22.06.2017 року.

Крім того, ОСОБА_2, повторно, 22.04.2017 року близько 11.00 годин, знаходячись біля магазину «Малишандія», який розташований за адресою: мкр. 5-й Зарічний, 5 в Покровському районі міста Кривого Рогу, побачив раніше не знайому йому жінку - потерпілу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка залишила свій дитячий велосипед марки «TilliCamaroТ-362», зеленого кольору, біля вказаного будинку та направилась до магазину. В цей час у ОСОБА_2 виник раптовий злочинний намір, направлений на таємне викрадення дитячого велосипеду та обернення його на свою користь. Того ж дня, близько 11.15 години, ОСОБА_2, знаходячись біля магазину «Малишандія», за адресою: мкр. 5-й Зарічний, 5 в Покровському районі міста Кривого Рогу реалізуючи раптовий злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої та інших можливих свідків-очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, з корисного мотиву, шляхом вільного доступу таємно викрав належний ОСОБА_4, дитячий велосипед марки «Tilli CamaroТ-362», зеленого кольору, вартістю 1844,93 гривень, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_4 завдано майнову шкоди на загальну суму 1844,93 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року.

Крім того, ОСОБА_2, повторно, 31.05.2017 року близько 17.15 години, знаходячись біля приміщення магазину «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський район, вул. Ватутіна, 66А, побачив у фойє даного магазину дитячий велосипед марки «ProfiTrike Р1636 16», в цей час у ОСОБА_2 виник раптовий злочинний намір, направлений на таємне викрадення дитячого велосипеду та обернення його на свою користь.

Того ж дня, близько 17.18 години, ОСОБА_2, зайшовши до приміщення магазину «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський район, вул. Ватутіна, 66А, де реалізуючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої та інших можливих свідків-очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, з корисного мотиву, шляхом вільного доступу таємно викрав, належний потерпілій ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, дитячий велосипед марки «ProfiTrike PI636 16м», чорно-червоного кольору, вартістю 1132,83 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_5 завдано майнову шкоду на загальну суму 1132,83 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року.

Крім того, ОСОБА_2, повторно, 17.05.2017 приблизно о 11.50 години, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, побачив візуально знайому йому свідка ОСОБА_8, яка залишила тачку садову двоколісну, об'ємом 70/140, біля вказаного будинку та зайшла у під'їзд, в цей час у нього виник раптовий злочинний намір, направлений на таємне викрадення тачки та обернення її на свою користь.

Того ж дня, близько 11.55 години, ОСОБА_2 знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, реалізуючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, та скориставшись відсутністю уваги з боку ОСОБА_8 та інших можливих свідків- очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, з корисного мотиву, шляхом вільного доступу таємно викрав належну ТОВ «Житлокомцентр», тачку садову двоколісну, об'ємом 70/140, вартістю 797,60 гривень згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ТОВ «Житлокомцентр» завдано майнову шкоду на загальну суму 797,60 гривень, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року.

Крім того, ОСОБА_2, повторно, 05.06.2017 близько 00.05 години, знаходячись біля адміністративної будівлі Жовтневого районного суду Дніпропетровської області, за адресою: вулиця Невська, 3 в Покровському районі міста Кривого Рогу, звернув увагу на приміщення розташоване на першому поверсі вказаної будівлі, в цей час у нього виник раптовий злочинний намір на таємне проникнення до даного приміщення з метою викрадення чужого майна і обернення його на свою користь.

Того ж дня, близько 00.30 години, ОСОБА_2, перебуваючи біля адміністративної будівлі Жовтневого районного суду Дніпропетровської області, за адресою: вулиця Невська, 3 в Покровському районі міста Кривого Рогу, реалізуючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, впевнившись в тому, що будь-які можливі свідки та очевидці відсутні та його дії носять таємний характер, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя вчинення злочину - дерев'яну палицю, через вікно, проник до приміщення службового кабінету судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_9, звідки таємно викрав майно, яке належить останньому, а саме: монітор "LGFlatron L1730S", сріблястого кольору, вартістю 966,67 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року; телефон-факс «Panasonik», чорного кольору, вартістю 450,00 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року; тепловентелятор «DelonghiTYP НТЕ320S» с/н 807, вартістю 300 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року, та майно, яке належить територіальному управлінню Державної судової адміністрації Дніпропетровській області, а саме: монітор «SamsungS19С150», інвентарний № 104811332, вартістю 975,00 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року, та клавіатуру «Gembird», чорного кольору, інвентарний № 10481556, вартістю 76,67 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року, після чого ОСОБА_2 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_9 була завдана майнова шкода на загальну суму 1716,67 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року та територіальному управлінню Державної судової адміністрації Дніпропетровській області майнову шкоду в розмірі 1051,67 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1929 від 22.06.2017 року.

Вищевказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно та за ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги та доповнень до неї обвинувачений ОСОБА_2 зазначає, що суд при ухваленні вироку не врахував всіх пом'якшуючих обставин справи, а вказав тільки щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину. ОСОБА_2 посилається на ті обставини, що в ході судового розгляду повністю визнав свою вину, розкаявся, сприяв розкриттю злочинів, вказав місця, куди збув крадені речі, сприяв їх поверненню. Крім того, в процесі судового розгляду, надав документи, що перебуває в шлюбі з ОСОБА_10, яка має неповнолітню доньку, яку він утримує, також надав довідки, що не перебуває на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, характеристику з місця проживання, відповідно до якої він позитивно характеризується за місцем проживання, довідку про те, що хворіє невиліковною хворобою ВІЛ IV стадії та потребує постійного лікування.

На думку ОСОБА_2, врахувавши всі пом'якшуючі обставини, йому може бути призначене покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Також ОСОБА_2 просить зарахувати йому в строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з моменту затримання 09 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Солодовник О.А. під час апеляційного розгляду підтримали апеляційну скаргу та доповнення до неї, просили пом'якшити покарання обвинуваченому.

Під час апеляційного розгляду прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та доповнень до неї обвинуваченого ОСОБА_2

Потерпіла ОСОБА_5 та представник потерпілого Рощин В.В. надали заяви про розгляд кримінального провадження за їх відсутності.

Представник ТОВ «Житлокомцентр» надав заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, в яких зазначив, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки на теперішній час викрадене майно не повернуто, вартість завданої шкоди не відшкодована, тому просив суд залишити вирок без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, зіставивши їх з наявними матеріалами, прослухавши технічний запис судового засідання в межах підготовки провадження до розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Колегія суддів вважає, що при розгляді даного кримінального провадження судом забезпечено в повному обсязі виконання положень щодо всебічності, повноти та об'єктивності дослідження всіх обставин кримінального провадження.

Судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_2 здійснено на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, при цьому, суд першої інстанції дотримався вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, допитав обвинуваченого, і за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оскаржувались, у тому числі і тих фактичних обставин, які зазначені в обвинувальному акті.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та з технічного запису судового засідання, журналу судового засідання, обвинувачений ОСОБА_2 при розгляді кримінального провадження повністю визнав себе винним у скоєному кримінальному правопорушенні і не оспорював фактичні обставини провадження та кваліфікацію його дій, вина обвинуваченого знайшла своє повне підтвердження в сукупності доказів, які в судовому засіданні належним чином перевірено та оцінено, в тому числі з точки зору їх достовірності, в апеляційних скаргах прокурора і захисника зазначені обставини не оскаржуються.

Тому, у відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що йому судом призначено занадто суворе покарання, не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд першої інстанції, з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України, взяв до уваги обставини, що підлягають врахуванню, а саме те, що вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення, згідно ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості, кількість епізодів вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо (а.кп.141 т.1), на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а.кп.139 т.1), на обліку у лікаря-нарколога перебував під профілактичним наглядом з квітня 2016 року з приводу вживання опіоїдів із шкідливими наслідками, в квітні 2016 року знятий з під нагляду внаслідок одужання (а.кп.140 т.1), раніше неодноразово судимий (а.кп.147-149 т.1).

До обставин, передбачених ст.66 КК України, що пом'якшують покарання, було віднесено щире каяття в скоєному, активне сприяння в розкритті злочинів. Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України судом першої інстанції визнано рецидив злочинів.

Суд першої інстанції достатньою мірою врахував суспільну небезпечність вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий та скоїв злочини в період іспитового строку, не відбувши покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.02.2017 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у вигляді 4 роки позбавлення волі, та на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Проаналізувавши ці та інші обставини у сукупності, колегія суддів погоджується, з висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним та ґрунтується на вищенаведених обставинах, що були судом досліджені та вірно оцінені, а призначене обвинуваченому покарання є справедливим за видом та розміром, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, вмотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті.

Обвинувачений ОСОБА_2 не навів в апеляційній скарзі переконливих доводів, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та могли бути підставами для застосування ст. 69 КК України до призначеного обвинуваченому покарання.

Всі обставини, про які зазначає обвинувачений в своїй апеляційній скарзі, були відомі суду під час розгляду кримінального провадження та належним чином перевірені й враховані судом першої інстанції.

Підстав для призначення ОСОБА_2 більш м'якого покарання, ніж те покарання, яке обрав суд першої інстанції, із застосуванням ст. 69 КК України, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Взявши до уваги та належним чином оцінивши всі вищенаведені обставини у сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання, за вчинені ним злочин, у виді позбавлення волі на строк, наближений до нижньої межі, встановленої санкціями відповідної частини статті закону України про кримінальну відповідність, та належним чином обґрунтував про неможливість застосування до обвинуваченого положень ст.ст. 69, 75 КК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що це покарання є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2, щодо неправильного зарахування судом строку попереднього ув'язнення, то суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Як вбачається з вироку суду, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 09 червня 2017 року по 20 червня 2017 року, тобто до набрання чинності Закону № 2046-VIII від 18 травня 2017 року, а з 21 червня 2017 року по день набрання вироком чинності, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, у зв'язку з чим вимоги ч. 5 ст. 72 КК України судом першої інстанції дотримані.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що йому необхідно зараховувати строк попереднього ув'язнення по день набрання вироком законної сили не є слушним.

Оскільки попереднє ув'язнення має триваючий у часі характер і застосовувалося щодо ОСОБА_2 до 21 червня 2017 року включно (тобто під час дії ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 838-VIII, який визначав правило зарахування попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі), так і після того, починаючи з 21 червня 2017 року (коли набрав чинності Закон України № 2046-VIII, яким ч. 5 ст. 72 КК викладена в новій редакції, що передбачає зарахування попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі), судом першої інстанції з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 КК було прийнято рішення про зарахування засудженому періоду попереднього ув'язнення, який мав місце до 20 червня 2017 року включно, за правилами ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 838-VIII (з урахування принципу заборони зворотної дії закону, який «іншим чином погіршує становище особи»), а періоду попереднього ув'язнення, який тривав, починаючи з 21 червня 2017 року, - за правилами ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 2046-VIII (відповідно до принципу прямої дії закону). З огляду на це суд першої інстанції правильно застосував положення ч. 5 ст. 72 КК України.

Крім того, такий висновок суду першої інстанції відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 червня 2018 року, яким передбачено, що при зарахуванні попереднього ув'язнення у строк покарання у виді позбавлення волі або у строк іншого покарання, передбаченого ч.1 ст. 72 КК України у редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII підлягає застосуванню стосовно періодів попереднього ув'язнення, які тривали до 20 червня 2017 року включно, у тому числі до набрання чинності вказаним Законом, а в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII - до періодів, які мали місце, починаючи з 21 червня 2017 року, незалежно від того, коли було вчинено злочин за фактом якого здійснюється відповідне кримінальне провадження.

Істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які є безумовною підставою для скасування або зміни вироку в матеріалах кримінального провадження не встановлено.

На думку колегії суддів, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 суд першої інстанції належним чином дослідив всі обставини провадження та в достатній мірі вмотивував свій висновок, отже доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2018 року по кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12017040730001134 від 18.04.2017 року, щодо ОСОБА_2, яким його визнано винним та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення.

На судові рішення першої та апеляційної інстанцій може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той самий строк з дня отримання копії судового рішення.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

А.О. Пістун В.О. Остапенко Н.В. Коваленко