Рішення № 74669534, 13.06.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1291/18

Провадження № 2/346/1020/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

секретаря Матушевської Г.Д.,

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що з відповідачем ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Коломийського міськрайонного суду від 17.11.2016 року розірвано. Під час їх спільного проживання з відповідачем у них народився син : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Батьком дитини є відповідач ОСОБА_2

Відповідач як батько неповнолітньої дитини в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.

Вважає, що стан здоров»я та матеріальне становище відповідача дають йому можливість сплачувати аліменти на утримання дитини.

Оскільки дитина проживає з нею, позивачкою і знаходяться на її утриманні, а їй самій важко утримувати дитину, забезпечити її усім необхідним, просить суд стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що згідний спалачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина, однак розмір аліментів заявлений позивачем вважає завищеним, згідний сплачувати 1500 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_4.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши, оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Згідност. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно дост. 180 Сімейного кодексу Українибатьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідност. 181 СК України способи виконання батьками обов язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Крім того,ст. 182 СК Українипередбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суми прожиткового мінімуму на 2018 рік встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" і на даний час прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01 січня 2018 р. становить 1492 грн., від 6 до 18 років -1860 грн., де прожитковий мінімум -це вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, якого рішенням Коломийського міськрайонного суду від 17.11.2016 року, розірвано. Від спільного проживання у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіє свідоцтва про народження (а.с.5) Батьком дитини євідповідач ОСОБА_2

В судовому засіданні також встановлено, що неповнолітня дитина проживає разом з матір»ю, позивачем ОСОБА_1, яка самостійно займається її вихованням та матеріальним забезпеченням.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 може надавати матеріальну допомогу (аліменти) на утримання свого неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття, оскільки він є здоровим та працездатним і інших утриманців не має.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходить із того, що неповнолітня дитина проживає окремо від батька відповідача по справі і перебуває на утриманні матері, а також, що позивачем не представлено доказів та доведено у судовому засіданні про можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Беручи до уваги зазначене та те, що відповідач інших осіб на утриманні не має, є працездатною особою молодого віку, тому суд вважає, що він може сплачувати аліменти в більшому розмірі від мінімальних, проте не в тому розмірі, який просить позивач. В решті позову слід відмовити.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України, керуючись ст. ст.141, 268, 273, 354ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, Хабаровського Краю, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, жительки с. Сопів, вул. Українська, 25, Коломийського району Івано-Франківської області, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розімір 1500 (однієї тисячі п»ятсот) гривень щомісячно, а в решті позову відмовити.

Стягнення аліментів розпочати з 19 березня 2018 року і проводити до набуття дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн..80 коп. на користь Державної судової адміністрації України, на рахунок: 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м. Києві (м.Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету22030106.

Рішення підлягає до негайного виконання згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України в межах стягнення суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Беркещук Б. Б.