Постанова № 74669494, 04.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Зоріна Д.О.

04 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 537/4663/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Бегунца А.О. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В., головного спеціаліста ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 16.02.2018 (суддя Зоріна Д.О.), повний текст складено 20.02.18 по справі № 537/4663/17

за позовом ОСОБА_2

до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним рішення про утримання надміру сплачених сум та зобов'язання повернути неправомірно стягнуті кошти,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2018 року, ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач), в якому просить, після уточнення, визнати протиправними та скасувати рішення відповідача №133 від 19.05.2017 року про утримання з пенсії позивача за віком надміру виплачені суми, та №203 від 19.07.2017 року, яким визначено утримувати з пенсії позивача за віком надміру сплачені суми; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу незаконно утримані суми з пенсії позивача, відповідно до рішень від 19.07.2017 року №203 та від 19.05.2017 року № 133.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.02.2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №133 від 19.05.2017 року про утримання з пенсії за віком позивача надміру виплачених сум.

Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №203 від 19.07.2017 року про утримання з пенсії позивача за віком надміру виплачених сум в частині періоду переплати пенсії з 26 липня 2016 року по 30 листопада 2016 року та в частині суми переплати пенсії.

Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу незаконно утримані суми з його пенсії, відповідно до рішень відповідача №133 від 19.05.2017 року та №203 від 19.07.2017 року за період з 26.07.2016 року по 30.11.2016 року.

Стягнуто з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в сумі 1 34, 80 грн.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст.ст. 37, 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач знаходиться на обліку у відповідача як отримувач пенсії, як науковий працівник.

26.07.2016 року між позивачем та Національним агентством з акредитації України (далі - НААУ) укладений договір субпідряду на виконання робіт з моніторингу, шляхом здійснення нагляду №С2-1/20253-01-Н-16 від 26.07.2016 року про виконання робіт з моніторингу за відповідністю акредитованого органу з оцінки відповідності випробувальної лабораторії азбестових і без азбестових технічних виробів, та ущільнюючих матеріалів ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо» вимогам акредитації, шляхом здійснення нагляду.

10.05.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії, та додав копію договору №С2-1/20253-01-Н-16 від 26.07.2016 року, та акт здавання-приймання робіт.

19.05.2017 року листом від 19.05.2017 року відповідач повідомив позивача про виявлену переплату за період часу з 12.12.2016 року по 30.04.2017 рік, у зв’язку з працевлаштуванням.

Рішенням №133 від 19.05.2017 року відповідача «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» з позивача утримано суму переплати у розмірі 7401,35 грн. розмірі 20% щомісяця, до повного погашення.

Рішенням №203 від 19.07.2017 року «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» про утримання суми переплати у розмірі 2966,90 грн, що підлягає поверненню, в розмірі 20% щомісяця до повного погашення.

Крім цього, рішенням №203 скасовано рішення від 19.05.2017 року №133 щодо переплати в сумі 7401,35 грн, в частині суми, та винесено нове рішення щодо суми переплати 5902,02 грн, частина якої утримано з розміру пенсії в травні 2017 року – 1467,56 грн та в червні 2017 року – 1467,56 грн.

Суд першої інстанції під час задоволення позовних вимог, дійшов до висновку про те, що твердження відповідача про працевлаштування позивача за період часу з 26.07.2016 року по 30.11.2016 рік у НААУ є помилковим, тому у відповідача відсутні законні підстави для прийняття оскаржуваних рішень в частині періоду переплати пенсії з 26 липня 2016 року по 30 листопада 2016 року, та в частині переплати пенсії.

Крім цього, судом першої інстанції зроблений висновок про те, що утримання переплати пенсії позивача за період з 1 грудня 2016 року по 2 грудня 2016 року відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки пенсіонером у десятиденний строк, не було повідомлено пенсійний орган про зміну даних, що вносяться до його персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Колегія суддів, розглянувши судове рішення, в межах апеляційної скарги, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об’єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що застрахована особа зобов’язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту виникнення.

У відповідності до абзаців 2, 4, 5 ч. 1 ст.47 Закону України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування», тимчасово, по 30 вересня 2017 року у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до ст.50 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Матеріали справи свідчать про те, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали листи від 25.04.2017 року №480/04.3-62/31, та від 26.06.2017 року №849/04.3-62/31 про переплату пенсії позивача, у зв’язку з працевлаштуванням.

У відповідності до довідки №1542 від 15.05.2018 року сума переплати пенсії позивачу, за період часу з травня 2017 року по грудень 2017 року, склала – 5902,02 грн.

За обставинами справи 26.07.2016 року між позивачем та Національним агентством з акредитації України (далі - НААУ), укладений договір субпідряду на виконання робіт з моніторингу, шляхом здійснення нагляду, №С2-1/20253-01-Н-16 від 26.07.2016 року про виконання робіт з моніторингу за відповідністю акредитованого органу з оцінки відповідності випробувальної лабораторії азбестових і безазбестових технічних виробів та ущільнюючих матеріалів ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо» вимогам акредитації, шляхом здійснення нагляду.

Відповідно до акту здавання-приймання робіт від 02.12.2016 року, позивачем виконанні роботи обумовлені умовами договору за період з 1 грудня по 2 грудня 2016 рік, на суму 2 109,08 грн.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правомірним є утримання переплати пенсії позивача за період часу з 01.12.2016 року по 02.12.2016 рік включно.

З підстав отримання ним коштів за цивільно-правовою угодою від 26.07.2016 року, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, позивачем не заперечується той факт, що він порушив десятиденний строк для повідомлення пенсійний орган про зміну даних, що вносяться до його персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

За цих підстав, колегія суддів не вважає обґрунтованою апеляційну скаргу відповідача щодо правомірності здійснення відрахування із пенсії за період часу з 26.07.2016 року по 30.11.2016 рік.

З приводу доводів апеляційної скарги про відсутність у позивача власних розрахунків утриманих виплат, то колегія суддів зауважує на таке.

У відповідності до ч.3 статті 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 16.02.2018 по справі № 537/4663/17 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст постанови складено 14.06.2018.