Постанова № 74669422, 14.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 520/8647/17

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Пучкова І.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, стягнення моральної шкоди, встановлення строку виконання рішення, зобов’язання надати звіт,

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Одеської міської ради в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність під час засідання сесії від 14 червня 2017 року, що полягає у невиконанні постанови Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року у справі № 520/5836/16-а та ухиленні від прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність безоплатно земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:416008:0016), площею 0,1000 га, за адресою: м. Одеса, вул. Рибальська, 45-Г, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на сесії від 14 червня 2017 року;

- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невнесенні на розгляд сесії від 14 червня 2017 року питання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у приватну власність безоплатно вказаної земельної ділянки;

- стягнути моральну шкоду, заподіяну протиправною бездіяльністю;

- встановити строк та зобов`язати подати протягом встановленого строку з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що протиправна бездіяльність органу місцевого самоврядування полягає у невиконанні та ухиленні від виконання рішення суду, відповідно до якого відповідача зобов'язано в установленому законом порядку затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі безоплатно земельної ділянки у приватну власність позивачу.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду пред'явлених позовних вимог в порядку позовного провадження, оскільки контроль за виконанням судових рішень повинен здійснюватись в порядку статті 267 КАС України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У своїх доводах апелянт посилається на те, що ним вірно вибраний спосіб захисту порушеного права, оскільки даний спір виник через порушення відповідачем норм статті 20 Закону України «Про звернення громадян».

Від представника Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та у зв’язку з цим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення – без змін.

У зв’язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 311 КАС України.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що відсутні підстави для її задоволення, з огляду на наступне.

Так, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі №520/13915/15 визнано протиправною бездіяльність Одеської міської ради, яка полягає в ухиленні від прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність ОСОБА_1 безоплатно земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:416008:0016) площею 0,1000 га за адресою: м. Одеса, вул. Рибальська, 45-Г, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року по справі №520/5836/16-а визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради №629-VІІ від 27 квітня 2016 року та зобов'язано Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством України порядку затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 безоплатно земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:416008:0016) площею 0,1000 га за адресою: м. Одеса, вул. Рибальська, 45-Г, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

25 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Одеської міської ради із заявою в якій просив виконати постанову Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2016 року, а саме: внести на сесію Одеської міської ради проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та передачу її у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Одеською міською радою листом від 19 червня 2017 року №01-26/404 було проінформовано позивача про те, що Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було підготовлено проект рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1000 га, за адресою: м. Одеса, вул. Рибальська, 45-Г, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», який було розглянуто на сесії Одеської міської ради від 08.02.2017 року, але при голосуванні депутатів не набрав необхідної кількості голосів.

Суд першої інстанції, проаналізувавши фактичні обставини справи та вірно визначивши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Про законність та обґрунтованість судового рішення, свідчать наступні норми права.

Частиною 2 статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльн ості Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із частинами 9 і 10 статті 267 КАС України (в редакції від 03 серпня 2017 року) особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду.

Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дня її підписання. У разі якщо заява подається представником, у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі. Одночасно із заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень – відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.

Аналіз положень статті 267 КАС України та статті 2 цього Кодексу свідчить, що позов, який спрямований на контроль за виконанням судових рішень, виключає одночасний розгляд спору про оскарження дій суб'єкта владних повноважень з інших підстав, що не пов'язані з належним виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача з невиконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року по справі №520/5836/16-а та направлені на досягнення результатів, передбачених статтею 267 КАС України.

Таким чином, розгляд пред'явлених вимог ОСОБА_1 в порядку позовного провадження, як нового позову є неможливим, оскільки судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах повинен розглядатись в порядку статті 267 КАС України.

Відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Одеської міської ради унеможливлює також і задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди у порядку статті 21 КАС України (в редакції від 03 серпня 2017 року), оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про визнання протиправною бездіяльності Одеської міської ради.

Таким чином, правильними є висновки суду першої інстанції, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Аналогічний правовий висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №520/5980/17, який враховується судом на підставі ч.5 ст.242 КАС України.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на порушення Одеською міською радою приписів статті 20 Закону України «Про звернення громадян» при розгляді його звернення не може бути прийнято судом апеляційної інстанції, у зв’язку з наступним.

Так, ОСОБА_1 не звертався у цій справі з позовною вимогою щодо бездіяльності при розгляді звернення громадянина, що унеможливлює розгляд такої позовної вимоги судом першої інстанції, з огляду на приписи частини 2 статті 11 КАС України ( в редакції від 03 серпня 2017 року).

Не можуть бути також змінені позовні вимоги і в апеляційній скарзі, що передбачено ч.4 ст.195 КАС України (в редакції від 03 серпня 2017 року).

Аналогічна норма закріплена і в оновленому КАС України, в редакції від 15 грудня 2017 року, яка передбачає, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції (ч.5 ст.308 КАС України).

Підсумовуючи викладене слід зазначити, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, на підставі ст. 316 КАС України, є всі підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, стягнення моральної шкоди, встановлення строку виконання рішення, зобов’язання надати звіт – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач – суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повне судове рішення складено 14.06.2018 року.