Рішення № 74669391, 23.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1564/15 Справа № 202/34771/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Колодяжна Н.Є.

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Колодяжної Н. Є.

суддів – Макарова М.О., Лисичної Н.М.

при секретарі – Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” до ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за теплову енергію, –

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2014 року, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні в частині стягнутої суми заборгованості, виходячи з наступного.

Відповідач по справі – ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 і постійно користується тепловою енергією, яку виробляє ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго, спочатку як користувач квартири, а з 2009 р. як власник, разом з донькою. У відповідності до Житлового кодексу України, ЗУ “Про теплопостачання”, ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” зобов’язана своєчасно вносити плату за використану теплову енергію. Але плата за спожиту енергію проводилися несвоєчасно, що призвело до утворення заборгованості.

Задовольняючи вимоги у повному розмірі, районний суд, вірно посилаючись на норми матеріального права, рішення Дніпропетровської міської ради щодо розміру встановлених тарифів, разом з тим, допустив неповноту у дослідженні доводів та заперечень сторін, а також залишив без уваги вимоги закону щодо застосування строків позовної давності за заявою про це сторони у спорі, а також щодо наслідків переривання перебігу позовної давності

Так, із розрахунків заборгованості, наданих позивачем, в тому числі, на запити апеляційного суду, вбачається, що заборгованість нараховувалась з 2004року. Між тим,

за ст.257 ЦПК - позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До суду Товариство звернулось у жовтні 2013року. В зв*язку з цим відповідачка письмово просила про застосування строків позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов’язку.

Враховуючи дану норму закону, на яку посилався і райсуд, пояснення сторін з питання строку, а також наданий позивачем доказ – заяву про видачу судового наказу, з якою Товариство зверталося до суду у жовтні 2010року, що є підставою вважати строк позовної давності перерваним, - районному суду необхідно було відрахувати з цієї дати три роки назад та перевіряти розрахунок заборгованості, починаючи з жовтня 2007року по жовтень 2009р., враховуючи, що період після жовтня 2009року, згідно пояснень обох сторін та останнього, наданого апеляційному суду, розрахунку, - не є спірним. Однак районний суд такі обставини залишив без уваги та необґрунтовано, безпідставно, взяв за основу два періоди розрахунку : з 01.09.2004 по 31.10.2007 – та з 01.11.2007 по 31.10.2009 .

Апеляційний суд, перевіривши наявність суми заборгованості за вказаний вище період, встановив, що у жовтні- грудні 2007р. було нараховано позивачем до сплати суму 734,83грн., а сплачено відповідачкою – 450грн., заборгованість склала- 284,83грн.; за 2008рік нарахована сума 2 109,28грн., сплачено 2 100грн., заборгованість- 9,28грн.; у 2009р. по жовтень 2009р.- нараховано -1 598,79грн., сплачено- 1650грн. , переплата складає 51,21грн. Загальна сума заборгованості - 242,90 грн. Зазначена сума підлягала стягненню з відповідачки на користь позивача.

Рішення райсуду з таких підстав повинне бути змінене в частині стягнутої суми заборгованості.

Усі доводи апеляційної скарги перевірені та підлягають частковому задоволенню в частині зменшення суми, в іншій частині - доводи апеляційної скарги є такими, що протирічить дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, –

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2014 року – змінити в частині стягнутої суми заборгованості зменшивши її до 242, 90 грн..

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення чинне з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.Є. Колодяжна

Судді: М.О. Макаров

ОСОБА_3