Постанова № 74669056, 01.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1919/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Федусика А.Г.,

суддів – Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,

при секретарі – Пальоній І.М.,

за участю: представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_4 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Бізнес 2" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Бізнес 2" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 вересня 2017 року №0047531201 та №0047541201.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказане рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 вересня 2017 року на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1. ст.75, ст.76, п.200.10 ПК України посадовими особами ДФС проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2017 року, поданої ТОВ.

За результатами перевірки складено акт "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Агро-Бізнес 2" за №1873/21-22-12-01/3171124 від 07 вересня 2017 року.

Відповідно до висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ п.187.1 ст.187, п. 200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання за липень 2017 року. Відповідальність платника передбачена п.123.1 ст.123 ПК України.

Висновки акту перевірки №1873/21-22-12-01/3171124 від 07 вересня 2017 року стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 25 вересня 2017 року №0047531201 та №0047541201.

Зазначені обставини у сукупності і стали підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.

Положеннями ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Так, за наслідком проведеної перевірки податковим органом було складено акт №1873/21-22-12-01/3171124 від 07 вересня 2017 року, в якому було вказано, що на підставі аналізу даних, зазначених в податковій декларації ТОВ по податку на додану вартість за липень 2017 року, було виявлено податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте не були включені позивачем до податкової декларації за зазначений звітній період.

На підставі вказаних обставин, контролюючим органом зроблено висновок, що ТОВ занижено податкові зобов'язання та визначена сума цих зобов'язань, яка склала 764765,4 грн.. При цьому п.4 таблиці 1 вказаного акту суть допущеної позивачем помилки визначена як "арифметична (методологічна) помилка (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом".

Також, в акті камеральної перевірки відповідачем визначено перелік податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН та не включених до декларації з ПДВ за липень 2017 року, при цьому відповідачем не було враховано пояснень та заперечень ТОВ з яких вбачається, що всі не включені до декларації накладні є результатом збою системи реєстрації електронної форми, внаслідок якого на одну операцію з постачання товарів/послуг в системі ЄРПН було декілька разів зареєстровано одні і ті ж накладні.

Разом з тим, з аналізу наведених висновків ДФС вбачається, що податковим органом фактично було перевірено достовірність, повноту нарахування податку на додану вартість, що не відповідає правовій меті, з якою законодавцем було впроваджено процедуру та можливість проведення камеральної перевірки, і що є предметом виключно документальної перевірки, оскільки згідно до ст.75.1.2 ПК України документальна вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

Крім того, слід додати, що відповідач в листі від 06 жовтня 2017 року №4648/10/21-22-12-01-08 прийшов до висновку щодо необхідності проведення документальної позапланової перевірки, за наслідком проведення якої податковий орган повноважний дослідити питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, чого, між тим, податковим органом зроблено не було, що, на думку колегії суддів, унеможливлює встановлення висновків щодо податкового стану позивача по податку на додану вартість.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 вересня 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенні.

Рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи, викладені у апеляційній сказі, були предметом дослідження судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.308, 315, 316, 321,322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_4