Постанова № 74668973, 14.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3846/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Макарика В.Я.

суддів – Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання – Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_2, м. Луцьк) у справі №803/1977/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства “Укрліссервіс” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2017 року Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства “Укрліссервіс” в якому просило стягнути на користь держави в особі позивача в дохід державного бюджету на рахунки відкритті в управлінні Державної казначейської служби України (Держбюджет Ківерцівського району, 50070000, номер рахунку 31216230700128, ідентифікаційний код 38051994, банк ГУДКСУ у Волинській області, МФО 803014) адміністративно-господарські санкції в сумі 38 218,18 грн. та пеню в сумі 4815,72 грн.

Рішенням ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, просить таке скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідач подав центру зайнятості звіти №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) не за всі місяці 2016 року, а лише 04.04.2016 року, 06.05.2016 року, 06.06.2016 року, а відтак роботодавцем не вчинено усіх дій, необхідних для працевлаштування інвалідів, тому підстави для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в даному випадку відсутні.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.12.2017 ПП “Укрліссервіс” подало до ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (форма № 10-ПІ), у якому відображено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2016 році становила 44 особи (рядок 01 звіту), з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 1 особу (рядок 02 звіту), яким є ОСОБА_3, інвалід 3 групи. При цьому, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-ХІІ, повинна складати 2 особи (рядок 03 звіту), фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2016 році становив 1681,6 тис. грн. (рядок 04 звіту).

08.12.2017 за вих. № 81-17/102 Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів направило ПП “Укрліссервіс” претензію щодо добровільної сплати адміністративно-господарських санкцій та пені (а. с. 10), яка листом від 23.12.2017 була залишена відповідачем без задоволення.

Наказом від 31.08.2015 № 15/1 до штатного розпису ПП “Укрліссервіс” з метою забезпечення виконання вимог статті 19 Закону № 875-ХІІ було введено посаду підсобного робітника у кількості двох одиниць з місячним окладом 1218,00 грн. (а. с. 26) та 01.09.2015 відповідач подав до Ківерцівського районного центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, у якій вказав про наявність вакансії підсобного працівника для працевлаштування інваліда.

ОСОБА_1 обласного центру зайнятості від 19.02.2018 № 548/05-5 підтверджено, що протягом 2015 - 2017 років ПП “Укрліссервіс” подало до Ківерцівського районного центру зайнятості 11 звітів за формою № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”. При цьому, протягом 2016 року роботодавцем подано інформацію про потребу в 6 працівниках, які мають гарантії щодо сприяння працевлаштуванню (інваліди), 1 особа була працевлаштована за сприяння центру зайнятості на ПП “Укрліссервіс”. В 2016 році на обліку в Ківерцівському районному центрі зайнятості перебували 117 осіб з інвалідністю.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відтак, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2016 році становила 44 особи (згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою № 10-ПІ), тому згідно із частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ відповідач у 2016 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 2 робочих місця. Проте, протягом 2016 року цей норматив був виконаний частково у кількості 1 особи.

За приписами частин першої - четвертої статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач фактично створив окреме робоче місце для працевлаштування інвалідів, систематично шляхом подання у 2016 році звітності за формою № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” інформував Ківерцівський районний центр зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.

Суд апеляційної інстанції взявши до уваги наведене вище, зазначає, що у 2016 році одна посада для працевлаштування інвалідів у відповідача була вакантна з незалежних від відповідача причин. Також слід зазначити, що відповідач ужив усіх необхідних та залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до статті 18-1 Закону № 875-ХІІ пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості. Відтак, обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, на підприємство не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватися. Вказана правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.04.2013 (справа № 21-81а13).

Суд апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції, що відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.03.2015 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й), тому законодавством не передбачено обов’язку роботодавця щомісячно подавати звітність за формою № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі №803/1977/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складений 14 червня 2018 року.