Постанова № 74668942, 13.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року справа №812/327/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Борисова А.А.

за участю сторін по справі:

позивач: не з’явився

відповідач: ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Чиркін С.М.) від 28 березня 2018 року (повне рішення складено 02 квітня 2018 року) по справі №812/327/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Мічуринське» до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.01.2018 року №0003731206,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.01.2018 року №0003731206 на суму 121 948,51 грн у тому числі за основним платежем 97 558,81 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 24 389,70 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 26.01.2018 року №0003731206.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, який позивачем не надався до податкового органу. Крім того, порядок звільнення від сплати за використання земельними ділянками Законом № 1669 не визначений.

Позивач у судове засідання не з’явився був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Між позивачем та Новоайдарською районною державною адміністрацією 20.08.2008 р. укладено договір оренди земельних ділянок, згідно якого відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 25.07.2008 № 261, передано в строкове платне користування земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться за межами населеного пункту на території Райгородської сільської ради Новоайдарського району Луганської області, на строк 49 років, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 0,5% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок і складає 33205,41 грн (а.с. 94-95).

Позивачем 19.02.2015р. подано до Слов'яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, у графі 13 якої нараховано орендної плати на 2015 рік, усього 231805,55 грн, із щомісячною сплатою протягом 2015 року по 19317,13 грн, а у грудні - 19317,12 грн.

01.12.2017 року позивачем до Слов'яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області внаслідок самостійно виявлених помилок подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік № НОМЕР_1, у графі 3 якої нараховано орендної плати на 2016 рік, усього 79819,54 грн, із щомісячною сплатою протягом 2015 року по 6651,63 грн, а у грудні - 6651,61 грн, у графі 5 нараховано до збільшення податкове зобов'язання на 2016 рік всього 71837,59 грн, а щомісячно протягом 2016 року по 5986,47 грн, а у грудні - 5986,42 грн.

01.12.2017 року позивачем до Слов'яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, у графі 3 якої нараховано орендної плати на 2015 рік, усього 7981,95 грн, та у графі 6 нараховано до зменшення податкового зобов'язання на 2015 рік на періоди, за якими не настав термін сплати, усього 223823,60 грн, у тому числі помісячно протягом 2015 року - 18651,97 грн, а у грудні - 18651,93 грн.

01.12.2017 року позивачем до Слов'яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області внаслідок самостійно виявлених помилок подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік № НОМЕР_2, у графі 3 якої нараховано орендної плати на 2015 рік, усього 79819,54 грн, із щомісячною сплатою протягом 2015 року по 6651,63 грн, а у грудні - 6651,61 грн, у графі 5 нараховано до збільшення податкове зобов'язання на 2016 рік всього 71837,59 грн, а щомісячно протягом 2016 року по 5986,47 грн, а у грудні - 5986,42 грн.

01.12.2017 року позивачем до Слов'яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області внаслідок самостійно виявлених помилок подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік № НОМЕР_3, у графі 3 якої нараховано орендної плати на 2015 рік, усього 78047,05 грн, із щомісячною сплатою протягом 2015 року по 6503,92 грн, а у грудні - 6503,93 грн, у графі 6 нараховано до зменшення податкове зобов'язання на 2015 рік всього 1772,49 грн, а щомісячно протягом 2015 року по 147,71 грн, а у грудні - 147,68 грн.

12.12.2017 року позивачем до Слов'яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, у графі 3 якої зазначено про відсутність податкового зобов'язання на 2015 рік та у графі 6 нараховано до зменшення податкового зобов'язання на 2015 рік на періоди, за якими не настав термін сплати, усього 78047,05 грн, у тому числі помісячно протягом 2015 року - 6503,92 грн, а у грудні - 6503,93 грн.

29.11.2017 року позивачем подано до Слов'яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, у графі 13 якої нараховано орендної плати на 2016 рік, усього 7981,95 грн, із щомісячною сплатою протягом 2016 року по 665,16 грн, а у грудні - 665,19 грн.

01.12.2017 року позивачем до Слов'яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області внаслідок самостійно виявлених помилок подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № НОМЕР_4, у графі 3 якої нараховано орендної плати на 2016 рік, усього 79819,54 грн, із щомісячною сплатою протягом 2016 року по 6651,63 грн, а у грудні - 6651,61 грн, у графі 5 нараховано до збільшення податкове зобов'язання на 2016 рік всього 71837,59 грн, а щомісячно протягом 2016 року по 5986,47 грн, а у грудні - 5986,42 грн.

01.12.2017 року позивачем до Слов'яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області внаслідок самостійно виявлених помилок подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № НОМЕР_5, у графі 3 якої нараховано орендної плати на 2016 рік, усього 78047,05 грн, із щомісячною сплатою протягом 2016 року по 6503,92 грн, а у грудні - 6503,93 грн, у графі 6 нараховано до зменшення податкове зобов'язання на 2016 рік всього 1772,49 грн, а щомісячно протягом 2016 року по 147,71 грн, а у грудні - 147,68 грн.

01.12.2017 року позивачем до Слов'яносербської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9271237398, у графі 3 якої нараховано на 2016 рік, усього 45527,45 грн, у тому числі: за період з січня по травень включно зазначено про відсутність податкових зобов'язань, за період з червня по листопад включно по 6503,92 грн щомісяця, за грудень 6503,93 грн. У графі 6 нараховано до зменшення податкового зобов'язання на 2016 рік на періоди, за якими не настав термін сплати, усього 32519,60 грн, у тому числі за період з січня по травень по 6503,92 грн. щомісяця.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (уточнюючої) за 2015-2017 роки, за результатами якої складено акт від 02.01.2018 року № 02/12-32-12-06/00414606 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2018 року № 003731206 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 121948,51 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на 97558,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 24389,70 грн.

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, несвоєчасне подання податкової звітності з плати за землю за 2016-2017 роки в порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, відповідальність передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції сторонами визнано, що фактично платіжним дорученням від 01.11.2017 року № 102 була сплачена орендна плата за землю за червень - липень 2016 року відповідно по 6503,02 грн., та частково за серпень 2016 року 4501,76 грн., платіжним дорученням від 06.11.2017 року № 110. Платіжним дорученням від 06.11.2017 року № 110 фактично був сплачений залишок боргу за 2016 рік, починаючи з частини серпня 2016 року в загальній сумі 30527,45 грн. та орендна плата за 2017 рік в сумі 78047,05 грн., але відповідачем платежі були перерозподілені в рахунок боргів попередніх періодів.

Зазначене кореспондується з інформацією, наявною в інтегрованій картці платника податків.

Тобто, між сторонами відсутній спір щодо періодів подання звітних та уточнених декларацій за 2015, 2016, 2017 рік, первісних розрахунків розмірів орендної плати, зазначених у звітних деклараціях. Спірним є застосування статей 6, 10 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII) в частині звільнення позивача від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року. На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція до якого включено,зокрема, с.Райгородка, Райгородської сільської ради Новоайдарського району Луганської області.

Статтею 6 Закону№1669 (в редакції, чинної до 08.06.2016р.) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно частини 3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснювали діяльність на території проведення антитерористичної операції, в силу норм ст. 6 Закону№1669, звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Оскільки земельна ділянка позивача розташована на території с. Райгородка Луганської області, тобто на території проведення АТО, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що ПрАТ «Мічуринське» у період з 14.04.2014р. по 07.06.2016р. включно звільнялося від плати за землю за цими земельними ділянками в силу статті 6 Закону № 1669-VII, а тому правомірно задоволено позов.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Статтею 6 Закону № 1669, яка має пряму дію, для звільнення від сплати земельного податку не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин, а тому доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року по справі №812/327/18 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року по справі №812/327/18 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 13 червня 2018 року.

Повне судове рішення складено 14 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 13 червня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

ОСОБА_1