Постанова № 74668914, 12.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5206/16-ц 22-ц/774/1178/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 210/5206/16

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді –доповідача: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання -Гладиш К.І.,

сторони справи:

позивачі – ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг»

розглянувши в порядку спрощенного позовного провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 березня 2018 року, ухваленого суддею Вікторович Н.Ю. у м. Кривому Розі,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» (далі- ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» або відповідач), із позовом, на обгрунтування якого зазначили, що 01 лютого 2010 року вони, як винахідники, подали заяви до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» про видачу патентів в Україні на корисну модель спосіб збагачення залізних руд. 10 березня 2010 року вони отримали Патент на корисну модель №48443 спосіб збагачення залізних руд та Патент на корисну модель №48444 спосіб збагачення залізних руд, відповідно до яких вони є власниками корисної моделі №48443 та №48444.

12 вересня 2014 року в газеті «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» (№35), яку офіційно видає ПАТ «АрселорМіталл ОСОБА_3 Ріг» була надрукована стаття під назвою: «Повысить качество реально», в якій зазначено, що: «Повысить качество железорудного концентрата, производимого на РОФ№ 2, позволит установка тонкого грохочения... К слову, обогатители РОФ №2 очень благодарны за помощь по внедрению новой технологии специалистам НПП «Горняк» ОСОБА_4 и ОСОБА_5». Із вищезазначеної статті їм стало відомо, що відповідач незаконно використовує метод тонкого грохочення, що ними запатентований та вони, в свою чергу, не укладали ліцензійні договори з відповідачем, які б надавали йому право користування даним методом. Таким чином, відповідач на секції №10 РОФ № 2 ГЗК незаконно використовував корисну модель «технологію тонкого грохочення» без укладання ліцензійного договору з власниками Патенту, чим спричинив їм матеріальні збитки. За висновком експерта №70/38-783 від 07 грудня 2015 року в сфері інтелектуальної власності «у виробничому процесі» по збагаченню залізної руди на секції №10 рудозбагачувальної фабрики РЗФ №2 гірничого департаменту відповідача використана кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за Патентом №48444 та ознака, що еквівалентна ознаці, - «що піддають тонкому просіюванню на сито з розміром вічка від 0,05x0,05 до 0,07x0,07мм».

Відповідно до висновку експертизи у сфері інтелектуальної власності від 29 липня 2016 року №70/38-17, розмір матеріальної шкоди, яка заподіяна позивачам, як власникам Патенту України на корисну модель №48444 внаслідок використання корисної моделі у виробничому процесі на РЗФ №2 гірничого департаменту відповідачем складає 185383743 гривні 66 копійок. Крім того, експертизою від 29 липня 2016 року встановлено, що використовуючи у період часу з жовтня 2012 року по грудень 2013 року у виробничому процесі по збагаченню залізної руди на секції №10 РЗФ № 2 гірничого департаменту відповідача корисну модель за Патентом №48444 відповідачем було отримано 135343499,80 доларів США. Виходячи із середньої стандартної ставки роялті у металургійній промисловості, - 6,5%, винагорода позивачам, як власникам Патенту №48444, мала складати 8797327,49 доларів США. В еквіваленті до національної валюти Україним позивачі просили стягнути на їх користь розмір матеріальної шкоди, заподіяної ним, як власникам Патенту на корисну модель №48444 внаслідок використання корисної моделі у виробничому процесі на РЗФ №2 гірничого департаменту відповідача 185383743 гривень 66 копійок.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнути судові витрати.

На обгрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначила, що суд першої інстанції допустив неправильне тлумачення закону та не застосував закон, який підлягав застосуванню, зокрема, ч.2 ст. 460 ЦК України, яка передбачає, що об`єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Апелянт зазначив, що об`єктом порушеного права інтелектуальної власності, захищеного патентом в данній справі є сам процес, як об`єкт технології, який являє собою дію або сукупність дій, які лише спрямовані на досягнення певного технічного результату, без визначення такого результату в якості обов`язкової умови процесу, а контролювання якості продукту визначено виключно одним з можливих варіантів процесу. В контексті даних доводів апелянт заперечив проти висновку суду про те, що обов`язковою умовою доведення факту використання відповідачем, передбаченої патентом корисної моделі є доведення факту отримання від її використання технічного результату - економічного ефекту у вигляді продукції (товарного концентрату) з чітко визначеними якісними показниками вмісту заліза.Крім того, апелянт звернув увагу колегії суддів на те, що продукт отриманий з використанням належної позивачам та захищеної патентом корисної моделі, та його якісні показники, не є предметом спору в даній справі, оскільки вимоги позивачів до відповідача полягають виключно у встановленні факту незаконного використання корисної моделі та стягненні матеріальної шкоди. Апелянт зазначив, що під час розгляду справи позивачами в повному обсязі належними та допустими доказами доведено саме застосування відповідачем процесу, що охороняється патентом, а також спричинені цим застосуванням збитки.

Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погодився із доводами представника Позивача-1, вважав їх безпідставними та необґрунтованими, не підтвердженими належними, допустимими та достатніми доказами. Натомість зазначив, що рішення Дзержинського районного суду міста ОСОБА_3 від 02.03.2018 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, та просив залишити його без змін. Зокрема, зазначив, що на 10-й секції по виготовленню товарного концентрату РЗФ-2 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» за договором №727 між відповідачем та ТОВ "НВП Гірник" було встановлено додаткове обладнання тонкого грохочення. На етапі пусконалагоджувальних робіт здійснювалися технологічне налагоджування та пробні запуски обладнання. Такі досліди дійсно дозволяли отримати якісні показники вмісту заліза в концентраті 68% та вище, які було заявлено Підрядником за Договором №727. Однак зі змісту Акту чітко вбачається, що в ході цих дослідів обладнання працювало з частковим навантаженням неповний виробничий цикл. Однак, при подальшому опробуванні операції тонкого грохочення на секції №10 РЗФ №2 ГД (гірничого департаменту) ПАТ «АМКР» було виявлено, що обладнання стабільно не працює і його впровадження в повний виробничий цикл технологічно є неможливим. Багатократно траплялися поломки, які підрядник був готовий усунути лише за умови додаткових інвестицій. При цьому розмір інвестицій, враховуючи вже понесені відповідачем при виконанні договору витрати, а також з позиції вірогідного прибутку за умови справної роботи обладнання, був економічно недоцільним. У зв’язку з цим, обладнання так і не було задіяно в промисловому процесі товариства.

Із долучених до матеріалів справи технологічних показників секцій №9, 10, 11, 12, 13, 14 РЗФ-2 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» з 01.01.2012 по 31.12.2013 згідно даних КІС АСДК ГД, а також журналів хімічного аналізу експресов збагачення ІЦ-9 по фабрикам РОФ-1 та РОФ-2 ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» за період з 29.12.2012 по 18.12.2013, в яких міститься інформація про результати проведення лабораторних хімічних аналізів показників якості товарного концентрату по кожній секції з 6 секцій окремо за кожні 2 години 40 хвилин, вбачається, що показники вмісту заліза в концентраті, виробленому на секції №10 РЗФ-2 в період з 01.01.2012 по 31.12.2013 не мають суттєвих відхилень від якісних показників на інших секціях РЗФ-1, РЗФ-2 та складають в середньому – 65,80%, показників зі вмістом заліза 68% та вище судом не виявлено.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії зовнішньоекономічних контрактів ПАТ «АМКР» по експорту готової проекції від 14.09.2012 №204Z-2012 та специфікацій до нього, та від 28.03.2013 №152Z-2013 та специфікацій до нього, які містять інформацію про реалізацію ПАТ «АМКР» у період з 2012 по кінець 2013 року готової продукції – товарного концентрату. В той же час, дані матеріали також не містять інформації про відвантаження та продаж підприємством у вказаний у позові період готової продукції – товарного концентрату з підвищеним до 68% та вище вмістом заліза. Виходячи зі змісту специфікацій до контрактів, продукція, яка реалізовувалася відповідачем по даним контрактам на експорт, мала вміст заліза 65,3%, з допустимим відхиленням по показнику заліза до 0,8%.

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази підтверджують той факт, що Відповідачем не застосовувався метод «тонкого грохочення» на секції №10, адже відсутній заявлений за Договором №727 та патентом №48444 технічний результат - підвищення вмісту заліза в кінцевому товарному концентраті від 2 до 3,5% при виробництві товарного концентрату на секції №10 РЗФ-2 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» та товарний концентрат зі вмістом заліза 68% не реалізовувався на продаж у заявлений у позові період з 01.10.2012 по 31.12.2013.

Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

За частиною 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, вислухавши позивача ОСОБА_1, його представника та представника другого позивача ОСОБА_2 ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 березня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Державним департаментом інтелектуальної власності був виданий деклараційний патент №48444 на корисну модель «Спосіб збагачення залізних руд», відповідні відомості опубліковано 10 березня 2010 року в бюлетені №5 за 2010 рік у виданні «Промислова власність» (том №1, а.с.14-16).

Судом першої інстанції було правильно визначено характер правовідносин, що склалися між сторонами - спір з приводу відшкодування шкоди заподіяної порушенням права інтелектуальної власності, зокрема, завдання шкоди позивачам шляхом незаконного користування відповідачем запатентованою позивачами корисною моделлю.

Так, Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та главами 35, 39 Цивільного кодексу України регулюються відносини, що виникають у зв'язку з набуттям та здійсненням права власності на винаходи і корисні моделі в Україні.

Відповідно до ст.1 Закону, винахід (корисна модель), - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Деклараційний патент на корисну модель, - це різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель.

Згідно вимог ст. 6 Закону, винаходу (корисній моделі) надається правова охорона, об'єктом якої є, зокрема, процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Дія патенту (деклараційного патенту), виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.

Процес як об'єкт технології, - це дія або сукупність дій, виконуваних щодо продуктів та інших матеріальних об'єктів за допомогою принаймні одного продукту і спрямованих на досягнення певного технічного результату. Таким процесом, зокрема, є виготовлення, обробка, переробка продукту та контролювання його якості, перетворення речовини, енергії, даних, вимірювання параметрів, діагностування, лікування, керування процесом, який є об'єктом технології (п.2.3.2. «Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», затверджених наказом МОН України №22 від 22 січня 2001 року).

Статтею 28 Закону передбачено виключне право власника патенту (деклараційного патенту) використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Використанням винаходу (корисної моделі) згідно із цією нормою Закону визнається виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним. Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй. Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.

Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені ст.28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно із чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки (ч.ч.1, 2 ст.34 Закону).

Захист прав власника патенту на винахід (корисну модель) здійснюється шляхом застосування способів захисту, передбачених ст.35 Закону та ст.16 ЦК України.

Так, ст.ст.34, 35 Закону поряд з іншими способами захисту прав на винахід (корисну модель) передбачають встановлення факту використання винаходу (корисної моделі), а також відшкодування заподіяних збитків.

Частиною 1 ст.16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в передбачений законом спосіб.

Такими способами згідно із ч.2 цієї норми, зокрема, є: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 ЦК України).

Позивачами на обгрунтування свого позову було зазначено, що вони довідалися про порушенням своїх прав на запатентовану корисну модель із замітки в газеті АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» (№35), яку офіційно видає ПАТ «АрселорМіталл ОСОБА_3 Ріг» у 2014 році, під назво мовою оригінала- «Повысить качество реально», в якій зазначено, що: «Повысить качество железорудного концентрата, производимого на РОФ№ 2, позволит установка тонкого грохочения... К слову, обогатители РОФ №2 очень благодарны за помощь по внедрению новой технологии специалистам НПП «Горняк» ОСОБА_4 и ОСОБА_5». Із вищезазначеної статті їм стало відомо, що відповідач незаконно використовує метод тонкого грохочення, що є запатентований ними та вони в свою чергу не укладали ліцензійні договори з відповідачем, які б надавали йому право користування даним методом. Таким чином, відповідач на секції №10 РОФ № 2 ГЗК незаконно використовував корисну модель «технологію тонкого грохочення» без укладання ліцензійного договору з власниками Патенту, чим спричинив їм матеріальні збитки.

Проте, дані доводи позивачів спростовуються матеріалами справи.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що 12 лютого 2010 року між відповідачем та ТОВ «НВП Гірник» (підрядник) було укладено договір №727 на виконання технічного переоснащення технологічної модернізованої секції №10 РЗФ №2 ГЗКа із застосуванням тонкого грохочення (далі- Договір №727). За умовами Договору №727 підрядник зобов’язався: виконати технічне переоснащення із застосуванням тонкого грохочення на технологічній модернізованій секції №10 РЗФ №2 ГЗКа з вмістом заліза в концентраті 66% із доведенням якості концентрату за вмістом заліза до 68-68,5%; розробити технологічні рекомендації на виконання технічного переоснащення; розробити технічне завдання на виконання проекту «Застосування тонкого грохочення в технологічній модернізованій секції №10 РЗФ №2 ГЗКа»; розробити та погодити проект з відповідними службами Замовника.

Судом першої інстанції в судових засіданнях, в тому числі з показань свідків, умов договору №727 та додатків до нього, та не заперечувалося позивачами, було встановлено, що метою впровадження даного обладнання тонкого грохочення за вказаним договором є додаткова обробка товарного концентрату, який виготовлюється на секції №10 РЗФ-2 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3», технічним результатом якої мало би бути підвищення вмісту заліза в готовому продукті на 2-2,5%, тобто з початкових показників по секції в 66% до 68-68,5%.

Судом першої інстанції досліджено надані відповідачем технологічні показники секцій №№9, 10, 11, 12, 13, 14 РЗФ-2 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, згідно даних КІС АСДК ГД, а також журнали хімічного аналізу експресов збагачення ІЦ-9 по фабрикам РОФ-1 та РОФ-2 ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» за період з 29 грудня 2012 року по 18 грудня 2013 року (том №1, а.с.149-том №9, а.с.101, 209-233), в яких міститься інформація про результати проведення лабораторних хімічних аналізів показників якості товарного концентрату по кожній секції окремо за кожні 2 години 40 хвилин, в тому числі і по секції №10 РЗФ-2 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг». В даних матеріалах міститься зокрема інформація щодо вмісту заліза в товарному концентраті по кожній із секції, в тому числі і секції №10.

На підставі вказаних матеріалів суд прийшов до висновку, що показники вмісту заліза в концентраті, виробленому на секції №10 РЗФ-2 в період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року не мають суттєвих відхилень від якісних показників на інших секціях РЗФ-1, РЗФ-2 та складають в середньому, - 65,80%, показників зі вмістом заліза 68% та вище судом не виявлено.

Суду апеляційної інстанції заперечень з приводу даних висновків суду від позивачів, апелянта не надійшло, натомість представник апелянта стверджувала, що порушення прав позивачів на інтелектуальну власність містяться у самому запровадженні технології тонкого грохочення відповідачем, саме процесу без визначення результату - економічного ефекту у вигляді продукції (товарного концентрату з чітко визначеними якісними показниками вмісту заліза) в якості обов`язкової умови процесу.

Колегія суддів не може погодитися із таким доводом апеляційної скарги, адже як зазначено, в самому описі до патенту на корисну модель №48444, власниками якого є позивачі, і про порушення їх прав інтелектувальної власності, вони зазначають в даній справі, завданням цієї корисної моделі є вдосконалення збагачення залізорудної сировини, представленої магнетитовими кварцитами, за рахунок того, що за допомогою технологічних циклів тонкого просівання на ситах з регламентованим розміром вічків виділяють узкофракційний склад з підвищеним вмістом корисного компонента і у результаті магнітної сепарації залізорудного продукту одержують залізорудний концентрат з високим вмістом корисного компонента.Технічним результатом від використання способу є досягнення приросту вмісту заліза в товарному концентраті на 3-3,5% при мінімізації підвищення собівартості продукції при використанні сит (т.1, а.с.18).

Колегія суддів також не може погодитися із доводами апеляційної скарги, щодо того, що суд першої інстанції неправомірно досліджував чи було досягнуто відповідного технічного результату при впровадженні на підприємстві відповідача технології тонкого грохочення, тому що розмір збитків позвиача розраховано саме з вартості отриманого товарного концентрату на данмоу підприємстві.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що доводи позивачів, про те, що їм нібито стало відомо про незаконне використання запатентованої ними корисної моделі лише у 2014 році із замітки з газеті, не відповідають дійсності, тому що ці твердження були спростовані в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції як самим позивачем ОСОБА_1, який пояснив, що є засновником ТОВ "НВП Гірник", мав доступ та контролював впровадження технологіії тонкого грохочення на 10-й секції РЗФ2 гірничого департаменту відповідача за договором від 2010 року, так і тим, що позивач ОСОБА_2 працював гловним збагачувальником на ТОВ "НВП Гірник" і був підписантом Акту пусконалагоджувальних робіт як заключного етапу за договором №727 з боку "НВП Гірник" у 2013 році.

Крім того, ані позивач ОСОБА_1, ані його та другого позивача представник ОСОБА_6 в судовому засіданні, в суді апеляційної інстанції не змогли пояснити, чому в договорі №727 від 12.02.2010 року не було ними зазначено, що за умовами договору на підприємство відповідача буде впроваджуватись запатентована ними корисна модель. Жодного пояснення не було надано позивачами/представником чому позивачем ОСОБА_2, який виступив співатором в науковій статті "Применение тонкого грохочения для повышения качества железорудного концентрата на обогатительной фабрике горнообогатительного комплекса "АрселорМіттал ОСОБА_3", зданій в редакцію в 2013 році, не було зазначено, якщо це мало місце у дійсності, факт впровадження у відповідача саме запатентованої позивачами корисної моделі технології тонкого грохочення. Дана стаття також підтверджує, що про запровадження технології тонкого грохочення на фабриці відповідача позивачі були обізнані (т.1. а.с.142-143).

Більш того, з цієї самої статті, співаторами якої в числі інших є позивач ОСОБА_2 та ТОВ "НВП Гіврник" вбачається, що практика використання тонкого грохочення на залізорудних збагачувальних фабриках нараховує декілька десятиліть. Тобто технологія тонкого грохочення була відома задовго до патентування позивачами своєї схеми. В статті також зазначено, що на даний час (2013р.) для збагачувальної фабрики №2 ГЗК ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг" розроблена проектна документація для реконструкції секції №10 за схемою із застосуванням тонкого грохочення.

Отже колегія суддів звертає увагу, що однією зі складових предмету Договору №727 було як раз виконати технічне переоснащення із застосуванням тонкого грохочення на технологічній модернізованій секції №10 РЗФ №2 ГЗКа з вмістом заліза в концентраті 66% із доведенням якості концентрату за вмістом заліза до 68-68,5%; розробити технологічні рекомендації на виконання технічного переоснащення; розробити технічне завдання на виконання проекту «Застосування тонкого грохочення в технологічній модернізованій секції №10 РЗФ №2 ГЗКа».

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачами не доведено факту незаконного використання відповідачем запатентованої ними корисної моделі, тим більше з огляду на встановлені обставини, що укладаючи та виконуючи Договір №727 позивачі цілком і повністю розуміли, що на оплатній основі (ціна договор 3511464,00 грн.) розпорядилися своїми права інтелектуальної власності, якщо як вони стверджують на підприємстві позивача було запроваджено ними же на договірних умовах схему тонкого грохочення - саме таку, яка відповідала запатентованій схемі №48444.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність порушень процесуального законодавства судом першої інстанції, який не прийняв за належні докази висновок судової експертизи, яка проведена справі.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За замовленням позивача у справі було отримано висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28.02.2018 року №31/13.3/13.9/42. Виходячи зі його змісту вбачається, що судовий експерт проводив дослідження на підставі копій матеріалів кримінального провадження №12015040710001400 від 29.05.2015 року, натомість матеріали цивільної справи №210/5206/16-ц експертом взагалі не досліджувалися та не аналізувалися. Слушними є доводи відповідача про те, що у зв’язку з цим, експертом при підготовці висновку не були враховані заперечення та пояснення відповідача, показання свідків, надані у судових засіданнях, письмові докази, зокрема, журнали хімічного аналізу експресов збагачення за період з 29.12.2012 по 18.12.2013, технологічні показники секції №9-13 РЗФ-2 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» з 01.01.2012 по 31.12.2013 згідно даних КІС АСДК ГД та інші докази, залучені до матеріалів цивільної справи та які відсутні в матеріалах кримінального провадження.

Крім того, вказане експертне дослідження проведено без дослідження якісних показників готового продукту (товарного концентрату) по секції №10 РЗФ-2 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг», без перевірки досягнення технічного результату за деклараційним патентом №48444 та без безпосереднього огляду матеріального об'єкту – секції №10 РЗФ-2 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» та обладнання «тонкого грохочення», а лише на підставі матеріалів, які подані однією стороною, а саме позивачем.

Виходячи зі змісту Висновку від 28.02.2018 року, на вирішення судової експертизи було поставлено питання: «Чи використовується (або використовувались) у процесі по збагаченню залізної руди на рудозбагачувальній фабриці (РЗФ) №2 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг», розташованого по вул. Орджонікідзе, 1 в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом №48443, або ознака, еквівалентна їй, якщо так, то який період часу?».

Дослідивши надану йому інформацію, експерт встановив, що у виробничому процесі по збагаченню залізної руди на рудозбагачувальній фабриці (РЗФ) №2 гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг», розташованого по вул. Орджонікідзе, 1 в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, використана кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом №48444.

При цьому, експерт відповідаючи на поставлене питання, виключно порівнював надану йому документацію, а саме: ознаки корисних моделей, зазначені в патенті та ознаки способу, зазначені в документації «Застосування тонкого грохочення в технологічній схемі збагачення в умовах ПАТ «АМКР». Етап 6. Заключний. Акт з виконання технологічних пусконалагоджувальних робіт», де наведена схема технологічного процесу збагачення залізистих кварцитів на секції №10 РЗФ-2. Вся надана йому інформація прийнята експертом як достовірна та спеціально не перевірялася.

Але, як слушно зазначив у відзиві представник відповідача та було встановлено під час судового розгляду, всі роботи по пусконалагоджувальним роботам згідно вказаного Акту здійснювало не ПАТ «АМКР», а підрядна організація ТОВ «НПП Гірник та Компанія», відповідно висновок про те, що наданому етапі корисну модель використовувало ПАТ «АМКР», є безпідставним.

Крім того, згідно з п.6 ст.6 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», дія патенту (деклараційного патенту), виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.

З огляду на визначення, наведене в п.2.3.2. «Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», затверджених наказом МОН України №22 від 22.01.2001, процес як об'єкт технології - це дія або сукупність дій, виконуваних щодо продуктів та інших матеріальних об'єктів за допомогою принаймні одного продукту і спрямованих на досягнення певного технічного результату. Таким процесом, зокрема, є виготовлення, обробка, переробка продукту та контролювання його якості, перетворення речовини, енергії, даних, вимірювання параметрів, діагностування, лікування, керування процесом, який є об'єктом технології.

В даному конкретному випадку, виходячи з опису до патенту №48444, технічним результатом від використання запатентованого способу є досягнення приросту вмісту заліза в товарному концентраті на 3-3,5% при мінімізації підвищення собівартості продукції при використанні сит. Отже, продукт, одержаний таким способом – це товарний концентрат із підвищеним відсотковим вмістом заліза. Однак експерт не здійснював дослідження якісних показників готового продукту по секції №10 з метою встановлення наявності технічного результату за наведений позивачами період з 01.10.2012 по 31.12.2013рр.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із тим, що висновок судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_8 є недостовірним та передчасним, оскільки експертом не було проведено належне вивчення предмету дослідження. Таким чином, відсутні підстави вважати встановленим факт використання у виробничому процесі по збагаченню залізної руди на РЗФ №2 ГД ПАТ «АМКР» кожної ознаки корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом №48444.

Колегія суддів не може погодитися із аргументами апелянта про неприйняття судом першої інстанції висновків експерта щодо розміру заподіяних збитків, оскільки позивачами не доведено самого факту заподіяння шкоди - незаконного використання захищених патентом прав інтелектуальної вланості позивачів.

Отже, дослідивши доводи та аргументи кожної із сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами та показаннями свідків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду на підставі положення ст.375 ЦПК України, залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України Апеляційний суд Дніпропетровської області,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 14 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: