Вирок № 74665845, 13.06.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1696/18

Провадження № 1-кп/521/571/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий - суддя - Жуковського С.О.

секретаря - Колесник Т.В.

за участю прокурора - Русу А.Л.

у присутності обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника – адвоката ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

представника потерпілого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, що має середню спеціальну освіту, не одруженого, раніше не судимого згідно зі ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2017 року приблизно о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_1, знаходячись в стані наркотичного сп'яніння, тим самим позбавивши себе можливості адекватно сприймати дорожню обстановку та контролювати рух керованого ним автомобіля НОМЕР_1, здійснював рух по вул. Головківська з боку вул. Дальницька в напрямку вул. Мельницька у м. Одеса.

На нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, а саме другорядної вул. Головківська та головної дороги вул. Мельницька, на якій полоси зустрічного руху відділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки, яку перетинати заборонено, водій ОСОБА_1, проігнорувавши вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не впевнившись у безпеці свого маневру, не надавши перевагу у русі мопеду «Yamaha»ьлп, під керуванням ОСОБА_3, який здійснював рух по головній дорозі вул. Мельницька, з боку вул. Михайлівська в напрямку вул. Банківська, при виконанні маневру лівого повороту виїхав на полосу зустрічного руху зазначеного перехрестя, де скоїв зіткнення з вказаним мопедом.

В наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований до КУ «МКЛ №1».

Відповідно до висновку №1840 від 15.08.2017 року у ОСОБА_3, малися наступні тілесні ушкодження: політравма, до складу якої входять - розтрощення правої нирки, розрив сечового міхура, розрив брижі тонкої кишки, закритий перелом обох сідничних та лонних кісток, переломи обох кісток правої гомілки в середній/нижній третині, садна правої гомілки, правого гомілково-ступневого суглоба та правої стопи. Вказані ушкодження супроводжувались травматичним шоком 4-го ступеня та були небезпечними для життя в момент спричинення. Крім того вказана полі травма викликала необхідність видалення правої нирки. Згідно з п. 2.1.3 «л», «о» та п 2.1.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Таким чином, водій ОСОБА_1 своїми діями допустив порушення вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та пунктів 2.3. «б», 2.9 «а», 10.5, 16.11 та п. 34 п/п 1.3 Правил дорожнього руху (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), що зобов'язують водія:

п. 2.3. «б» «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі»;

п. 2.9. «а» «Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

п. 10.5 «Поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку»;

п. 16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

п. 34. «Лінію розмітки 1.3 (яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху) перетинати забороняється».

знак 2.1 «Дати дорогу» «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 — транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі».

Відповідно до висновку авто технічної експертизи по дослідженню обставин зіткнення №17-4169 від 21.09.2017, слідує наступне: «В даній дорожньої транспортній ситуації водій автомобіля НОМЕР_1, що виїжджав на перехрестя з другорядної дороги згідно вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» дорожньої розмітки 1.3 та п.п. 10.5, 16.11 Правил дорожнього руху повинен був відмовитися від маневрування ліворуч та дати дорогу мопеду «Yamaha». Належним виконанням вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» дорожньої розмітки 1.3 та п.п. 10.5, 16.11 Правил дорожнього руху водій автомобіля НОМЕР_1 гарантовано мав технічну можливість запобігти зіткненню».

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочину визнав в повному обсязі, та показав, що він дійсно скоїв вищевказаний злочин. В теперішній час, він у скоєному кримінальному правопорушенні розкаюється, просить суд суворо його не наказувати, та призначити йому покарання з випробувальним терміном. Також визнав частково цивільний позов заявлений потерпілим.

Окрім повного визнання своєї провини, винність обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочину повністю доказана і підтверджується зібраними по справі в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з’ясовано правильність розуміння учасниками судового процесу обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції, та роз’яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 286 ч.2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, а саме то що він раніше не судимий згідно зі ст. 89 КК України, має постійне місто реєстрації та місце мешкання в м. Одесі, за яким характеризується з позитивної сторони, також суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_1 часткове відшкодував потерпілому матеріальний збиток (розписка та чек надається), суд враховує характер, мотиви та обставини вчинення кримінального правопорушення, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами які пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика, бажання стати на шлях виправлення, часткове відшкодування матеріальної шкоди.

Обставин які обтяжують покарання обвинуваченого судом встановлено – вчинення злочину в стані наркотичного сп’яніння.

Враховуючи викладені обставини, які пом’якшують покарання та обставини які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, признав йому покарання у межах встановлених санкції статті 286 ч.2 КК України, а саме у вигляді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 35 126 гривень 27 копійок, суд вважає задовольнити часткове, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 у розмірі 8 163 гривні відшкодував потерпілому матеріальний збиток, що підтверджується розписками.

Заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 200 000 гривень, суд вважає задовольнити частково, так як потерпілий на час скоєння злочину, та після скоєного злочину, переніс сильне емоційне та фізичне страждання.

Процесуальні витрати пов’язані з проведенням судових експертиз у відповідності з п. 3 ст. 124 КПК України слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, встановивши випробувальний термін строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені зазначеної статті КК України, а саме:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоди у розмірі 26 963 гривні 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 150 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 за проведення судових експертиз у розмірі 9 904 гривні 00 копійок на користь держави.

Речовий доказ по справі – автомобіля НОМЕР_1 - вважати повернутим за належністю.

Негайно звільнити ОСОБА_1 з під варти із зала суду.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий С.О. Жуковський