Ухвала суду № 74665224, 12.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/7210/18

Провадження № 1-кс/520/2274/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Марченко Я.А., за участю прокурора Майорова П.О., слідчого Каліушко І.О., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в місті Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, погодженого прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160480002106 від 10.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше судимим в 2014 році Ілічівським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 395 КК України звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив знову вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин: повторно,10.06.2018 року приблизно о 15 годин 50 хвилин, ОСОБА_2 знаходячись біля будинку №10/3 по пр-ту Небесної Сотні в м. Одесі, діючи умисно та з корисливих спонукань, шляхом ривку з шиї ОСОБА_5, відкрито викрав належний останній золотий ланцюжок вагою 5,5 грами (585 проба золота), вартістю 4000 гривень, утримуючи його при собі, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на зазначену суму.

10.06.2017 приблизно о 17:30 год. на розі вулиць Ак.Корольорва та Левітана в м.Одеса ОСОБА_6 був затриманий співробітниками поліції, безпосередньо після вчинення злочину.

10.06.2018 в якості свідка допитаний ОСОБА_7, що його знайомий ОСОБА_2 здав золотий ланцюжок до ломбарду, та отримав за нього грошові кошти в розмірі 3300 гривень. Після чого грошові кошти в розмірі 1500 гривень надав ОСОБА_7, а грошові кошти в розмірі 1800 гривень залишив собі.

10.06.2018 протоколом огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова,15А було виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 1500 гривень купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 3 штук (ВВ5358619, ФЖ6994144, ЛД1736985).

Крім того, при складанні протоколу про затримання передбаченого ст. 208 КПК України, у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено: довідку з ломбарда № 7.3463/0.7033 від 10.06.2018, довідка з ломбарду №751386 від 09.05.2018, два товарних чека, грошові кошти в розмірі 1800 гривень: купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 3 штуки (ЛГ6582744, ФЖ2865782, ВИ0920623), купюра номіналом 200 гривень(КИ1418286), купюра номіналом 100 гривень (КВ030793).

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що вилучене майно може бути використано як докази по кримінальному провадженні.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підтримали у повному обсязі.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні поклалися на розсуд слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з долученої до матеріалів клопотання постанови про визнання речових доказів від 10.06.2018 року, тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження №12018160480002106 від 10.06.2018 року.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що на даний час існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів, що свідчить про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Крім того, слідчий суддя враховує, що тимчасове вилучення майна було здійснено в ході проведення огляду місця події, а також під час затримання підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України особи.

На підставі викладеного, в цілях забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, враховуючи обґрунтованість клопотання слідчого, а також беручи до уваги, що тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження №12018160480002106, що свідчить про наявність необхідності в забезпеченні їх збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в місті Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, погодженого прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160480002106 від 10.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 15А, та затримання ОСОБА_2, а саме:

- грошові кошти в розмірі 1500 гривень купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 3 штук (ВВ5358619, ФЖ6994144, ЛД1736985);

- довідку з ломбарда № 7.3463/0.7033 від 10.06.2018;

- довідка з ломбарду №751386 від 09.05.2018;

- два товарних чека;

- грошові кошти в розмірі 1800 гривень: купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 3 штуки (ЛГ6582744, ФЖ2865782, ВИ0920623), купюра номіналом 200 гривень (КИ1418286), купюра номіналом 100 гривень (КВ030793).

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Київського ВП в місті Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_3

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.