Ухвала суду № 74664764, 14.06.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/3545/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/541/18

УХВАЛА

Іменем України

14 червня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі колегії:

головуючого судді Коваленка І.В.

суддів Крутія Ю.П., Захарченка Д.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1, 1977 року 11 місяця 12 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_2, 1983 року 02 місяця 07 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Енгельса), 45, кв. 113, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_3, 1984 року 02 місяця 29 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю:

прокурора Коломієць І.О.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

встановив:

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 18.04.2018 строк обраного обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 16.06.2018.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, із визначенням застави в розмірі 500000 гривень, проти чого обвинувачений та його захисник заперечували вказуючи на недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні на час його розгляду та просили застосувати більш м’який запобіжний захід або зменшити розмір застави до розміру, встановленому обвинуваченому ОСОБА_1, як організатору злочину.

На підтвердження ризиків прокурором вказано на те, що судовий розгляд кримінального провадження до закінчення обраного ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою об’єктивно не представляється можливим закінчити, а ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні та продовження запобіжного заходу мають місце. Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком понад 10 років з конфіскацією майна. Інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення багатоепізодні, вчинені з невеликим проміжком у часі. Обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи на свободі працевлаштованим не був та відповідно постійного джерела доходів не мав, є раніше судимим. У зв’язку із цим, прокурор вважає, що уразі обрання ОСОБА_3 біль м’якого запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, останній може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а тому відсутні підстави для обрання йому більш м’якого запобіжного заходу.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що підстави для збереження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, в п.103 справи «ОСОБА_7 проти України» (заява № 50264/08) Європейський суд з прав людини вказав, що тримання особи під вартою є таким серйозним заходом, що він є виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі заходи, було розглянуто і визнано недостатніми для гарантування інтересів особи або суспільства, що можуть вимагати того тримання відповідної особи під вартою. Це означає, що відповідність позбавлення волі національному законодавству є недостатньою умовою; воно також має бути необхідним за конкретних обставин.

Залишається ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, судимий за вчинення злочину пов’язаного із незаконним обігом зброї. Крім того, обвинувачений не працює та не має постійного джерела доходів.

За таких обставин, є доведеними наявність вказаного ризику і те, що йому неможливо запобігти при вжитті більш м’яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому є необхідність у збереженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку.

Інші ризики, переховування від суду та вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, суд вважає недоведеними, оскільки прокурором не доведено обставин їх існування на час судового розгляду та не надано доказів їх існування.

З огляду на наведене, клопотання обвинуваченого та його захисника про застосування більш м’якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Щодо зменшення розміру застави до рівня застави обвинуваченого ОСОБА_1, таке клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 розмір застави було розмір було визначено з урахуванням його стану здоров’я.

Керуючись ст.ст. 314, 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 12 серпня 2018 (включно).

У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про застосування більш м’якого запобіжного заходу – відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор".

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Коваленко

судді: Ю.П. Крутій

ОСОБА_8