Рішення № 74663489, 05.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/903/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участі:

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості до Головного управління ДФС у Львівській області, із вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №034952 від 15.01.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами перевірки Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості відповідачем складено акти перевірки, якими зафіксовано порушення п. 31.1, ст. 31, п. 57.1, ст. 57, пп. 168.1.5, п.168.1, ст. 168, п. 176.2 а, ст. 176 ПК України. На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0222911313 від 26.10.2017 року, яким визначено грошове зобов’язання в сумі 73523,05 та №034952 від 15.01.2018 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 20351,68 грн.

Податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції позивач вважає протиправним, та зазначає, що Дрогобицьким міськрайонним центром зайнятості у період з квітня 2016 року по серпень 2017 року сплачено військовий збір в сумі 53171,37 грн. Сплата проводилась на рахунок Дрогобицького управління державної казначейської служби України Львівської області за кодом класифікації доходів до бюджету 11011000, призначення платежу 101, 22408552, військовий збір. Зазначає, що Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості не був офіційно повідомлений про зміну рахунку. Тому, в даному випадку мала місце несвоєчасна сплата податку у зв'язку з його помилковою сплатою не на той рахунок.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, в якому вказано, що перевіркою встановлено не перерахування до бюджету військового збору за період з квітня 2016 року по серпень 2017 року в сумі 53171,37 грн. Зазначає, що військовий збір перераховано на неіснуючий бюджетний рахунок. З огляду на викладене у задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 10.04.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, з’ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості з питань дотримання вимог податкового валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 28..09.2017 року, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 28.09.2017 року за результатами якої складено Акт №31882/6/99-99-11-02-02-15 від 28.12.2017 року. Перевіркою встановлено порушення п. 31.1 ст. 31, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 а, ст. 176 ПК України, а саме не перерахування до бюджету військового збору в сумі 53171,37 грн.

На підставі встановлених перевіркою порушень, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0222911313 від 26.10.2017 року, яким визначено грошове зобов’язання з військового збору в сумі 73523,05 грн., та оскаржуване податкове повідомлення-рішення №034952 від 15.01.2018 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 20351,68 грн.

В ході процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення – рішення про застосування штрафних санкцій, ДФС України рішенням про результати розгляду скарги №31882/6/99-99-11-02-01-15 від 28.12.2017 року вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Разом із тим, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до визначення термінів, наведених у ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пункт 162.1 ст. 162 ПК України визначає, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.2); податковий агент (п.п. 162.1.3).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує ст. 168 ПК України, п. 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до п.п. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України, а саме загальний місячний (річний) оподаткований дохід, де складу, якого, зокрема, включається дохід у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою (1.5 відсотків), визначеною пп. 1.3 цього пункту.

Згідно з пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положенні Податкового кодексу України, платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України для податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України визначено, що особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доході на користі платника податку.

Статтею 168 Податкового кодексу України встановлений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, пп. 168.1.1 п. 168.1 якої передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 161 цього Кодексу (в редакції, чинній в перевіряємому періоді).

Відповідно до пп. 168.1.2 п 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

У пункті 54.2 ст. 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Судом встановлено, що Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості не заперечує факту несвоєчасної сплати військового збору та пояснює це тим, що сплата такого відбувалась на помилковий рахунок, оскільки позивач не був повідомлений про зміну рахунку, внаслідок чого у позивача і виникла заборгованість зі сплати військового збору.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень по сплаті військового збору./а.с.11-50/.

Так, відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст. 54 ПК України).

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України), тобто у строки вказані у ст. 168 ПК України.

Таким чином, положення ПК України чітко визначають момент узгодження грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та строки перерахування податку до бюджету. У разі несплати сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, встановленні податковим законодавством, вони набувають статусу податкового боргу і платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків перерахування податку.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 ПК України, яка серед іншого, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (ст. 126 ПК України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (ст. 127 ПК України).

Відповідно до ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків сплатив узгоджене грошове зобов'язання, але несвоєчасно.

Згідно зі ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за правопорушення, передбачене ст. 127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом). В такому випадку контролюючий орган за результатами перевірки визначає суму грошового зобов'язання платнику податків та застосовує штраф у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. В тому випадку, коли аналогічні дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Судом встановлено, що на даний час Дрогобицьким міськрайонним центром зайнятості повернуто та перераховано на рахунок Державного бюджету в рахунок сплати військового збору кошти в сумі 53171,37 гривень - р/р 31111063700014 відкритий у Дрогобицькому УДКСУ Львівської області, МФО 825014, ЗКПО 38007496. ТСКЛК 11011000.

Разом з тим суд зазначає що функції контролюючих органів визначено ст. 191 Податкового кодексу України, згідно з п.19і.1 якої контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів.

За період із квітня 2016 по серпень 2017 Дрогобицькою ОДПІ ГУ ДФСУ у Львівській області не надходило жодного попередження на адресу Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості щодо не зарахування військового збору до бюджету. Підтвердженням є, щоквартально поданий позивачем податковий розрахунок сум, доходів, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за: 2 квартал 2016р., З квартал 2016р., 4 квартал 2016р., 1 квартал 2017р., 2 квартал 2017р. та 3 квартал 2017р. відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4 де зазначено перерахування військового збору. Відповідачем було прийнято даний звіт без зауважень.

Таким чином, усі сплачені податки і збори (обов’язкові платежі), незалежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок — єдиний казначейський рахунок, з зарахування на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.

А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове зазначення розрахункового рахунку у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов’язання не є достатньою підставою для висновку про несплату ним необхідної суми грошового зобов’язання у визначений строк та як наслідок — для застосування штрафних санкцій. Кошти вчасно надійшли до бюджету, платник виконав свої зобов'язання не завдавши ніяких збитків для бюджету.

Отже, рішення про застосування фінансових санкцій якими є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №034952 від 15.01.2018 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) на Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості (82100, м. Дрогобич, вул. П.Орлика, 3а, ЄДРПОУ 22408552) 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2018 року.