Ухвала суду № 74663329, 05.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань сплати судового збору

05 червня 2018 року Справа № 808/2036/18 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 (69005, м.Запоріжжя, бул.Центральний, буд.20 кв.61; ІПН НОМЕР_1)

до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (69035, м.Запоріжжя, вул.Лєрмонтова, 14; ідентифікаційний код 37573822)

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (далі-відповідач) в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району по витребуванню довідки про доходи на ОСОБА_2; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району №414487 від 12.02.2018 про відмову у призначенні тимчасової державної допомоги на підставі п.7 Порядку призначення і виплати тимчасової державної допомоги, дітям, батьки яких ухиляються від слати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №189 від 22.02.2006, тому що протягом місяця з дня подання заяви не надані необхідні документи, а саме, довідка про доходи на ОСОБА_2; 3) зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району призначити ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою 69005, м.Запоріжжя, бул.Центральний, буд.20 кв.61), тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких невідоме, починаючи з січня 2018 року по червень 2018 року включно.

Позивачем у позові заявлено клопотання в якому просить звільнити його від сплати судового збору відповідно до ст.132 КАС України обґрунтовуючи його наявністю на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.133 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Як передбачено ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Позивач у клопотанні не просить суд відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вимог ст.ст.132-133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Подані до суду копії трудової книжки та довідки відповідача про отримані допомоги не свідчать про відсутність у позивача будь-яких доходів на день пред'явлення до суду позову.

Позивачем не додано до клопотання інформації контролюючого фіскального органу про одержані доходи та індивідуальні відомості про застраховану особу в Пенсійному фонді України за останні 5 місяців 2018 року, доказів ухилення ОСОБА_3 від сплати аліментів у 2018 році. Без надання документів про стан доходів позивача, продовження ухилення ОСОБА_3 від сплати аліментів суд не має можливості задовольнити вказане клопотання та звільнити позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.132, 133, 241, 243, 248 КАС України, суддя –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.О. Прасов