Рішення № 74663232, 13.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 р. Справа№805/1846/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОНПП: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ: 40109058, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Нахімова, 86) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить визнати протиправними дії щодо перегляду рішення про призначення одноразової грошової допомоги та зобов’язати відповідача надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що з 4 грудня 1995 року по 4 липня 2016 року він проходив службу в органах внутрішніх справ. Згідно висновку Військово-лікарняної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 31.05.2016 року у зв’язку з хворобою, пов’язаною з проходження в органах внутрішніх справ, він визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.22червня 2016 року позивачу було встановлено 45 % втрати професійної працездатності та встановлена ІІІ група інвалідності, у зв’язку із захворюванням, пов’язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач зазначив, що 20.11.2017 року відповідачем був затверджений висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 112 000,00 грн. Проте листом від 28 грудня 2017 року його повідомлено про перегляд зазначеного рішення, оскільки інвалідність, яка була пов’язана з проходженням служби була встановлена до звільнення, що не відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на соціальний захист, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Недоліки позовної заяви усунуті позивачем у встановлений строк та ухвалою від 06.04.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання на 26.04.2018 року з витребуванням у відповідача висновків про призначення та про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

26.04.2018 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

04.05.2018 року судове засідання не відбулось у зв’язку з відпусткою судді.

16.05.2018 року підготовче засідання відкладено за клопотанням представника позивача у зв’язку з отриманням відзиву відповідача та необхідністю підготовки заперечень на нього.

Ухвалою суду від 30.05.2018 року були вирішені всі питання та закрито підготовче провадження, судовий розгляд призначений на 13.06.2018 року.

В судове засідання позивач не прибув, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача до судового засідання також не прибув, звертався до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судом відмовлено в задоволенні даного клопотання у зв’язку із завантаженістю залів судових засідань, обладнаних засобами відеоконференції у Приморському районному суді м. Маріуполя.

Відповідач надіслав відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти вимог позивача, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У наданому відзиві відповідач зазначив, що висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги було скасовано у зв’язку із невірним застосуванням норм статті 97 Закону України «Про Національну поліцію». Так, з аналізу норм зазначеного закону та наказу МВС № 4 вбачається, що поліцейському надається одноразова грошова допомога за умови наявності довідки про втрату професійної придатності, виданої протягом шести місяців після звільнення, а не до звільнення.

Також відповідач послався, що Постанова КМУ від 21.10.2015 року № 850 визначає порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги працівникам міліції, а до працівників поліції не застосовується.

У відповідності до приписів ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута у письмовому провадженні.

Розглянувши всі матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, додаткових поясненнях та письмових запереченнях, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ (міліції) з 01.02.1995 року до 06.11.2015 року та з 07.11.2015 року в лавах Національної поліції, що не оспорюється сторонами по справі.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 04.07.2016 року № 181 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з 04.07.2016 року. Підстава для видання зазначеного наказу рапорт позивача від 17.06.2016 року, свідоцтво про хворобу № 25, видане військово-лікарською комісією ДУ ТМО МВС України по Донецькій області 31.05.2016 року

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням Серії МВ № 037580, виданого 22.06.2016 року.

31.05.2016 року Військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» за розпорядженням Бахмутського ВП було здійснено медичний огляд позивача, за результатом якого встановлено діагноз:

Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ІІ ступеню, ризик дуже високий;екстрасистолічнашлуночкова та надшлуночкова аритмія; ДЕП ІІ ступеню гіпертонічного та дисметаболічногогенезу, наслідки ТІА у басейні ПСМА 26.02.16р., 24.04.16р. у вигляді лівобічної рефлекторної пірамідної недостатності, помірного вестибулоатактичного синдрому; легкий когнітивний розлад з переважно церебрастенічним синдромом; цукровий діабет, тип ІІ середнього ступеню важкості, субкомпенсація; ожиріння ІІ ступеню, аліментарно-конституційна форма; двобічна хронічна нейросенсорна туговухість; ангіосклероз сітківки обох очей.

За висновком про причинний зв'язок визначено, що захворювання пов’язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та зроблено висновок про непридатність до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

Згідно виписки з акту огляду Обласної профпаталогічної медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0607979 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 17.06.2016 року.

Довідкою АГ № 0012891 Обласної профпаталогічної медико-соціальної експертної комісії встановлено 45% втрати професійної працездатності, причина втрати працездатності - захворювання, ТАК, пов’язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

20.11.2017 року начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області був затверджений висновок про призначення позивачеві одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 112000,00 грн.

Висновком начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 12.12.2017 року у призначенні одноразової грошової допомоги відмовлено у зв’язку з відсутністю у статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” випадку щодо визначення поліцейському інвалідності до звільнення з поліції.

28.12.2017 року на адресу позивача направлений лист Головного управління Національної поліції в Донецькій області з повідомленням про перегляд раніше прийнятого рішення та відмову у призначенні допомоги.

Таким чином, спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо перегляду рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, у зв’язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ з підстав, зазначених у висновку відповідача від 12.12.2017 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 1 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» (надалі Закон № 580-VIII), Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України а постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII визначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Вказаний Порядок визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського та випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Зокрема, вказаним Порядком визначено серед інших обставин - захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ (підпункт 4 пункту 4 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського визначені пунктом 4 розділу І «Загальні положення» Порядку, зокрема: 4) пов’язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Умови виплати ОГД» зазначеного Порядку є:

1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акту огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії;

3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Як встановлено судом інвалідність позивачеві встановлена з 17.06.2016 року.

Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги визначено у розділі IV «Призначення і виплата ОГД» Порядку.

Відповідно до положень пункту 3 зазначеного розділу Порядку рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п’ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Розрахунок потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається органами поліції до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції, навчальними закладами до фінансового підрозділу Міністерства внутрішніх справ за встановленою формою.

Одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п’яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів (пункт 7 розділу IV Порядку).

Статтею 99 Закону № 580-VIII визначено розміри одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 99 Закону № 580-VIII , розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно підпункту в) пункту 4 частини 1 статті 99 Закону № 580-VIII визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності: - III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем у наданому відзиві висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 112 000,00 грн. був затверджений 20.11.2017 року. Отже, відповідно до вищезазначених приписів законодавства рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги повинно було прийнято у п’ятнадцятиденний строк з дня затвердження такого висновку, а виплата здійснена не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення.

Проте, всупереч зазначеному, відповідач протиправно не вчинив дій щодо прийняття відповідного рішення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу, а 12.12.2017 року затвердив інший висновок про відмову у виплаті допомоги і 28.12.2017 року направив на адресу позивача лист, яким повідомлено про скасування прийнятого рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо перегляду рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню. При цьому, враховуючи, що дії відповідача відобразились у певному рішенні – висновку про відмову в призначенні допомоги від 12.12.2017 року, суд вважає належним способом захисту саме скасування цього висновку.

Проте суд вважає такою, що не підлягає задоволенню, вимогу про зобов’язання відповідача надіслати до Міністерства внутрішніх справ висновок щодо можливості проведення позивачу виплати одноразової грошової допомоги, оскільки, як вже було зазначено,рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції у якому проходив службу поліцейський, у п’ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги.

За приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на наведене, суд вважає для повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача прийняти рішення за наслідками розгляду висновку від 20.11.2017 року.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОНПП: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ: 40109058, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Нахімова, 86) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Донецькій області про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від 12.12.2017 року.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ: 40109058, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Нахімова, 86) прийняти рішення у відповідності до пункту 3 розділу 4 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженогонаказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 року на підставі висновку від 20.11.2017 року про призначення ОСОБА_1(РНОНПП: НОМЕР_1, АДРЕСА_1)одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 112000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ: 40109058, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Нахімова, 86) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок на користь ОСОБА_1 (РНОНПП: НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч.ч. 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.