Рішення № 74662573, 04.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2018Справа № 910/2815/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справиЗа позовомУправління освіти, молоді та спорту Святошинської РДА міста КиєваДоГоловного управління Національної поліції у м. Києві Простягнення 37 685,51 грн.

Учасники судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Шерехора Т.В. - представник за дов.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося з позовом до Головного управління Національної поліції в місті Києві про стягнення 37 685,51 грн. заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 651 від 26.11.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Головним управлінням Національної поліції у м. Києві було порушено зобов'язання щодо належного виконання умов договору № 651 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.11.2016 в частині здійснення сплати орендних платежів, а також оплати комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території та інших платежів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/2815/18 від 19.03.2018 позовну заяву Управління освіти, молоді та спорту Святошинської РДА міста Києва до Головного управління Національної поліції в місті Києві про стягнення 37 685,51 грн. залишено без руху.

26.03.2018 від Управління освіти, молоді та спорту Святошинської РДА міста Києва надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2018.

Ухвалою суду від 28.03.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання призначено на 18.04.2018.

16.04.2018 від відповідача до канцелярії суду було подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позову не заперечує, зазначаючи, що дана заборгованість утворилась у зв'язку із неналежним бюджетним фінансуванням відповідача, одночасно просить суд зменшити розмір штрафних санкцій. 18.04.2018 в судовому засіданні судом було оголошено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.05.2018, яка занесена до протоколу судового засідання.

07.05.2018 представником позивача було подано до канцелярії суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

14.05.2018 в судовому засіданні відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

14.05.2018 судом в судовому засіданні оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/2815/18 до розгляду по суті на 04.06.2018.

04.06.2018 в судове засідання представник позивача не заявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.06.2018 надав усні пояснення по суті спору.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 04.06.2018 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2011 між Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією (Орендожавець), Управління освіти, молоді та спорту Святошинської РДА міста Києва (підприємство-балансоутримувач, позивач) та Головним управлінням Національної поліції у м. Києві (орендар, відповідач) укладено договір № 651 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду(договір), відповідно до п.1.1. якого, ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 23.06.2016 № 18, передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - ОБ'ЄКТ, яке знаходиться за адресою: Жолудева, 6-Д (ЦВП СВМ «Десантник»), для розміщення дільничного пункту поліції.

За твердженнями позивача, Головне управління Національної поліції у м. Києві свої обов'язки щодо оплати орендної плати не виконало, у зв'язку із чим, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за договором у сумі 34 627,08 грн.

У зв'язку із вищенаведеним Управлінням освіти, молоді та спорту Святошинської РДА міста Києва було подано позовну заяву до господарського суду з вимогами до відповідача щодо стягнення з останнього 37 685,51 грн. з яких 19 409,77 грн. орендної плати, 5 393,67 грн. комунальних послуг, 2 522,42 грн. експлуатаційних витрат, 7 301,22 грн. відшкодування земельного податку.

В свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та зазначалось раніше, 23.11.2011 між Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією (Орендожавець), Управління освіти, молоді та спорту Святошинської РДА міста Києва (підприємство-балансоутримувач, позивач) та Головним управлінням Національної поліції у м. Києві (орендар, відповідач) укладено договір № 651 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду(договір), відповідно до п.1.1. якого, ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 23.06.2016 № 18, передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - ОБ'ЄКТ, яке знаходиться за адресою: Жолудева, 6-Д (ЦВП СВМ «Десантник»), для розміщення дільничного пункту поліції.

Відповідно до п. 2.4 договору, ОРЕНДАР вступає у строкове платне користування ОБ'ЄКТОМ у термін, указаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання СТОРОНАМИ цього Договору та акта приймання-передачі ОБ'ЄКТА.

Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 і становить, без ПДВ:за базовий місяць розрахунку вересень 2016 року 40 грн. 64 коп. за 1 кв.м. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Умовами п. п. 3.5, 3.7 договору визначено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується ОРЕНДАРЕМ разом з орендною платою.

Орендна плата сплачується ОРЕНДАРЕМ незалежно від наслідків господарської діяльності ОРЕНДАРЯ не пізніше 15 числа поточного місяця.

Оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартості послуг по ремонту і технічного обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, вивозу сміття, компенсація витрат ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати(п. 3.9 договору).

Відповідно до п. п. 4.2.12- 4.2.13 договору, орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними ОРЕНДАРЕМ з цими організаціями (водопостачання, каналізація, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т. п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання.

У разі відсутності можливості укладання прямих договорів з підприємствами-постачальниками послуг (водопостачання, каналізація, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т. п.), ОРЕНДАР відшкодовує витрати ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА за надані послуги у відповідності до окремо укладених угод на підставі даних обліку (лічильників).

Самостійно сплачувати на підставі угоди з ПІДПРИЄМСТВОМ-БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ, пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території, вивіз сміття, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж та компенсацію витрат ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА за користування земельною ділянкою.

Пунктом 9.1 договору передбачено, цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 23.11.2016 року до 21.11.2019.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 651 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Судом встановлено, що 23.11.2011 орендодавець та підприємство-балансоутримувач передали Головному управлінню Національної поліції у м. Києві в оренду об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі від 23.11.2016, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками (копія акту наявна у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 і становить, без ПДВ:за базовий місяць розрахунку вересень 2016 року 40 грн. 64 коп. за 1 кв.м. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Відповідно до п. п. 4.2.12- 4.2.13 договору, орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними ОРЕНДАРЕМ з цими організаціями (водопостачання, каналізація, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т. п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання.

У разі відсутності можливості укладання прямих договорів з підприємствами-постачальниками послуг (водопостачання, каналізація, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т. п.), ОРЕНДАР відшкодовує витрати ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА за надані послуги у відповідності до окремо укладених угод на підставі даних обліку (лічильників).

Самостійно сплачувати на підставі угоди з ПІДПРИЄМСТВОМ-БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ, пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території, вивіз сміття, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж та компенсацію витрат ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА за користування земельною ділянкою.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем нараховано з урахуванням умов п. п. 3.1,3.2, 4.2.12,4.2.13 договору та встановлених індексів інфляції, відповідачу за період з грудня 2016 року по січень 2018 року орендну плату у сумі 19 409,77 грн., комунальні послуги у сумі 5 393,67 грн., експлуатаційні витрати у сумі 2 522,44 грн. та 7 301,22 грн. відшкодування податку на землю.

Одночасно, слід зазначити, що позивачем направлялось на адресу відповідача ряд листів-претензій, в яких повідомлялось останнього про розмірі існуючої заборгованості та необхідність здійснення оплати зазначеної заборгованості(копії зазначених листів-претензій містяться у матеріалах справи).

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору оренди землі, суд дійшов висновку, що строк здійснення оплати відповідачем орендної плати, комунальних послуг, експлуатаційних витрат та відшкодування податку на землю за договором оренди настав.

В свою чергу відповідач, свої зобов'язання щодо оплати орендної плати за зазначений період, не виконав, що не було спростовано останнім належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати орендних платежів за користування об'єктом оренди за вказаний період.

Крім того, у відзиві відповідач не заперечує свою заборгованість за договором оренди.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наведене вище, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, приписи чинного законодавства України та умови договору оренди, а також враховуючи, що відповідачем порушені істотні умови договору оренди, зокрема щодо сплати орендних платежів та інших нарахувань, а також беручи до уваги те, що відповідач свою заборгованість не заперечує, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості орендної плати, комунальних послуг, експлуатаційних витрат та відшкодування податку на землю за договором оренди, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Разом із тим, судом здійснено власний перерахунок нарахованої орендної плати, з урахуванням умов договору, а також встановлених індексів інфляції, у зв'язку із чим, вимога позивача щодо нарахованої орендної плати підлягає задоволенню частково у сумі 19 021,45 грн., комунальних послуг - повністю в сумі 5 393,67 грн., експлуатаційні витрати - повністю у розмірі 2 522,42 грн., відшкодування податку на землю - повністю у сумі 7 301,22 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 6.2 договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА ОРЕНДАР сплачує на користь ПІДПРИЄМСТВА- БАЛАНСОУТРИМУВАЧА пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Позивач за прострочення строків оплати орендної плати, а також інших платежів, керуючись п. 6.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 476,14 грн., а також штраф у розмірі 582,29 грн.

Наразі суд зазначає наступне.

Умовами договору оренди сторони чітко визначили строк здійснення відповідачем оплати орендної плати, а саме п. 3.7.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахованої пені, судом зазначається, що позивачем не вірно визначено період прострочення, а саме початок нарахування, у зв'язку із чим судом здійснено власний розрахунок відповідно до якого судом частково задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 351,71 грн.

Одночасно, суд зазначає, що нарахування пені на наявну заборгованість щодо здійснення оплати відповідачем комунальних послуг, експлуатаційних витрат, відшкодування податку на землю не можливо в даному випадку, оскільки договором прямо не встановлено моменту здійснення даних проплат, а дати листів-претензій, якими позивач повідомляв відповідача про існуючу заборгованість фактично пізніше ніж період за який позивач здійснив нарахування пені на дану заборгованість.

Також, здійснивши перерахунок штрафу, з урахуванням встановленої суми прострочення орендної плати, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню частково у сумі 570,64 грн.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 643,97 грн.

Одночасно, як зазначалось вище, у відзиві , а також у клопотанні відповідач просив суд на підставі ст.233 Господарського кодексу України зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача.

Проте, за висновками суду, заява відповідача про зменшення пені є такою, що позбавлена належного доказового обґрунтування, а отже, задоволенню не підлягає. При цьому, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Наразі, відповідачем фактично обґрунтовано свою правову позицію стосовно наявності підстав для зменшення неустойки тим, що фінансування і матеріально-технічне забезпечення відповідача здійснюється за ахунок бюджетних коштів.

Слід зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін, що і було здійснено судами в даній справі.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно з ст.3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання). Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018р. по справі №908/1453/14.

Проте, всупереч наведеного наявності виняткових обставин для зменшення розміру неустойки відповідачем не наведено.

Отже, враховуючи пвищенаведене, суд не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача.

Всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 643,97 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, просп. Відрадний, 24/93, код ЄДРПОУ 40108583) на користь Управління освіти, молоді та спорту Святошинської РДА міста Києва (03148, м. Київ, вул. Якуба Колоса 6-А, код ЄДРПОУ 37498536) 19 021,45 грн. орендної плати, 5 393,67 грн. комунальних послуг, 2 522,42 грн. експлуатаційних витрат, 7 301,22 грн. відшкодування земельного податку, 351,71 грн. пені, 570,64 грн. штрафу та 1 643,97 грн. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно ч.1 ст.256 та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено

14.06.2018

Суддя Спичак О.М.