Ухвала суду № 74662494, 14.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

14.06.2018 Справа № 910/1405/14 Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора Демчана О.І.

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крук"

про: стягнення дебіторської заборгованості в розмірі 47 818,43 грн.

в межах справи № 910/1405/14

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/1405/14 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" про банкрутство.

Постановою Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Вершиніна А.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2017 ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.

12.02.2018 ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Демчан О.І. подав до суду заяву про стягнення дебіторської заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» на виконання своїх зобов'язань за Договором №ПСУ003 від 20.04.2012 поставлено відповідачу товар, відповідно до видаткової накладної №1328 від 26.04.2012 загальною вартістю 25 974,30 грн., а відповідачем свого зобов'язання із оплати поставленого товару належним чином не виконано, сплативши лише 6 455,41 грн. у зв'язку з чим у ТОВ "Крук" виникла заборгованість перед ТОВ "Хліб Інвестбуд" у розмірі 19 518,89 грн. Крім того, ліквідатором заявлено до стягнення24 912,36 грн. інфляційних втрат та 3 387,18 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2018 було відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора Демчана О.І. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крук" про стягнення дебіторської заборгованості в розмірі 47 818,43 грн. в межах справи № 910/1405/14, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

16.03.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що сплатив грошові кошти у розмірі 25 974,30 грн. за товар за видатковою накладною № 1328 від 26.04.2012, що підтверджується платіжним дорученням №4088 від 26.04.2012.

20.03.2018 від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Івнестбуд» надійшли заперечення на відзив про стягнення дебіторської заборгованості, відповідно до яких ліквідатор вказав, що відповідачем не доведено належним та допустимим доказом сплату заборгованості.

Будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень від сторін по справі до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

20.04.2012 між ТОВ "Крук" (покупець) та ТОВ "Хліб Інвестбуд" (постачальник) було укладено Договір №ПСУ003 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця ячмінь 3 класу врожаю 2011 року (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти а оплатити товар відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата товару, що поставляється за даним Договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальник протягом строку зазначеного в специфікаціях до цього Договору після останньої з подій зазначених нижче:

- поставка товару;

- визначення його якості і залікової ваги;

- пред'явлення постачальником рахунку-фактури;

- передача покупцю документів, зазначених в п. 6.1 Договору.

На виконання умов Договору між сторонами було укладено Специфікацію №1 від 20.04.2012, відповідно до якої ціна ячміня 3 класу у кількості 15,742 тн становить 25 974,30 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2 Специфікації №1 від 20.04.2012 оплата товару, визначеного Специфікацією здійснюється протягом 1 (одого ) банківських днів з моменту поставки товару.

Вказаний товар передано, покупцем прийнято 26.04.2012, що підтверджується видатковою накладною №1328 від 26.04.2018, що місять підписи уповноважених сторін.

Ліквідатор у своїй позовній заяві стверджує, що відповідачем було частково оплачено товару на суму 6 455,41 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 19 518,89 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 19 518,89 грн.

Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору ТОВ «Хліб Інвестбуд» передало, а ТОВ «Крук» прийняло товар, що підтверджується видатковою накладною №1328 від 26.12.2012.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно строку встановленого п. 2 Специфікації оплата товару здійснюється протягом 1 банківського дня з моменту поставки товару.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надано копію платіжного доручення №4088 від 26.04.2012 на суму 25 974,30 грн.

Твердження ліквідатора, що копія платіжного доручення №4088 від 26.04.2012 на суму 25 974,30 грн. не містять в призначенні платежу посилань на Договір або видаткову накладну №1328 від 26.04.2012, судом спростовується, з огляду на ст.ст. 74, 75 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено, а судом не встановлено, що рахунок №143 від 26.04.2012 стосується іншої поставки ячменю. Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано належних доказів (банківської виписки) стосовно часткової оплати відповідачем поставки, а твердження ліквідатора в позовній заяві про часткову оплату, спростовуються платіжним дорученням №4088 від 26.04.2012 на суму 25 974,30 грн. про повну оплату такої поставки.

Із матеріалів справи вбачається, що заяву ліквідатором було подано до суду 12.02.2018, що підтверджується відміткою суду.

Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд здійснює захист порушених прав на момент звернення до суду.

Оскільки відповідачем оплачено 25 974,30 грн. 26.04.2102, то на момент звернення позивача до суду (12.02.2018) його порушеного права не існувало, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Стосовно заявлених до стягнення інфляційних у розмірі 24 912,36 грн. та 3% річних у розмірі 3 387,18 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що відповідач у встановлений строк виконав свій обов'язок по перерахуванню коштів, то підстави для нарахування 3% річних та інфляційних у суду відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора Демчана О.І. у задоволенні заяви.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 233-235, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора Демчана О.І. у задоволенні заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крук» дебіторської заборгованості.

2. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Суддя А.В. Яковенко