Рішення № 74662376, 31.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2018 р. Справа № 910/2569/18За позовом Публічного акціонерного товариства " Укртрансгаз "

До 1. Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві

2. Державного казначейства служби України

Про стягнення 100799,02 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Воловик О.В. - предст.

Від відповідача - 1 не з'явився

Від відповідача - 2 Тимофєєва Т.М. - предст.

Рішення прийняте 31.05.2018 р., оскільки у судових засіданнях 12.04.2018 р. та 17.05.2018 р. розгляд справи відкладався.

Обставини справи:

Позивач - публічне акціонерне товариство " Укртрансгаз " звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві та Державного казначейства служби України про стягнення з Державного бюджету через Державну казначейську службу України 88535,89 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої незаконним стягненням з публічного акціонерного товариства " Укртрансгаз " виконавчого збору, згідно постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких О.О. про стягнення виконавчого збору від 22.03.2016 р. у виконавчому провадженні № 49973205, а також про стягнення 2532,37 грн. - 3% річних та 9730,76 грн. - збитків від інфляції, а всього 100799,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 р. відкрите провадження у справі № 910/2569/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 12.04.2018 р.

Ухвалою від 12.04.2018 р. розгляд справи відкладений до 17.05.2018 р.

Ухвалою від 21.05.2018 р. розгляд справи відкладений до 31.05.2018 р.

Представник відповідача - 1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив і відзив на позовну заяву суду не надав.

Представник відповідача - 2 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача - 1 за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача - 2 , суд -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2015 р. у справі № 757/33127/14-ц з публічного акціонерного товариства " УКРТРАНСГАЗ " стягнуто на користь:

- ОСОБА_4 авторську винагороду у розмірі 555930,00 грн., пеню за прострочку виплати авторської винагороди в сумі 81165,78 грн. та судовий збір в сумі 3654,00 грн., а всього в сумі 640749,78 гривень;

- ОСОБА_5 авторську винагороду у розмірі 555930,00 грн., пеню за прострочку виплати авторської винагороди в сумі 81165,78 грн. та судовий збір в сумі 3654,00 грн., а всього в сумі 640749,78 гривень;

- ОСОБА_6 авторську винагороду у розмірі 581202,00 грн., пеню за прострочку виплати авторської винагороди в сумі 84855,49 грн. та судовий збір в сумі 3654,00 грн., а всього в сумі 669711,49 гривень;

- ОСОБА_7. авторську винагороду у розмірі 555930,00 грн., пеню за прострочку виплати авторської винагороди в сумі 81165,78 грн. та судовий збір в сумі 3654,00 грн., а всього в сумі 640749,78 гривень.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 08.12.2015 р. у справі № 757/33127/14-ц резолютивну частину рішення Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2015 р. у вказаній справі викладено в наступній редакції:

Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства " УКРТРАНСГАЗ " про стягнення авторської винагороди задовольнити. Стягнути з останнього на користь:

- ОСОБА_4 авторську винагороду у розмірі 555930,00 грн., збитки від інфляції в розмірі 194575,50 грн., борг за користування коштами в розмірі 50033,70 грн., пені за прострочку її виплати в сумі 81165,78 грн. та судовий збір в сумі 3654,00 грн., а всього 885358,98 грн.

- ОСОБА_5 авторську винагороду у розмірі 555930,00 грн., збитки від інфляції в розмірі 194575,50 грн., борг за користування коштами в розмірі 50033,70 грн., пені за прострочку її виплати в сумі 81165,78 грн. та судовий збір в сумі 3654,00 грн., а всього 885358,98 грн.

- ОСОБА_7. авторську винагороду у розмірі 555930,00 грн., збитки від інфляції в розмірі 194575,50 грн., борг за користування коштами в розмірі 50033,70 грн., пені за прострочку її виплати в сумі 81165,78 грн. та судовий збір в сумі 3654,00 грн., а всього 885358,98 грн.

- ОСОБА_6 авторську винагороду у розмірі 581202,00 грн., збитки від інфляції в розмірі 203420,70 грн., борг за користування коштами в розмірі 52308,18 грн. пеню за прострочку її виплати в сумі 84855,49 грн. та судовий збір в сумі 3654,00 грн., а всього 925440,37 грн.

Загальна сума заборгованості, згідно з рішенням апеляційного суду м. Києва від 08.12.2015 р. у справі № 757/33127/14-ц складає 3581517,31 грн.

На примусове виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 08.12.2015 р. у справі № 757/33127/14-ц Печерським районним судом м. Києва 28.12.2015 р. видані чотири відповідні виконавчі листи, які були пред'явлені стягувачами до примусового виконання до Печерського районного відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Державним виконавцем Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на підставі заяв стягувачів щодо примусового виконання рішення у справі № 757/33127/14-ц були відкриті наступні виконавчі провадження:

№ 49973205 - щодо стягнення на користь ОСОБА_7;

№ 49973187 - щодо стягнення на користь ОСОБА_5;

№ 49973174 - щодо стягнення на користь ОСОБА_6;

№ 49973217 - щодо стягнення на користь ОСОБА_4

Постановою від 28.01.2016 р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрите виконавче провадження №ВП 49973205

Постановою від 05.02.2016 р. виконавче провадження №ВП 49973205 було зупинено, у зв'язку з винесенням Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвали від 18.01.2016 р. про відкриття касаційного провадження № 6-1031 ск15 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства " Укртрансгаз " на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2015 р. та на рішення Апеляційного суду м. Києва від 08.12.2015 р. у справі №757/33127/14-ц.

Постановою від 18.03.2016 р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві було поновлено виконавче провадження №ВП 49973205, у зв'язку з винесенням Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвали про відхилення касаційної скарги публічного акціонерного товариства " Укртрансгаз ".

Обґрунтовуючи свою позовну заяву позивач посилається на те, що отримавши постанову від 18.03.2016 р. про поновлення виконавчого провадження №ВП 49973205 у добровільному порядку сплатив на користь ОСОБА_7 суму в розмірі 885358,98 грн.

Натомість, державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесена постанова від 22.03.2016 р. про примусове стягнення з публічного акціонерного товариства " Укртрансгаз " 3940669,01 грн. на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 08.12.2015 р. у справі № 757/33127/14-ц

До вказаної суми входило: загальна сума боргу, згідно рішення Апеляційного суду м. Києва від 08.12.2015 р. у справі № 757/33127/14-ц в розмірі 3581517,31 грн. та загальна сума виконавчого збору в розмірі 358151,70 грн., з якої: 88535,89 грн. ( в межах виконавчого провадження № ВП 49973205 ), 88535,89 грн. ( в межах виконавчого провадження № ВП 49973187 ), 92544,03 грн. ( в межах виконавчого провадження № ВП 49973174 ) та 88535,89 грн. ( в межах виконавчого провадження № ВП 49973217 ), а також загальна сума на проведення виконавчих дій в розмірі 1000,00 грн.

Не погоджуючись з винесенням постанови про стягнення виконавчого збору від 22.03.2016 р. в межах виконавчого провадження № ВП 49973205 публічне акціонерне товариство " Укртрансгаз " оскаржило вказану постанову до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2016 р. у справі № 826/5364/16 позовні вимоги ПАТ " Укртрансгаз " задоволені. Визнана протиправною та скасована постанова Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві № ВП 49973205 від 22.03.2016 р.

15.11.2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо повернення неправомірно стягнутої суми виконавчого збору в розмірі 88535,89 грн. в межах виконавчого провадження № ВП 49973205.

Натомість, вказану суму виконавчого збору не було повернуто.

У зв'язку із зазначеним позивачем заявлені вимоги про стягнення з Державного бюджету через Державну казначейську службу України на користь ПАТ " Укртрансгаз " 88535,89 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої незаконним стягненням виконавчого збору, згідно постанови Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 22.03.2016 р. № ВП 49973205

Також на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ПАТ " Укртрансгаз " 3 % річних в сумі 2532,37 грн. та збитки від інфляції в розмірі 9730,76 грн.

Суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, відшкодування збитків та інші способи вішкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою передбачено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Як встановлено судом спір між сторонами виник у зв'язку із спричиненням позивачу шкоди, завданої протиправними діями державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві внаслідок неправомірного стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. ( ст.1173 ЦК України )

Згідно ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2013 р. № 18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Таким чином, встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2016 р. у справі № 826/5364/16 факти неправомірності винесення державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Диких О.О. постанови про стягнення виконавчого збору від 22.03.2016 р. у виконавчому провадженні № 49973205 не потребують повторного доказування, оскільки є преюдиційними.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1, п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань " ) інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи те, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, суд вважає позовні вимоги позивача про застосування положень ст. 625 ЦК України обґрунтованими.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України ( 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6; ідентифікаційний код 37567646 ) на користь Публічного акціонерного товариства " Укртрансгаз " ( 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 88535 ( вісімдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять п'ять ) грн. 89 коп. в рахунок відшкодування шкоди завданої незаконним стягненням виконавчого збору, згідно з постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 22.03.2016 р. № ВП 49973205, 2532 ( дві тисячі п'ятсот тридцять дві ) грн. 37 коп. - 3% річних, 9730 ( дев'ять тисяч сімсот тридцять ) грн. 76 коп. збитків від інфляції.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 13.06.2018 р.

СуддяВ.І.Пінчук