Ухвала суду № 74662026, 12.06.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

про забезпечення позову

"12" червня 2018 р.

Справа № 903/246/18

Суддя господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши заяву про забезпечення позову по справі

за позовом Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави

до відповідачів: 1) Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області

2) Комунального підприємства “Волиньприродресурс” Волинської обласної ради

про визнання незаконним та скасування рішення № 11/6 від 20.11.2017 року, визнання недійсною угоди № 30 від 12.12.2017 року, зобов’язання повернути земельну ділянку

встановив:

Маневицькою місцевою прокуратурою подано до суду позов в інтересах держави до відповідача - Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення № 11/6 від 20.11.2017 року “Про клопотання комунального підприємства “Волиньприродресурс” Волинської обласної ради”, яким погоджено КП “Волиньприродресурс” тимчасове користування терміном на два роки земельною ділянкою, орієнтовною площею 8 га для проведення геологорозвідувальних робіт в межах спеціального дозволу на користування надрами у населеному пункті с.Галузія, визнання недійсною угоди № 30 від 12.12.2017 року, зобов’язання повернути земельну ділянку. Прокуратура оскаржуване рішення вважає незаконним, як таке, що не відповідає вимогам чинного, на момент його прийняття, законодавства.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.04.2018 року у справі № 903/246/18 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.05.2018 року.

Ухвалою суду від 02.05.2018 року залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Комунальне підприємство “Волиньприродресурс” Волинської обласної ради.

10.05.2018 року на адресу суду за вх.№ 01-68/21/18 надійшла заява Маневицької місцевої прокуратури №36-1160вих18 від 08.05.2018 року про забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству «Волиньприродресурс» вчиняти певні дії, пов’язані з проведенням геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт на земельній ділянці 8,1561 га в с.Галузія Маневицького району, Волинської області. Дана заява отримана суддею Костюк С. В. 11.06.2018 року.

При обґрунтуванні заяви зазначає, що земельна ділянка виділена відповідачу-2 згідно рішення № 11/6 від 20.11.2017 року “Про клопотання комунального підприємства “Волиньприродресурс” Волинської обласної ради”, яке є предметом спору, а тому існує ймовірність того, що відповідач-2 розпочне проведення геологорозвідувальних робіт - розвідки родовищ корисних копалин та робіт із вивчення розсипу бурштину, шляхом створення шурфів, траншей, розвідувальних кар’єрів на спірній земельній ділянці, що призведе до заподіяння непоправної шкоди навколишньому природному середовищу, у тому числі водним ресурсам малої річки Гнилий Брід. Вищезазначені роботи на земельній ділянці істотно ускладнять чи унеможливлять в подальшому виконання рішення суду про повернення земельної ділянки, оскільки земельна ділянка та водний об’єкт можуть бути пошкоджені внаслідок добування корисних копалин та, як наслідок, потребувати витрат на проведення її рекультивації у попередній стан. При цьому вказує, що з протоколу огляду місця події від 08.05.2018 року вбачається, що на спірній земельній ділянці проводяться роботи по встановленню огорожі, розміщенню тимчасових споруд для перебування обслуговуючого персоналу, що свідчить про намір КП «Волиньприродресурс» на проведення геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт на земельній ділянці площею 8,1561 га в с.Галузія Маневицького району, Волинської області, виділеній згідно оспорюваного рішення.

В судовому засіданні представники прокуратури підтримали заяву про забезпечення позову, додатково посилаючись на лист-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 18.05.2018 року № 10-3-0.2220-3496/2-18 на запит прокуратури, в якому зазначено, що межі с.Галузія Маневицького району встановлені Проектом землеустрою, який затверджений рішенням Волинської обласної ради від 22.01.2007 року № 8/2, відомості про межі не внесені до Державного земельного кадастру, земельна ділянка, зазначена в листі, не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, за інформацією відділу у Маневицькому районі частина зазначених земель знаходиться в адміністративних межах с.Галузія, а інша частина за межами населеного пункту. Тому, як зазначили прокурори, є ймовірність, що частина земель виділених згідно спірного рішення знаходиться в розпорядженні Волинської обласної державної адміністрації, що підтверджує незаконність спірного рішення.

21.05.2018 року відповідач-2 подав через відділ документального забезпечення та контролю суду відзив проти заяви про забезпечення позову в якому просить відмовити у задоволенні даної заяви. При цьому вказує, що у КП «Волиньприродресурс» є всі спеціальні дозволи, якими погоджено надання надр в користування з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, видобування (промислової розробки) покладів бурштину та зобов’язано виконати комплекс геологорозвідувальних робіт, обґрунтування параметрів постійних кондицій та протягом 3-х років подати на державну експертизу матеріали детальної геолого-економічної оцінки запасів і ресурсів бурштину ділянок Маневицька-1, Маневицька-2, Камінь-Каширська-1, Камінь-Каширська-2.

Також вказує, що за отримання лише одного бланку спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування бурштину на ділянці надр Маневицька-1, було сплачено до Державного бюджету України понад 10,5 млн. грн. і в разі забезпечення позову прокурора і зупинення виконання комплексу геологорозвідувальних робіт підприємство втратить важливий час виконання вказаних видів робіт, передбачених Програмою робіт і не зможе вчасно подати на державну експертизу матеріали детальної геолого-економічної оцінки запасів і ресурсів бурштину, що у свою чергу призведе до анулювання спеціального дозволу, внаслідок чого відповідач-2 втратить вже сплачені кошти, чим зазнає значних збитків, а тому забезпечення позову, є перешкоджанням господарській діяльності підприємства та порушить строки виконання Програми робіт.

11.06.2018 року відповідач-1 подав через відділ документального забезпечення та контролю суду відзив за № 365/02-11/2-18 від 07.06.2018 року, в якому просить відмовити у задоволенні заяви керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області про забезпечення позову. При цьому вказує, що рішенням Волинської обласної ради від 19.05.2016 року та 01.12.2016 року Комунальному підприємству «Волиньприродресурс» погоджено надання надр у користування з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно- промислової розробки, промислової розробки покладів бурштину на території ділянок Маневицька-1, Маневицька-2, Камінь-Каширська-1, Камінь- Каширська-2.

Особливими умовами спеціального дозволу на користування надрами № 6172 від 2 лютого 2017 року на видобування бурштину КП «Волиньприродресурс» зобов'язане, зокрема виконати рекомендації ДКЗ (пункт 3.6. протоколів засідання колегії ДКЗ), протягом 3-х років опрацювати та подати на державну експертизу матеріали детальної геолого-економічної оцінки запасів і ресурсів бурштину ділянки Маневицької-1.

Також вказує, що згідно п. 10 Угоди № 30 від 12 грудня 2017 року про тимчасове користування земельною ділянкою для проведення геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт, укладеної між Прилісненською сільською радою та Комунальним підприємством «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради, після припинення дії Угоди Відповідач-2 повертає Відповідачу-1 (за умовами договору - Сторона 2 та Сторона 1) земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в тимчасове користування. Прилісненська сільська рада, у разі погіршення корисних властивостей земельної ділянки, що надана у тимчасове користування, пов’язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами.

При розгляді заяви про забезпечення позову судом враховано наступне.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заява про забезпечення позову отримана суддею 11.06.2018 року.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п. 4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В даному випадку враховуючи ту обставину, що предметом спору у даній справі виступає рішення № 11/6 від 20.11.2017 року “Про клопотання комунального підприємства “Волиньприродресурс” Волинської обласної ради”, яким погоджено КП “Волиньприродресурс” тимчасове користування терміном на два роки земельною ділянкою, орієнтовною площею 8 га для проведення геологорозвідувальних робіт в межах спеціального дозволу на користування надрами у населеному пункті с.Галузія, яке було підставою укладення між відповідачами угоди від 12.12.2017 року № 30, що також є предметом спору, тому враховуючи зазначені предмети спору та те, що проведення робіт із вивчення розсипу бурштину, шляхом створення шурфів, траншей, розвідувальних кар’єрів на спірній земельній ділянці, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду при задоволенні позову або зробити таке виконання неможливим, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті шляхом заборони Комунальному підприємству «Волиньприродресурс» вчиняти певні дії, пов’язані з проведенням геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт на земельній ділянці 8,1561 га в с.Галузія Маневицького району, Волинської області.

Відповідно до ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235, 255, 256 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Маневицької місцевої прокуратури № 36-1160вих18 від 08.05.2018 року про забезпечення позову задоволити.

2. Заборонити Комунальному підприємству “Волиньприродресурс” Волинської обласної ради (43027, майдан Київський,9, м.Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 40422121) здійснювати дії пов’язані з проведенням геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт на земельній ділянці 8,1561 га в с.Галузія Маневицького району, Волинської області до вирішення спору по суті.

Строк пред’явленням ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить три роки, тобто - до 12.05.2021 р.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд в строки визначені ст. 256 ГПК України.

Оскарження ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала підписана 13.05.2018 року.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Копії ухвали направити сторонам та на адресу електронної пошти (info@mn.vl.dvs.gov.ua) Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області та оригінал ухвали на паперовому носії.

Суддя С. В. Костюк