Рішення № 74661939, 12.06.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2018м. ДніпроСправа № 904/1985/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

У справі

за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІВ, будинок 310; ідентифікаційний код 00186520)

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237)

про стягнення 23406,88грн. вартості відповідальної недостачі

Представники:

від позивача ОСОБА_1 довіреність №283-4016 від 01.05.2017

від відповідача ОСОБА_2 довіреність №б/н від 06.10.2017

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі відокремленого підрозділу регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 23406,88грн.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вагон №53500260 виданий позивачу зі складанням комерційного акту №466001/183 від 10.07.2017; вагон №61605887 виданий позивачу зі складаннями комерційного акту №466001/191 від 21.07.2017 та вагон №61015111 виданий позивачу зі складанням комерційного акту №466001/190 від 21.07.2018.

Під час видачі вантажу з перевіркою, встановлено вагову недостачу продукції.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2018 справу №904/1985/18 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

31.05.2018 від відповідача отримано відзив в якому відповідач вказав, що саме відправник не вжив належних та дієвих заходів щодо забезпечення збереження вантажу під час перевезення.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

В судовому засіданні, яке відбулося 12.06.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

За залізничною накладною №50856624 зі станції відправлення Авдіївки Донецької області на станцію Нікополь Придніпровської залізниці 09.07.2017 прибув вагон №53500260 з вантажем "горішок коксовий".

За залізничною накладною №51041739 зі станції відправлення Авдіївки Донецької області на станцію Нікополь Придніпровської залізниці 21.07.2017 прибув вагон №61605887 та вагон №61015111 з вантажем "горішок коксовий".

Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Вагон №53500260 виданий позивачу зі складанням комерційного акту №466001/183 від 10.07.2017.

Вагон №61605887 виданий позивачу зі складанням комерційного акту №466001/191 від 21.07.2017.

Вагон №61015111 виданий позивачу зі складанням комерційного акту №466001/190 від 21.07.2017.

Отже, під час видачі вантажу з перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції.

Недостача продукції документально підтверджена вказаними вище комерційними актами.

Комерційним актом №466001/183, який складено 10.07.2017 встановлено наступне: "У доповнення до акту загальної форми №34902 станції ОСОБА_3. При комісійному зважуванні, на 100т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту 4/08-16 р виявлено брутто 62150кг, тара 21800кг, нетто 40350кг по документу мара 21800, нетто 41750кг, що менше проти документу на 1400кг горішка коксового, який у вагоні вміститися міг. По документу - вантаж вологий, маркований повздовжньою смугою вздовж вагону вапном.

У дійсності, навантаження тотожно акту загальної форми №34902 станції ОСОБА_3, вище бортів 30см, шапкоподібне, вантаж маркований повздовжньою смугою вздовж вагону вапном, крім наявного поглиблення над 7 люками довжиною 150см, шириною 130см, глибиною 40см. Вагон бездверний, люка були закриті, течі вантажу не було. З моменту прибуття, до комісійного зважування, вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників, були повідомлені ГУНП м.Нікополь Коваль, ВОХР Апостолово Мельник. Комісійне зважування, з зупинкою без роз'єднання проводили прийомоздавальник Косенко, одержувач Бохан, ГУНП м.Нікополь Юртаєв, в.о.заст ДС Боренко. При повторному зважуванні нестача вантажу підтвердилася.

Таким чином, вказаним комерційним актом встановлено, що при перевантаженні вагону у статистичному режимі на виправних 150тн. вагонних електронних вагах, виявилося, що маса вантажу у вищевказаному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, а саме: менше ваги, вказаної у перевізному документі на 1400кг.

Комерційним актом №466001/191, який складено 21.07.2017 встановлено наступне: "У доповнення до акту загальної форми №6481 станції Чапліне. При комісійному зважуванні, на 100т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту 4/08-16 р виявлено брутто 64450кг, тара 23500кг, нетто 40950кг по документу тара 23500, нетто 42550кг, що менше проти документу на 1600кг горішка коксового, який у вагоні вміститися міг. По документу - вантаж вологий, маркований повздовжньою смугою вздовж вагону вапном.

У дійсності, навантаження тотожно акту загальної форми №6481 станції Чаплине, вище бортів 10-20см, холмоподібне, вантаж маркований повздовжньою смугою вздовж вагону вапном, крім наявного поглиблення з однієї сторони вагона над 1,2,3 люками довжиною 400см, шириною 240см, глибиною 30см, над 7 люком приривається маркування довжиною 140см. Двері та люка були закриті, течі вантажу не було. З моменту прибуття, до комісійного зважування, вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників, були повідомлені ГУНП м.Нікополь Полухина, ВОХР Апостолово Круковець. Комісійне зважування, з зупинкою без роз'єднання проводили прийомоздавальник Литвин, одержувач Марченко, ГУНП м.Нікополь Юртаєв, в.о.заст ДС Гулега.

Таким чином, вказаним комерційним актом встановлено, що при перевантаженні вагону у статистичному режимі на виправних 150тн. вагонних електронних вагах, виявилося, що маса вантажу у вищевказаному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, а саме: менше ваги, вказаної у перевізному документі на 1600кг.

Комерційним актом №466001/190, який складено 21.07.2017 встановлено наступне: "У доповнення до акту загальної форми №6480 станції Чапліне. При комісійному зважуванні, на 100т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту 4/08-16 р виявлено брутто 65200кг, тара 23300кг, нетто 41900кг по документу тара 23300, нетто 45200кг, що менше проти документу на 3300кг горішка коксового, який у вагоні вміститися міг. По документу - вантаж вологий, маркований повздовжньою смугою вздовж вагону вапном.

У дійсності, навантаження тотожно акту загальної форми №6480 станції Чаплине, вище бортів 10-20см, холмоподібне, вантаж маркований повздовжньою смугою вздовж вагону вапном, крім наявного поглиблення з однієї сторони вагона над 1-2 люками, довжиною 300см, шириною 110см, глибиною 20см, над 3,4,5 люком довжиною 370см шириною 140см глибиною 30см. Двері та люка були закриті, течі вантажу не було. З моменту прибуття, до комісійного зважування, вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників, були повідомлені ГУНП м.Нікополь Полухина, ВОХР Апостолово Круковець. Комісійне зважування, з зупинкою без роз'єднання проводили прийомоздавальник Литвин, одержувач Марченко, ГУНП м.Нікополь Юртаєв, в.о.заст ДС Гулега. При повторному зважуванні нестача вантажу підтвердилася.

Таким чином, вказаним комерційним актом встановлено, що при перевантаженні вагону у статистичному режимі на виправних 150тн. вагонних електронних вагах, виявилося, що маса вантажу у вищевказаному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, а саме: менше ваги, вказаної у перевізному документі на 3300кг.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж. Оскільки спірні вагони з горішком коксовим були прийняті залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень статті 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, при перевезенні вантажів у вологому стані.

Отже, з урахуванням норми природної втрати, втрати вантажу під час перевезення складає 23406,88грн., а саме:

1. по комерційному акту №466001/183 від 10.7.2017 на суму 2883,57грн. без ПДВ відповідно до рахунку №91572469 від 06.07.2017;

2. по комерційному акту №466001/191 від 21.07.2017 на суму 3990,07 без ПДВ відповідно до рахунку №91584677 від 17.07.2017;

3. по комерційному акту №466001/190 від 21.07.2017 на суму 12632,10 без ПДВ відповідно до рахунку №91584677 від 17.07.2017.

Рахунки №91572469 від 06.07.2017, №91584677 від 17.07.2017 були сплачені платіжними дорученнями №21604 від 21.08.2017 та №216333 від 28.08.2017.

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Також відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку (пункт 3.9 роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вантажу слід покласти на відповідача.

Відповідно до статті 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно статті 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Заперечення відповідача господарський суд відхиляє.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1762,00грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІВ, будинок 310; ідентифікаційний код 00186520) до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) про стягнення 23406,88грн. вартості відповідальної недостачі задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІВ, будинок 310; ідентифікаційний код 00186520) 23406,88грн. (двадцять три тисячі чотириста шість грн. 88 коп.) основної заборгованості; 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення буде складено протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено 13.06.2018

Суддя ОСОБА_4